Практичне завдання

Визначте основні завдання плану заходів Кабінету Міністрів Укра­їни на 2010 (2011) рік із запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму.

[Вверх] [Вниз]

Тема 3. Типології відмивання «брудних» грошей на міжнародному та національному рівнях

У процесі вивчення цієї теми студентам необхідно з’ясувати, що у міжнародному праві вперше поняття легалізації («відмивання») дохо­дів від злочинної діяльності було визначено у Віденській конвенції ООН «Про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин» від 19 грудня 1988 р. Згідно зі ст. 3 цієї Конвенції під легалізацією (відмиванням) доходів від злочинної діяльності слід розуміти:

–  «конверсію», або переведення власності,

–  приховування або утаювання справжнього характеру, джерела, місцезнаходження, способу розпорядження, переміщення, справжніх прав стосовно власності або її належності;

–  придбання, володіння або використання майна, якщо в період його отримання було відомо, що таке майно отримано в результаті правопорушення або в результаті участі в такому правопорушенні або в правопорушеннях;

–  участь, співучасть або вступ у злочинну змову з метою здійснен­ня будь-якого правопорушення або правопорушень, наведених вище.

У процесі самостійної роботи слід чітко класифікувати та проана­лізувати найбільш поширені способи легалізації злочинних доходів, які знаходять відображення у документах, що мають назву типологій відмивання грошей. Найпопулярнішими способами, за допомогою яких злочинці поміщають брудні гроші у фінансову систему, є:

–  штучне завищення торгової виручки (маніпуляція з цінами) під час реалізації товарів;

–  встановлення контролю з боку злочинної організації над фінансовими установами або над діяльністю їх персоналу;

–  смарфінг – подрібнення платежів (вкладів), тобто структуруван­ня операцій з готівкою без перевищення визначеної законом межі з метою уникнення реєстрації операції (походження від імені персо­нажів мультиплікаційного фільму);

–  обмін дрібних купюр на купюри великого номіналу; обмін грошей на іншу валюту (обмінні пункти).

Вивчаючи механізм підготовки типологій відмивання злочинних доходів, необхідно мати на увазі, що схеми мають особливі риси не тільки залежно від сфери їх застосування, але і від особливостей той чи іншої національної економіки і навіть політичної системи. Проте найбільш характерні відмінності мають схеми, що застосовуються у країнах з перехідною економікою, де частіше змінюється законо­давство, у ньому є багато лазівок, вище рівень корупції тощо.

Саме тому FATF, яка є провідною міжнародною організацію у сфері проведення типологічних досліджень, та аналогічні регіональні структури діють через національних експертів, ставлячи перед ними певні завдання з аналізу та узагальнюючи отримані дані.

Студенти повинні вміти розпізнавати наступні типові елементи схем відмивання коштів в Україні:

–  компанії, які мають ознаки фіктивності – відсутність відомостей про здійснення реальної господарської діяльності, неможливість визначити місцезнаходження співробітників компанії, нереальність оборотів за рахунками тощо;

–  офшорні операції – предмет контракту не піддається об’єктивної верифікації з боку контролюючих органів (послуги, результати інтелектуальної діяльності); одержання кредиту за ставкою, що значно вище існуючих; очевидна невідповідність зазначеної у контракті вартості товарів їхній реальній вартості тощо;

–  зовнішньоекономічні операції, у т.ч. із метою незаконної компенсації ПДВ - фальсифікація документів тощо;

–  операції на ринку ЦП – купівля вітчизняними підприємствами за договорами-дорученнями пакетів акцій українських підприємств у фірм нерезидентів за цінами, значно вищими їх ринкової вартості;

–  страхування та перестрахування – низькі рейтинги фінансової надійності перестраховиків – нерезидентів, нестандартні або очевидно економічно невигідні умови договору.