- •1.Основні етапи розвитку географії туризму і рекреації
- •2. Ринок туристичних послуг як об’єкт дослідження географії туризму.
- •3. Поняття послуг та їх специфічні риси.
- •4.Класифікація послуг.
- •6. Поняття ринку турпослуг. Структура туристичного ринку.
- •7.Структура ринку споживача та чинники його формування.
- •8.Територіальна організація ринку споживача.
- •10.Територіальна організація ринку виробника.
- •11.Ієрархічні рівні геопросторової організації туризму.
- •12.Поняття індустрії туризму та її специфічні риси.
- •13.Інституційно-організаційна підсистема індустрії туризму.
- •14.Функціонально-господарська підсистема індустрії туризму.
- •15.Територіально-господарська підсистема індустрії туризму.
- •16.Класифікація туристичних ресурсів.
- •17. Чинники формування національного ринку туристичних послуг.
- •18. Типологічні ознаки національних туристичних ринків.
- •20. Стабілізовані і реформовані національні туристичні ринки.
- •21.Міжнародні зони інтенсивного і потенційного туристичного попиту.
- •23. Поняття туристичної дестинації та її основні аспекти.
- •24. Типізація туристичних послуг.
- •25. Туристичне позиціонування території та його особливості.
- •26. Моделі позиціонування території.
- •27. Реклама, імідж та бренд території
- •28. Структура і особливості туристичної галузі
- •29. Основні чинники формування туристичного попиту
- •30. Основні чинники формування туристичного споживання
- •31. Характеристика і динаміка готельного господарства України
- •32. Характеристика транспортного господарства України.
- •33. Характеристика і динаміка виїзного туризму України.
- •34. Характеристика і динаміка в’їзного туризму України
- •38. Характеристика міжнародного туристичного руху
- •39. Динаміка міжнародного туристичного руху в останнє десятиріччя
- •40. Розподіл туристів за головними регіонами світу
- •41. Розподіл туристів за основними країнами світу
- •42. Структура подорожей міжнародного туризму.
- •43. Україна на ринку міжнародного туризму.
- •44. Основні тренди міжнародного туризму.
- •45. Характеристика доходів країн на міжнародному туристичному ринку.
- •46. Споживання туристичних продуктів на міжнародному туристичному ринку
- •47. Види туристичного іміджу
18. Типологічні ознаки національних туристичних ринків.
Типологія національних туристичних ринків ґрунтується на таких принципових положеннях:
1)Ринок туристичних послуг є похідною від соціально-економічного розвитку країни, оскільки індустрія туризму є складовою національної економіки і її розвиток прямо залежний від рівня розвитку всього господарства; 2) інтенсивність діяльності на ринку туристичних послуг залежить від ступеня розвиненості ринкових структур,
3) інтегрованість національного туристичного ринку в світовий туристичний простір залежить від ступеня розвитку туризму в певній країні, Основною типологічною одиницею є національний туристичний ринок, оскільки держава є суверенним утворенням, суб'єктом міжнародного права з усіма відповідними ознаками і важелями управління.
Типологічними ознаками національного туристичного ринку прийняті комплексно-пропорційний розвиток індустрії туризму, її орієнтованість на участь в міжнародних туристичних зв'язках і характер цих зв'язків, вплив глобалізаційних процесів і інтегрованість в світогосподарську систему.
Тип національного туристичного ринку визначається залежно від виявлених за комбінацією показників тенденцій, наприклад, формула (І.І.+ + + -) означає ринок постіндустріальної країни з розвиненими ринковими структурами та індустрією туризму, зі стабільно високою участю в міжнародному туристичному обміні з переважною орієнтацією на експорт туристичних послуг (США, Німеччина та інші), а формула (ІІ.3. - -/+ - -) відповідає стану національного туристичного ринку України: туристичний ринок країни перехідної економіки з середнім рівнем соціально-економічного розвитку, що формує ринкові структури та індустрію туризму відповідно до регіональних (європейських) стандартів, з відносно незначною участю в світовому туристичному обміні і переважним експортом туристичних послуг.
19.Високоінтенсивні й акумулюючі національні туристичні ринки. А. Високоінтенсивні:
а) країн високого рівня економічного розвитку з переважанням міжнародного туризму імпортного спрямування, що є постачальниками туристів (наприклад, США, Німеччина, Велика Британія, Скандинавські країни); б) країн високого рівня економічного розвитку з переважанням міжнародного туризму експортного спрямування, що переважно приймають туристів (наприклад, Італія, Австрія, Ізраїль, ПАР);
Г. Акумулюючі:
а) країн, що розвиваються з середніми можливостями економічного розвитку, орієнтованими на посилення участі в міжнародному туризмі за рахунок нарощування експорту послуг (наприклад, Індія, Єгипет, Туніс); б) країн, що розвиваються, з домінуванням іноземного туризму, які приймають туристів і де туризм є однією з провідних галузей економіки (наприклад, Танзанія, Барбадос);
в) країн планової економіки, які підтримують туризм як традиційну галузь господарства не розширюючи практично участі в світовому туристичному процесі (наприклад, Куба);
г) найменш розвинених країн, які практично не приймають участі в міжнародному туризмі, а експорт послуг пов'язаний з дією іноземного капіталу (наприклад, більшість країн Центральної Африки).