- •Підготував асистент р. Р. Фабрика.
- •Класифікація надзвичайних ситуацій за причинами виникнення
- •1. Стихійні лиха
- •Тектонічні стихійні лиха Землетруси
- •Виверження вулканів
- •Топологічні стихійні лиха
- •Наслідки повеней
- •Метеорологічні стихійні лиха
- •Шкала вітрів (за Бофортом)
- •Поділ потерпілих у стаціонарі за локалізацією та характером травми внаслідок дії стихійного лиха
- •2. Техногенні аварії
- •Транспортні аварії
- •Пожежі та вибухи
- •Екологічні катастрофи
- •3. Соціально-політичні катаклізми
- •4.Формування державної служби медицини катастроф
- •5. Державна служба медицини катастроф, етапи її створення.
- •6. Закон України “Про правові засади цивільного захисту’’
- •Стаття 1. Визначення термінів
- •7. Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”
- •8. Закон України “Про зону надзвичайної екологічної ситуації”
- •9. Закон України “Про об'єкти підвищеної небезпеки”
- •Підготував асистент р. Р. Фабрика
- •Черняков г.О., Кочін і.В., Сидоренко п.І. Медицина катастроф. – к.: “Здоров’я”, 2001. – 348с.
- •1. Ядерні аварії
- •1.1. Коротка характеристика аес
- •1.2. Коротка характеристика можливих аварій на аес
- •1.2.1. Класифікація аварій на аес
- •Класифікація аварій ядерних реакторів аес за масштабністю радіоактивних викидів
- •1.2.2. Фази розвитку ядерних аварій
- •1.2.3. Радіобіологічні характеристики радіонуклідів, що поступають в навколишнє середовище при ядерних аваріях на аес
- •1.3. Механізм формування осередку радіаційного забруднення, що утворюється внаслідок аварій ядерних реакторів на аес
- •1.4. Медико-тактична характеристика вогнищ ураження, які виникають при аваріях на аес
- •1.1. Медико тактична характеристика осередків ураження при аваріях на аес.
- •2. Оцiнка радiацiйної обстановки.
- •2.1. Методики оцінки радіаційної обстановки.
- •2.1.2. Оцінка радіаційної обстановки за фактичними даними.
- •2.1.2.1. Способи проведення радіаційної розвідки.
- •3. Прилади радіаційної розвідки, контролю радіоактивного зараження та опромінення
- •3.1. Методи реєстрації та вимірювань іонізуючих випромінювань
- •3.2. Призначення та принципи дії радіометричної апаратури
- •4. Індивідуальні та колективні засоби захисту
- •4.1. Індивідуальні засоби захисту
- •Індивідуальні засоби захисту органів дихання (ззод)
- •Класифікація засобів індивідуального захисту органів дихання
- •Класифікація.
- •4.2. Колективні засоби захисту
- •Класифікація колективних засобів захисту
- •6. Медичні засоби протирадіаційного захисту
- •1. Медичні засоби протирадіаційного захисту
- •Аварiї на хiмiчно-небезпечних об’єктах. Сильнодiючi отруйнi речовини
- •1. Характеристика хімічно-небезпечних об’єктів
- •2. Поняття про сильнодіючі отруйні речовини
- •2.1. Класифікація сдор.
- •Характеристика сдор за ступенем токсичності
- •2.2. Фізико-хімічні властивості, патогенез та клініка уражень сдор.
- •2.3. Надання медичної допомоги при ураженні сдор
- •2.3.1. Організація надання медичної допомоги
- •2.3.3. Перша допомога при отруєнні окремими видами сдор
- •3. Медико-тактична характеристика осередків ураження, які формуються при аваріях на хно
- •3.1. Осередки та зони уражень, які виникають внаслідок аварій на хно.
- •Характерні ознаки хімічних аварій, викликаних потрапляннм в довкілля різних класів ор
- •3.2. Безпека медичного медичного персоналу
- •Основні медико-тактичні показники аварій на хно
- •4. Організація та засоби проведення хімічної розвідки. Індикація отруйних речовин
- •4.1. Методи індикації ор та отрут
- •4.2. Оцінка хімічної обстановки
- •4.2.1. Методики оцінки хімічної обстановки
- •4.2.1.2. Оцінка хімічної обстановки за фактичними даними
- •4.2.1.2.1. Способи проведення хімічної розвідки
- •5. Технічні засоби індикації отруйних речовин і отрут
- •5.1. Прилади хімічної розвідки
- •5.2. Зараженість місцевості та об'єктів ор
- •5.3. Правила відбору проб для аналізу
- •6. Медичні засоби протихімічного захисту
- •Концептуальні засади створення соціально-економічних та фінансових умов розбудови системи постачання Державної служби медицини катастроф
- •Завдання системи медичного постачання Державної служби медицини катастроф у директивних та нормативних актах
- •Номенклатура майна
- •Табель оснащення формувань (закладів) медицини катастроф як спеціальний норматив
- •Комплект, укладка
- •Витратне та інвентарне майно. Якісне оцінювання стану майна
- •Постачання закладів і формувань Державної служби медицини катастроф України та організація їхньої діяльності під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •Медичне постачання
- •Матеріальне постачання
- •Продовольче і санітарно-побутове забезпечення
- •Технічне постачання
- •Принципи надання першої медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях:
- •Огляд місця події
- •Первинний огляд потерпілих (авс)
- •Особливості проведення штучного дихання у немовлят та дітей:
- •Помилки при проведенні штучного дихання:
- •Допомога при зупинці серця
- •Тому необхідно:
- •Перша медична допомога при зовнішній кровотечі:
- •Травми органів черевної порожнини
- •Загальні ознаки гострої внутрішньочеревної кровотечі
- •Невідкладна медична допомога на місці пригоди
- •Перша медична допомога при шокових станах наступна:
- •Непритомність
- •Перша медична допомога при непритомності:
- •Основні принципи надання першої медичної допомоги при ранах:
- •Загальні поняття про перев’язочний матеріал та правила користування ним
- •Правила накладання пов’язок
- •Пов’язки на різні частини тіла
- •Правила користування пакетом:
- •Перелік антисептичних речовин, які можна використовувати на місці надзвичайної події
- •Переломи
- •Допомога:
- •Основні правила іммобілізації кінцівок
- •Іммобілізація при переломах кісток верхньої кінцівки
- •Іммобілізація при переломах кісток нижньої кінцівки
- •Ушкодження голови
- •Ушкодження хребта
- •Перша медична допомога:
- •Поведінка водія при виявленні дтп
- •Рятування з автомобіля
- •Правила знімання шолому Шолом, при можливості, повинні знімати два рятівники!
- •Ураження агресивними факторами навколишнього середовища
- •Отруєння чадним газом (оксидом вуглецю)
- •Перша медична допомога при отруєнні ураженим чадним газом:
- •Отруєння метиловим спиртом
- •Перша медична допомога при отруєнні метанолом:
- •Отруєння етиленгліколем
- •Ураження тетраетилсвинцем
- •Перша медична допомога:
- •Отруєння етиловим спиртом
- •Підготував асистент р. Р. Фабрика.
- •Черняков г.О., Кочін і.В., Сидоренко п.І. Медицина катастроф. – к.: “Здоров’я”, 2001. – 348с.
- •Дубицкий а.Е., Семенов и.О., Чепкий л.П. Медицина катастроф. – к.: “Здоров’я”, 1993. – 462с.
- •Организация экстренной медицинской помощи населению при стихийных бедствиях и других чрезвычайных ситуациях / Под ред. Проф. Мешкова в.В. – м., 1991. – 208с.
- •1. Реалізація сучасної системи лікувально-евакуаційного забезпечення населення у районах катастроф
- •2. Поняття про етап медичної евакуації.
- •3. Види та обсяг медичної допомоги.
- •3.1. Поняття про вид та обсяг медичної допомоги.
- •3.2. Коротка характеристика догоспітальних видів медичної допомоги
- •3.2.1. Перша медична та долікарська допомога
- •3.2.2. Перша лікарська допомога
- •3.2.3. Особливості надання догоспітальних видів медичної допомоги дітям
- •3.3. Коротка характеристика госпітальних видів медичної допомоги
- •3.3.1. Кваліфікована медична допомога
- •3.3.2. Спеціалізована медична допомога
- •4. Медичне сортування уражених
- •5. Евакуація уражених
- •6. Особливості організації лез при різних видах нс
- •6.1. Особливості роботи працівників шмд в умовах нс
- •6.2. Особливості організації лез при стихійних лихах.
- •6.2.1. Особливості організації лез при повенях
- •6.2.2. Особливості організації лез при землетрусах
- •6.2.3. Особливості організації лез при пожежах
- •6.3.1.2. Організація емд під час дорожньо-транспортних катастроф
- •6.3.1.3. Організація емд під час катастроф на річковому і морському транспорті.
- •6.3.1.4. Організація емд під час катастроф на залізниці.
- •6.3.2. Особливості організації лез при найбільш поширених промислових аваріях та катастрофах
- •6.3.2.1. Організація емд під час аварій у вугільних шахтах
- •6.3.2.2. Організація медичної допомоги потерпілим в осередку хімічного ураження сдор
- •6.3.2.3. Організація медичної допомоги потерпілим в осередку радіаційного ураження
- •Підготував асистент р. Р. Фабрика.
- •Черняков г.О., Кочін і.В., Сидоренко п.І. Медицина катастроф. – к.: “Здоров’я”, 2001. – 348с.
- •Дубицкий а.Е., Семенов и.О., Чепкий л.П. Медицина катастроф. – к.: “Здоров’я”, 1993. – 462с.
- •Поняття про санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи в осередках нс
- •2. Організація санітарно-гігієнічних заходів в осередках нс
- •3. Організація протиепідемічних заходів в осередках нс
- •4. Санітарно-епідеміологічна розвідка
- •5. Організація режимно-обмежувальних заходів у епідемічних осередках
- •6. Організація екстреної профілактики та імунопрофілактики інфекційних хвороб серед населення в епідемічних осередках
6.3.1.4. Організація емд під час катастроф на залізниці.
Ліквідація наслідків катастроф на залізничному транспорті значною мірою визначається оперативною інформацієюдиспетчерської служби про те, що сталося і де, а також ступенем готовності рухомих формувань ЕМД і тарнспортних засобів евакуації потерпілих до роботи на місці події.
Організація ЕМД потерпілим під час катастроф на залізниці принципово не відрізняється від такої у разі авіакатастрофи чи ДТП. Проте у випадку значних катастроф, особливо в місцях, віддалених від населених пунктів, необхідно:
максимально достовірно з’ясувати розміри катастрофи,
її точні координати,
інформувати поблизу розташовані лікувальні установи та підрозділи санавіації,
негайно направити до району катастрофи БШМД,
спрямувати в район катастрофи оперативну лікарську бригаду, яка на місці події організує роботу лікарських БШМД і евакуацію потерпілих до польових стаціонарних установ.
До прибуття оперативної лікарської бригади керівництво БШМД на місці аварії покладається на лікаря першої прибулої бригади. Як і під час інших катастроф, на місці залізничної катастрофи:
створюються пункти збору потерпілих;
проводяться їх медичне сортування та реєстрація;
надається ЕМД;
організовується евакуація.
Під час надходження потерпілих до лікарні завдання ЕМД і лікування мають узгоджуватися з планом роботи даної лікувальонї установи за НС.
6.3.2. Особливості організації лез при найбільш поширених промислових аваріях та катастрофах
6.3.2.1. Організація емд під час аварій у вугільних шахтах
Вибух у шахті метану і вугільного пилу протягом надзвичайно короткого відрізку часу спричиняє великі руйнації, отруює атмлсферу й уражає гірників, розповсюджуючись на великі відстані. Такі вибухи супроводжуються:
потужною ударною хвилею;
масштабними обвалами породи;
виникненням полум’я високої (до 1500-2000 º С) температури;
утовренням виоких концентрацій отруйних газів.
Організація медичної допомоги потерпілим під час НС у шахтах має свої особливості. Перша медична допомога часто надається запізно через неможливість її провести в порядку само- і взаємодопомоги. Гірники, які перебувають поза зоною вибуху не в стані надати допомогу або винести потерпілих на свіже повітря, тому що проникнути в район неможливо через наявність в атмосфері небезпечних конценнтрацій отруйних речовин. Практично допомога потерпілим розпочинається тільки з моменту прибуття підрозділів, які оснащені ізолюючими киснево-дихальними апаратами.
Надання допомоги відбувається в 4 етапи:
у районі вибуху з евакуацією на підземну медичну базу;
на підземній медичній базі з евакуацією на поверхню;
при евакуації потерпілих дор лікувальних установ;
лікування в стаціонарі.
1 етап. Виявивши потерпілого, рятувальники повинні негайно розпочати оксигенотерапію за допомогою ізолюючої киснево-дихальної апаратури. Медичний працівник, діагностувавши ураження, надає потерпілому необхідну медичну допомогу. Всі заходи проводяться якомога швидше і в подальшому потерпілого виносять на підземну медичну базу. При цьому продовжується оксигенотерапія.
2 етап. Підземна медична база організовується обов’язково в такому місці, де є належна ветиляція, або на підземному медичному пункті, якщо такий розташований поблизу району вибуху. На підземній медичній базі проводять огляд потерпілих, надання медичної допомоги, сортування, з обов’язковим визначенням черговості евакуації. Потерпілих розподіляють на 4 групи.
Легко потерпілі — термічні опіки до 10% поверхні тіла, забиття, легкий ступінь ураження СО.
Потерпілі помірної важкості — термічні опіки до 20% поверхні тіла, поодинокі закриті переломи кісток кінцівок, отруєння СО середнього ступеня, шок І ступеня.
Важко потерпілі — термічні опіки до 40 % поверхні тіла, переломи ребер, кісток кінцівок, таза, отруєння СО помірного і тяжкого ступеня, шок І-ІІ ступеня.
Вкрай важко потерпілі — термічні опіки понад 40% поверхні тіла, внуирішньопорожнинні крововиливи, шок ІІІ-ІV ступеня, термінальні стани.
3 етап. Після проведення необхідних лікувальних заходів легко потерпілих піднімають із шахти в супроводі фельдшера (один фельдшер може супроводжувати 2-3 потерпілих)
Далі евакуюють потерпілих помірного ступеня важкості, для надання ЕМЕ яким потрібно більше часу. Кожного такого потерпілого супроводжує досвідчений фелдьдшер або лікар.
Важкі і вкрай важкі потерпілі затримуютьтся на підземній медичній базі на період, необхідний для проведення реанімаційних і протишокових заходів. Їх евакуюють до стаціонару з першою нагодою у супроводі лікаря.
4 етап. Під час надходження потерпілих до лікарні завдання ЕМД і лікування мають узгоджуватися з планом роботи даної лікувальонї установи за НС.