Термінологічний словник

Внутрішній фінансовий моніторинг – сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами первинного фінансового моніторингу, з виявлення фінансових операцій, що підлягають внутрішньому фінан­совому моніторингу відповідно до ст. 16 Закону, із застосуванням під­ходу, що ґрунтується на проведенні оцінки ризиків легалізації (відми­вання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

Державний комітет фінансового моніторингу України (Держ­фінмоніторинг) – центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України. Держфінмоніторинг є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань фінансового моніторингу.

Державний фінансовий моніторинг – сукупність заходів, які здій­снюються суб’єктами державного фінансового моніторингу, спрямо­ваних на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Клієнт – будь-яка особа, яка звертається за наданням послуг або користується послугами суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

Об’єкт фінансового моніторингу – дії з активами, пов’язані з відповідними учасниками фінансових операцій, які їх проводять, за умови наявності ризиків використання цих активів із метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, а також будь-яка інформація про такі дії чи події, активи та їх учасників.

Обов’язковий фінансовий моніторинг – сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами первинного фінансового моніторингу, з виявлення фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінан­совому моніторингу відповідно до ст. 15 Закону, ідентифікації учасників таких операцій та вивчення їх діяльності, ведення обліку цих операцій та відомостей про їх учасників тощо.

Ризики – небезпека, (загроза, уразливі місця) для суб’єктів первин­ного фінансового моніторингу бути використаними клієнтами при наданні ними послуг відповідно до характеру їхньої діяльності з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу – установи або окремі особи, які безпосередньо здійснюються фінансові операції та контактують із клієнтами.

Узагальнені матеріали – відомості про фінансові операції, які були об’єктом фінансового моніторингу і за результатами аналізу яких Спеціально уповноваженим органом виявлено підозри щодо відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, чи фінансування тероризму, або суспільно небезпечного діяння, що передує легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Узагальнені матеріали є повідомленням про злочин і містять підстави для прий­няття правоохоронними органами рішення відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України

Управління ризиками – заходи, які здійснюються суб’єктами пер­винного фінансового моніторингу, з визначення, оцінки, моніторингу, контролю ризиків, що спрямовані на їх зменшення до прийнятного рівня.

Фінансовий моніторинг – сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу.

Фінансова операція – будь-яка операція, пов’язана із здійсненням або забезпеченням здійснення платежу за допомогою суб’єкта первин­ного фінансового моніторингу.