3. Організація протиепідемічних заходів в осередках нс

В практичному плані санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи тісно взаємопов’язані і взаємозумовлені.

Комплекс протиепідемічних заходів при виникненні НС

— система заходів, спрямованих на попередження виникнення інфекційних захворювань серед людей і їх локалізації та ліквідації у випадку появи серед населення.

Протиепідемічні заходи — це науково обґрунтовані рекомендації, виконання яких дозволяє попереджувати інфекційні захворювання серед окремих груп населення, ліквідовувати чи істотно зменшувати інфекційну захворюваність.

Проведення протиепідемічних заходів базується на наступних основних принципах:

• встановлення виду збудника захворювання і механізму передачі інфекції;

• своєчасна, достовірна і безперервна оцінка епідемічної обстановки в районі НС;

• вибір і проведення необхідних протиепідемічних заходів і оцінка їх ефективності

При встановленні виду збудника і механізму передачі інфекції необхідно пам’ятати, що джерелом є заражений організм людини чи тварини.

Це дозволяє запланувати і цілеспрямовано виконувати необхідні в даній ситуації протиепідемічні заходи. Основними серед них є:

15. екстрена ізоляція інфекційного хворого;

16. обмеження контактування людей один з одним;

17. дезинфекційні, дезинсекційні, дератизаційні заходи;

18. екстрена неспецифічна профілактика;

19. санітарна обробка та інші.

При поширенні серед населення конкретного інфекційного захворювання повинні бути передбачені адекватні заходи. Поряд з їх проведенням здійснюється комплекс заходів, який прийнято називати «протибактерійним захистом населення» — система знань і їх практичне використання по попередженню виникнення інфекційних захворювань та їх поширення серед населення.

При проведенні заходів по протибактерійному захисту необхідна своєчасна, достовірна та безперервна оцінка епідеміологічної обстановки в районі НС. Вона досягається при використанні наступних методів:

— епідеміологічне обстеження території та об’єктів;

— епідеміологічне спостереження за станом здоров’я людей;

— санітарно-епідеміологічна розвідка території НС.

Епідеміологічне обстеження території та об’єктів проводиться з метою виявлення причин і умов виникнення інфекційних захворювань з наступним обґрунтуванням заходів по локалізації та ліквідації виниклого епідемічного вогнища.

Осередком бактеріологічного зараження є населені пункти (місця тимчасового розташування населення), що піддалися зараженню бактеріальними засобами. Його межами є межі цих населених пунктів.

В цьому випадку створюється Надзвичайна протиепідемічна комісія (НПК), завданнями якої є:

 затвердження плану ліквідації осередку;

 визначення термінів впровадження і зняття обмежувальних і режимних заходів;

 надання адміністративної, консультативної і методичної допомоги службам;

 заслуховування звіту відповідальних осіб про стан роботи з ліквідації осередку;

 коригування плану ліквідації осередку залежно від обстановки, що склалася.

Для більш диференційованого підходу до виконання зазначених заходів створюють спеціалізовані служби:

● адміністративну,

● протиепідемічну,

● карантинну,

● лікувально-профілактичну,

● матеріально-технічного забезпечення.

НПК створює штаб з ліквідації осередку бактеріологічного зараження. До його складу переважно входять начальники відповідних служб, а також консультанти-спеціалісти з даної інфекції з числа співробітників санітарно-епідеміологічної служби, лікувально-профілактичних і наукових установ.

Епідемічне спостереження за станом здоров’я людей являє собою систематичне отримання відомостей про стан здоров’я населення в районі НС.