Основні правила іммобілізації кінцівок

• Необхідно зафіксувати місце перелому і два прилеглі суглоби, а при переломі стегна – три: тазостегновий, колінний, гомілковоступневий.

• При відкритих переломах уламки варто фіксувати в тому положенні, яке вони отримали внаслідок травми, попередньо наклавши на рану тиснучу пов’язку і вживши інших заходів для зупинки кровотечі.

• При закритих переломах шини можна накладати безпосередньо на одяг.

Іммобілізація при переломах кісток верхньої кінцівки

Перекладаючи потерпілого з накладеною шиною при переломі кісток верхньої кінцівки, необхідно, щоб хтось із помічників підтримував ушкоджену кінцівку.

При переломі плечової кістки найпростішими методами іммобілізації є косинкова пов’язка або імпровізовані шини з двох дощечок, обмотаних бинтом і прив’язаних або прибинтованих до плеча. При цьому зігнута у ліктьовому суглобі рука підтримується косинковою пов’язкою.

При переломі ключиці можна виконати іммобілізацію, як показано на, а при переломах плеча та ключиці.

При переломах кісток передпліччя виражена деформація спостерігається тільки у випадку перелому обох кісток (променевої і ліктьової), а якщо зламана одна з них, то інша виконує роль шини і тим самим зменшує деформацію.

Іммобілізація при переломах кісток нижньої кінцівки

При переломі стегна для іммобілізації використовують дві шини (обгорнуті ватою або іншим м’яким матеріалом). Одну (довшу) – довжиною від пахви до ступні – прикладають до зовнішньої поверхні кінцівки, другу шину (коротшу) – від паху до ступні – прикладають по внутрішній поверхні кінцівки. Ступня повинна встановлюватись під кутом 90° до гомілки. Обидві шини прив’язують (бинтом, ременем або смужками матерії) до тулуба та другої кінцівки, причому кінці шин повинні виступати за ступню на 5-10 см. При відсутності підручного матеріалу або часу на його пошуки, можна використати більш простий прийом іммобілізації – “нога до ноги”.

При переломі кісток гомілки іммобілізацію виконують, як і при переломі стегна, – використовуються дві шини, які накладаються по зовнішній та внутрішній поверхнях гомілки від стегна до ступні. При несприятливих умовах можна застосувати вищеназваний метод “нога до ноги”.

При переломах коліна шину необхідно розмістити вздовж задньої поверхні кінцівки.

При аваріях, катастрофах у потерпілих можуть виникати вивихи.

Вивих – це ненормальне стійке зміщення суглобових поверхонь, порушення цілісності капсули суглобу та зв’язок.

Ознаки вивиху:

• біль в суглобі – порушення його форми;

• укорочення кінцівки – порушення рухової функції.

Увага!

Вправлення вивиху повинен проводити лікар

Перша допомога: іммобілізація кінцівки, введення знеболюючих (при можливості).

Ушкодження голови

Ушкодження голови може супроводжуватись ранами, забоями м’яких тканин, а також закритими і відкритими ушкодженнями головного мозку.

Найчастіше зустрічаються закриті ушкодження голови: струс головного мозку та забій. Вони можуть супроводжуватися нудотою, блювотою, запамороченням, дзвоном у вухах, втратою свідомості. Останній симптом може тривати від кількох хвилин до кількох годин і навіть днів (при важких травмах черепа – забої, стисканні головного мозку, проникливому пораненні черепа).

Стискання головного мозку є найважчим видом ушкодження, яке виникає при закритих та відкритих переломах черепа, з утворенням гострого набряку клітин мозку, кісткових уламків, внутрішньочерепним крововиливом (гематомою) та наявністю сторонніх тіл в мозку.

Перша допомога при закритих ушкодженнях головного мозку на місці події повинна надаватися з великою обережністю, так як різкі рухи можуть погіршити стан потерпілого. Піднімати потерпілого слід в лежачому положенні, підтримуючи йому голову. Якщо потерпілий без свідомості, не слід його турбувати (трясти) для того, щоб привести до тями. Потерпілому слід забезпечити спокій, він повинен лежати. При блювоті голову потерпілого необхідно обережно повернути на бік. Після чого витерти ротову порожнину, не допустити виникнення асфіксії! Обов’язковою є іммобілізація шийного відділу хребта і голови.

При відкритих, проникаючих пораненнях черепа не слід вводити тампони в рану, висушувати її, діставати уламки кісток та сторонні тіла з рани.

Необхідно краї рани обробити антисептичним розчином (при можливості) і обережно накласти на рану стерильну пов’язку.