[До змісту] [Попереднє] [Наступне] методичні рекомендації до вивчення дисципліни

 

Тема 1. Міжнародний досвід і співробітництво у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму

Методичні рекомендації

У процесі вивчення теми студенти повинні усвідомити, що акту­альність боротьби з легалізацією злочинних доходів пов’язана з тим, що можливість безперешкодно відмивати і використовувати «брудні» кошти є одним із найбільш потужних джерел живлення тіньової економіки, оскільки дозволяє злочинцям користуватися прибутками без створення загрози для джерел таких прибутків. У світовій практиці «брудними грошима» вважаються кошти, отримані від торгівлі наркотиками, зброєю, людьми, від проституції, контрабанди, рекету, нелегального ігорного бізнесу, внаслідок корупційних дій, комп’ютерного шахрайства, а також вкрадені диктаторами у народів найбідніших країн світу.

Слід звернути увагу на причини та історію створення Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей – Financial Action TaskForce (FATF), визначити основні принципи та механізми її роботи, а також сучасний склад. З початку її діяльності, Групі були надані повноваження щодо дослідження методів та тенденцій відмивання грошей, аналізу вже вжитих заходів на національному або міжнародному рівнях та визначення заходів, які ще треба здійснювати у цій сфері.

Студентам рекомендується самостійно опрацювати основний документ FATF – Сорок рекомендацій, що забезпечують широкі заса­ди для заходів, необхідних у боротьбі проти відмивання грошей. (остання редакція – 2003 р.), а також пізніше розроблені 9 Спеціаль­них рекомендацій стосовно боротьби з фінансуванням тероризму. Необхідно звернути увагу на те, що рекомендації встановлюють міні­мум стандартів дій, надають країнам певну гнучкість у реалізації цих принципів згідно з їх специфічними умовами та конституційною базою.

Завершити вивчення цього кола проблем слід визначенням основ­них сучасних завдань Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей. Доцільно звернути увагу на діяльність інших міжнародних організацій, що діють у сфері боротьби з відмиванням злочинних доходів та участь в їх роботі України.

Далі потрібно з конкретно-історичної точки зору проаналізувати передумови залучення нашої країни до боротьби з відмиванням бруд­них грошей, звернувши увагу на процес формування її законодавчої бази.

Студенти повинні засвоїти, що відмивання грошей є комплексною проблемою, механізми його є надзвичайно різноманітними, і це суттє­во ускладнює регулювання зазначеної проблеми на основі одного законодавчого акта. Тому у багатьох країнах існує ціла система зако­нів та підзаконних актів, що регулюють питання протидії відмиванню грошей. До цих правових актів відносяться закони, що визначають питання фінансового, банківського, митного регулювання, правила ліцензування та реєстрації компаній, ті чи інші аспекти секретності тощо.

На основі вивчення рекомендованої літератури необхідно виділити основні принципи, на яких базується сформована у розвинутих країнах система заходів протидії відмиванню грошей.

Важливою ланкою цієї системи є орган виконавчої влади, якому уряди країн надають право координації діяльності всіх правоохорон­них та контролюючих органів країни в галузі боротьби з відмиванням грошей. За своєю суттю це підрозділ фінансової розвідки, який відпо­відальний за збір, аналіз та передачу іншим компетентним органам інформації про виявлені факти фінансових порушень: а) що стосують­ся підозрілих доходів злочинного походження, б) недотримання дер­жавного законодавства або інструкцій щодо протидії відмиванню грошей.

Аналіз досвіду роботи зарубіжних банків повинен надати студен­там загальне уявлення про механізми участі та завдання фінансових установ інших країн у боротьбі з легалізацією злочинних доходів.