2. Структура виробничого процесу

Виробничій процес в умовах сучасного промислового виробництва є дуже складним і складається з основних, допоміжних і обслуговуючих процесів.

Основні процеси – це процеси, що виконуються безпосередньо для виготовлення виробів основного виробництва. При їхньому виконанні змінюються форми і розміри предметів праці, їхня внутрішня структура, вид і якісна характеристика вихідних матеріалів. До них відносяться і природні процеси.

Основний процес підрозділяється на окремі стадії, до яких відносяться: заготівельний, обробний, складальний.

Кожна окрема стадія виробничого процесу підрозділяється на часткові процеси, що являють собою сукупність операцій визначеного виду по завершеній обробці предметів праці – механічної, теплової, хімічної, біохімічної, мікробіологічної, по розфасовці й пакуванню готової продукції.

Допоміжні процеси – це процеси з виготовлення (чи відновлення) продукції, яка використовується на самому підприємстві. Допоміжні процеси сприяють безперебійному проходженню основних виробничих процесів. Отримана за їх допомогою продукція використовується на підприємстві для обслуговування основного виробництва.

Обслуговуючі процеси здійснюються з метою забезпечення необхідних умов для нормального проходження основних і допоміжних процесів. До них відносяться складські, транспортні і контрольні процеси. На практиці обслуговуючі процеси часто називають допоміжними. Однак їх не можна змішувати, тому що їхнім результатом є виробництво послуг, а не продукції для власних потреб підприємства.

Визначальна роль на підприємстві належить основним процесам. Разом з тим, їх нормальне функціонування можливе тільки за чіткої організації всіх допоміжних і обслуговуючих процесів.

3. Виробничі операції, їх класифікація

Основною структурною одиницею виробничого процесу на підприємстві є виробнича операція.

Операція – це частина виробничого процесу, що виконується на одному робочому місці безперервно без переналагоджень обладнання над тим самим предметом праці. Операція – це первинний об’єкт нормування витрат часу, організації і планування виробництва.

Залежно від ролі і характеру участі у виробничому процесі операції підрозділяються на:

- основні;

- допоміжні.

Визначальна роль належить основним або технологічним операціям, в результаті яких змінюються форма, розміри, властивості оброблюваних предметів, а також їхнє взаємне розташування.

Допоміжні операції пов’язані з переміщенням предметів праці з одного робочого місця на інше, складуванням і контролем якості.

В залежності від рівня технічної оснащеності всі операції поділяються на:

- ручні;

- машинно-ручні;

- машинні;

- автоматичні;

- апаратурні.

До ручних відносяться операції, що виконуються вручну із застосуванням простого інструмента без механічного приводу. При цьому основним енергетичним джерелом є зусилля робітника.

Машинно-ручні операції виконуються за допомогою машин або механізованого інструмента, робочий орган яких приводиться в дію двигуном. При цьому необхідна постійна присутність робітника, який переміщує механізм чи предмет обробки.

При машинних операціях основна робота виконується машиною. Участь же робітника обмежується виконанням допоміжних операцій і керуванням машиною.

Автоматичні операції здійснюються машинами-автоматами без безпосередньої участі робітника. Останній виконує тільки функції контролю за роботою машини і ходом виробничого процесу.

Апаратурні операції виконуються в спеціальних апаратах, камерах, де предмет праці піддається впливу теплової й електричної енергії, і не вимагають безпосередньої участі людини. Апаратні операції пов’язані зі зміною хімічного складу матеріалу або його загального стану.

Виробничий процес повністю визначає склад технологічного обладнання і робочих кадрів промислового підприємства, а також впливає на особливості побудови його виробничої структури.