26. Методи та форми реалізації функцій Держави

Функції держави здійснюються у визначених формах і визначених методах.

Форми здійснення функцій характеризують зв'язок держави з правом як одним з основних засобів володарювання. Через право держава проводить у життя свої функції, свої економічні, політичні, ідеологічні задачі. В одних випадках держава видає юридичні норми, в інші - організує їхнє виконання, у третіх - забезпечує, охороняє їх. У залежності від цього і розрізняють три основні форми здійснення функцій:

1. Правотворча - державна діяльність, що виражається в розробці і прийнятті юридичних норм, у яких закріплюються програми діяльності людей. Вона полягає у виданні нормативних актів, тобто актів, що встановлюють нові норми, чи змінюють скасовують старі.

2. Правовиконавча - державна діяльність, що виражається у вживання заходів по виконанню норм права. Вона складається головним чином у виданні владних індивідуальних актів, тобто актів, розрахованих тільки на даний, індивідуальний випадок (наприклад, видання разового планового акта по будівництву, призначення громадянина на посаду.)

3. Правозабезпечувальна (правоохоронна) - державна діяльність, що виражається головним чином у контролі і нагляді за дотриманням і виконанням норм , а також у застосування примусових мір до їхніх порушників. У процесі здійснення даної функції зважуються юридичні справи, зв'язані з застосуванням юридичних санкцій, суперечками між окремими особами і т.д.

Методи здійснення функцій можна розділити на правові і неправові (організаційні).

Правовий метод реалізується за допомогою трьох вищезгаданих форм, а з числа неправових варто виділити: економічні (дотації, держзамовлення, кредитування, регулювання цін і ін.); політичні (узгодження позицій різних політичних плинів, міжнародні переговори й ін.); ідеологічні (звертання до населення, заклики і т.д.); власне організаційні (планування, програмування, контроль і ін.).

Важливо, що неправові методи нерідко реалізуються через правове регулювання (напр., твердження плану наказом, нормативне закріплення цін і т.д.).

27. Співвідношення завдань та функцій держави

Вивчення функцій держави неможливе без правильної, науково обґрунтованої класифікації.

В наукових і практичних цілях функції держави можуть бути класифіковані за різними критеріями:

часом дії, об’єктом, принципом поділу влади, ступенем значущості, походженням, сферою

політичної спрямованості.

1. За часом дії їх поділяють на постійні, здійснювані державою на всіх етапах існування, і

тимчасові, поява яких викликана специфічними умовами суспільного розвитку, а припинення — їх

зникненням.

2. Класифікація за об’єктом найхарактерніша. Кожна функція держави має свій об’єкт впливу

і свій зміст. Об’єкт — певна сфера суспільних відносин (економіка, культура, екологія та ін.), на яку

спрямований державний вплив. Об’єкти і служать критерієм розмежування функцій держави, їх

поділу на економічні, політичні, культурні, ідеологічні тощо.

3. Деякі вчені до числа критеріїв відносять також принцип поділу влади і класифікують

функції держави на основі цього принципу. Відповідно функції поділяють на законодавчі, виконавчі і

судові. 45 Проте ця класифікація не є загальноприйнятою, її противники стверджують, що цим

самим функції держави ототожнюються з функціями її окремих органів — законодавчих,

виконавчих та судових.

4. Висловлюється також думка, що функції держави варто поділяти на основні і неосновні

(додаткові). Звичайно, такий поділ дуже умовний. Кожна функція держави є об’єктивно необхідною.

Однак на різних етапах розвитку держави можливе виділення пріоритетних напрямів, на яких варто

зосередити увагу в першу чергу. Ці напрями стають для держави основними. Основні функції — це

найзагальніші, найважливіші напрями діяльності держави зі здійснення стратегічних завдань і

цілей, що постають перед нею в певний історичний період. Основні функції держави містять безліч

інших її функцій, іменованих неосновними функціями. Останні як структурні складові основних

функцій являють собою напрям діяльності держави з виконання її завдань у конкретній, вужчій

сфері громадського життя.

5. За причинами (джерелами) виникнення функції держави можна поділити на функції, що

випливають з класових протиріч (придушення опору експлуатованих класів та ін.), та функції, що

випливають з потреб суспільства в цілому (забезпечення правопорядку, охорона природи і

навколишнього середовища тощо). Класові функції — це ті напрями діяльності держави, що

найповніше відображають класові інтереси, волю того класу, тієї соціальної сили, групи, що

панують у цьому суспільстві, захоплюють і здійснюють державну владу. Загальносоціальні функції

реалізуються в інтересах усього суспільства, у тому числі і панівної еліти, і підлеглих класів, і

соціальних груп (наприклад, будівництво доріг, іригаційних систем, боротьба зі стихійними лихами,

здійснення соціальних програм та ін.).

6. За сферами політичної спрямованості (внутрішня і зовнішня політика) функції держави

поділяють на внутрішні, що визначають діяльність держави всередині країни, її роль у житті цього

суспільства, і зовнішні — діяльність за її межами, що розкриває роль держави у відносинах з

іншими державами. Внутрішні і зовнішні функції будьякої держави тісно пов’язані, оскільки

зовнішня політика багато в чому залежить від внутрішніх умов існування цієї держави. У теорії

держави поділ функцій на внутрішні і зовнішні є найбільш поширений. Внутрішні функції, націлені

на вирішення внутрішніх завдань країни, показують ступінь активності впливу держа46 ви на

суспільство, а зовнішні — на встановлення і підтримку відносин з іншими державами. Проте нині

поділ функцій держави на внутрішні і зовнішні втрачає деякою мірою своє значення, оскільки

багато внутрішніх функцій набуває зовнішній характер (наприклад, екологічний напрям діяльності

держави), і навпаки.

Завдання та функції держави - явища співвідносні, тісновзаємопов'язані, але не збігаються. Їх не можна ні протиставляти, ніототожнювати. В задачах держави визначаються його соціальнепризначення, історична місія в той чи інший історичний період. Завданнядержави мають початкове значення по відношенню до його функцій, єїх найближчій передумовою безпосередній. В задачах концентрується ізаломлюється вплив економіки і політики на розвиток функційдержави.

У свою чергу, функції держави являють собою засібреалізації, виконання її завдань. Завдання держави втілюються в життяза допомогою здійснення його функцій.

Завдання — це те, що необхідно зробити, а функція — це діяльність, процес вирішення завдання. Завдання може бути ширшим тієї чи іншої функції (наприклад, сприяння розвитку економіки — це глобальне завдання, що вирішується засобами реалізації декількох функцій).

На наш погляд, невірним є твердження про те, що завдання слугують першоосновою функцій держави, оскільки вони обумовлюються політичними і економічними потребами суспільства, визначаються історичними закономірностями розвитку держави, особливостями соціально-економічних умов її розвитку (історичними обставинами, співвідношення класових сил, національними особливостями).