План практичного заняття № 8

1.   Необхідність проведення ідентифікації клієнтів банків.

2.   Зміст програми «Знай свого клієнта».

3.   Порядок проведення ідентифікації клієнтів – фізичних осіб.

План практичного заняття № 9

1.   Порядок проведення ідентифікації клієнтів-юридичних осіб.

2.   Особливості проведення ідентифікації клієнтів – господарських товариств.

3.   Класифікація клієнтів банку щодо ризику здійснення ними операцій із легалізації доходів.

Питання для самостійного вивчення

1.   Сутність програми «Знай свого клієнта».

2.   Дотримання банками норм ділової етики у процесі проведення ідентифікації клієнтів.

3.   Порядок ідентифікації власників юридичної особи.

4.   Вимоги щодо ідентифікації власників істотної участі у господарському товаристві.

5.   Права комерційних банків щодо одержання необхідних документів.

6.   Порядок зберігання документів щодо ідентифікації клієнтів.

Критерії оцінювання: 1 бал – за правильну відповідь на запитання.

Література: 1, 2, 13, 15, 18, 20, 21, 22, 37, 43.

Тестові завдання

1. Ідентифікація осіб, які здійснюють фінансову операцію, проводиться на підставі:

А. Усної співбесіди.

Б. Оригіналів або належним чином завірених копій документів.

В. Інформації, що одержується зі сторонніх джерел.

Г. Даних служби банківської безпеки.

2. Яким документом банкам забороняється вступати у дого­вірні відносини з анонімними особами:

А. Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу.

Б. Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом».

В. Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Г. Статутом банку.

3. З метою ідентифікації працівник банку може не з’ясовувати таку інформацію щодо фізичної особи – нерезидента:

А. Громадянство.

Б. Серія та номер паспорта.

В. Дата народження.

Г. Мета перебування в Україні.

4. Якщо особа діє як представник іншої особи або вигодо­одержувачем є інша особа, СПФМ зобов’язаний ідентифікувати:

А. Особу, від імені або за дорученням якої здійснюється фінан­сова операція.

Б. Особу, яка є вигодоодержувачем.

В. Ідентифікувати лише представника іншої особи.

Г. Ідентифікувати лише клієнта банку.

5. Ідентифікація клієнта не є обов’язковою у разі:

А. Якщо фізична особа є державним службовцем.

Б. Якщо підприємство існує вже десять років.

В. Якщо фінансова операція здійснюється особою, яка раніше була ідентифікована.

Г. Якщо фізична особа є працівником банку.

6. У якому випадку банк відмовляє клієнту у його обслугову­ванні:

А. Якщо клієнт користується послугами іншої фінансової установи.

Б. У разі ненадання клієнтом документів, необхідних для з’ясу­вання його особи.

В. Якщо місце проживання клієнта не співпадає з місцем його реєстрації.

Г. Якщо клієнт-фізична особа є нерезидентом.

7. З метою ідентифікації працівник банку може не з’ясовувати таку інформацію щодо фізичної особи – резидента:

А. Дата народження.

Б. Місце проживання.

В. Освіта.

Г. Ідентифікаційний номер.

8. Ким при проведенні ідентифікації клієнтів складаються анкети:

А. Відповідальним працівником.

Б. Працівниками банку.

В. Керівником банку.

Г. Самими клієнтами.