Практичне завдання

Складіть програму здійснення фінансового моніторингу за конкретним видом банківських операцій.

[Вверх] [Вниз]

Тема 5. Проведення ідентифікації клієнтів комерційними банками

Вивчаючи цю тему, студенти повинні усвідомити, що необхідність проведення ідентифікації клієнтів фінансових установ базується на рекомендаціях Базельського комітету банківського нагляду «Належне ставлення банків до клієнтів», що були прийняті у жовтні 2001 року. Слід підкреслити, що підходи, закладені у цьому документі, не обмежуються запобіганням відмиванню грошей, а логічно пов’язані з завданнями пруденційного регулювання. Вони виходять за межі порядку дій при відкритті рахунків клієнтам і вимагають від банків розробки програми ідентифікації клієнта, яка включає приділення додаткової уваги клієнтам, що характеризуються підвищеним ризи­ком, і профілактичний моніторинг підозрілої діяльності за відповідни­ми рахунками.

Програми ідентифікації банками клієнтів повинні включати наступні ключові елементи:

–  політика прийняття нових клієнтів;

–  встановлення особи клієнта;

–  постійний моніторинг рахунків клієнтів, що характеризуються підвищеним рівнем ризику;

–  управління ризиками.

На основі аналізу нормативних документів, студентам необхідно з’ясувати, які групи клієнтів банк повинен ідентифікувати і коли така ідентифікація не є обов’язковою.

Основна увага студентами повинна бути звернута на зміст та механізм процесу ідентифікації клієнтів комерційних банків, який здійснюється на підставі наданих оригіналів або належним чином засвідчених копій документів.

Особливу складність становить ідентифікація клієнтів-юридичних осіб. У даному випадку банк з’ясовує наступні відомості щодо юридичних осіб:

–  найменування;

–  юридична адреса;

–  документи про підтвердження державної реєстрації (включаючи установчі документи, інформацію щодо посадових осіб та їх повноважень тощо);

–  ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;

–  реквізити банків, у яких відкриті поточні рахунки, та номери цих рахунків.

Для ідентифікації клієнта-юридичної особи банк має ідентифіку­вати фізичних осіб, які є власниками цієї юридичної особи, мають прямий чи опосередкований вплив на неї та отримують економічну вигоду від її діяльності. У разі, якщо юридична особа є господарським товариством, банк має ідентифікувати фізичних осіб, що мають в ній істотну участь (10 %). В останньому випадку банк має право вимагати відповідну інформацію у юридичної особи, яка здійснює депозитарну діяльність, веде реєстр іменних цінних паперів, або є їх зберігачем.

Важливо знати, що суб’єкти первинного фінансового моніторингу зобов’язані самостійно, з урахуванням критеріїв, визначених наглядо­вими органами, здійснювати класифікацію своїх клієнтів відповідно до ризику здійснення ними операцій із легалізації доходів та вживати додаткові заходи обачності щодо клієнтів, які становлять підвищений ризик здійснення ними таких операцій.

Термінологічний словник

Бенефіціар – це кінцевий отримувач фінансових ресурсів згідно з відповідним договором, що є юридичною особою, суб’єктом підпри­ємницької діяльності, представницьким органом місцевого самовря­дування або виконавчим комітетом ради згідно з чинним законо­давством України.

Вигодоодержувач – особа, на користь або в інтересах якої прово­диться фінансова операція.

Господарське товариство – юридична особа, статутний капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товарис­твами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об’єд­нання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товарис­тва, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додат­ковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Ділова репутація – сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок щодо професійних та управлінських здібностей такої особи, її порядності й відповідності її діяльності вимогам закону.

Істотна участь – пряме або опосередковане володіння часткою у розмірі 10 і більше відсотків статутного капіталу (фонду), 10 і більше відсотків акцій або прав голосу в юридичній особі, прямий або опосередкований вплив на неї.

Клієнт – будь-яка особа, яка звертається за наданням послуг або користується послугами суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

Контроль юридичної особи – пряме або опосередковане воло­діння фізичною особою самостійно чи спільно з близькими родичами часткою в юридичній особі, що відповідає еквіваленту 50 та більше відсотків статутного капіталу або голосів юридичної особи, або незалежна від формального володіння можливість здійснювати будь-яким чином вирішальний вплив на управління чи на діяльність юридичної особи.

Контроль фізичної особи – можливість вирішального впливу на фінансові операції цієї особи незалежно від фактичного володіння активами фізичної особи.

Кореспондентські відносини з відкриттям кореспондентського рахунку – договірні відносини між банками, метою яких є здійснення платежів, розрахунків та надання інших банківських послуг за взаєм­ними дорученнями.

Пов’язана особа – член господарського об’єднання (корпорація, концерн, холдинг тощо), до складу якого входить клієнт банку – юридична особа, а також незалежно від формального членства в будь-якому господарському об’єднанні юридична особа, що здійснює контроль юридичної особи – клієнта чи контролюється нею, або перебуває з нею під спільним контролем.

Публічні діячі – фізичні особи, які виконують або виконували визначені публічні функції в іноземних державах.

Фідуціарний рахунок – рахунок, яким банк або трастова фірма управляє за дорученням.

Фіктивні компанії – підприємства які не здійснюють господар­ських операцій, а зареєстровані лише з метою приховування справж­нього власника їх банківських рахунків та активів.