
- •1.Основні етапи розвитку географії туризму і рекреації
- •2. Ринок туристичних послуг як об’єкт дослідження географії туризму.
- •3. Поняття послуг та їх специфічні риси.
- •4.Класифікація послуг.
- •6. Поняття ринку турпослуг. Структура туристичного ринку.
- •7.Структура ринку споживача та чинники його формування.
- •8.Територіальна організація ринку споживача.
- •10.Територіальна організація ринку виробника.
- •11.Ієрархічні рівні геопросторової організації туризму.
- •12.Поняття індустрії туризму та її специфічні риси.
- •13.Інституційно-організаційна підсистема індустрії туризму.
- •14.Функціонально-господарська підсистема індустрії туризму.
- •15.Територіально-господарська підсистема індустрії туризму.
- •16.Класифікація туристичних ресурсів.
- •17. Чинники формування національного ринку туристичних послуг.
- •18. Типологічні ознаки національних туристичних ринків.
- •20. Стабілізовані і реформовані національні туристичні ринки.
- •21.Міжнародні зони інтенсивного і потенційного туристичного попиту.
- •23. Поняття туристичної дестинації та її основні аспекти.
- •24. Типізація туристичних послуг.
- •25. Туристичне позиціонування території та його особливості.
- •26. Моделі позиціонування території.
- •27. Реклама, імідж та бренд території
- •28. Структура і особливості туристичної галузі
- •29. Основні чинники формування туристичного попиту
- •30. Основні чинники формування туристичного споживання
- •31. Характеристика і динаміка готельного господарства України
- •32. Характеристика транспортного господарства України.
- •33. Характеристика і динаміка виїзного туризму України.
- •34. Характеристика і динаміка в’їзного туризму України
- •38. Характеристика міжнародного туристичного руху
- •39. Динаміка міжнародного туристичного руху в останнє десятиріччя
- •40. Розподіл туристів за головними регіонами світу
- •41. Розподіл туристів за основними країнами світу
- •42. Структура подорожей міжнародного туризму.
- •43. Україна на ринку міжнародного туризму.
- •44. Основні тренди міжнародного туризму.
- •45. Характеристика доходів країн на міжнародному туристичному ринку.
- •46. Споживання туристичних продуктів на міжнародному туристичному ринку
- •47. Види туристичного іміджу
16.Класифікація туристичних ресурсів.
Туристичні ресурси – це об'єкти і явища природного і антропогенного походження, які мають відповідні для туристичної діяльності якісні і кількісні параметри, і виступають матеріальною основою для територіальної організації відпочинку, оздоровлення і лікування людей, формування туристичних районів, їх спеціалізації і економічної ефективності. Традиційно туристичні ресурси ділять на дві складові:
Природні туристичні ресурси;
Історико-культурні туристичні ресурси;
Останнім часом географи стали виділяти категорію – соціально-економічні туристичні ресурси.
Природні туристичні ресурси – явища природи, що мають комфортні властивості для організації рекреаційної діяльності впродовж визначеного або постійного часу. Вони діляться на кліматичні, бальнеологічні, ландшафтні, водні і ін.
Серед природних туристичних ресурсів особливе місце займають кліматичні ресурси, оскільки саме вони визначають просторову організацію відпочинку. До них, перш за все, відносяться відповідні погодні умови: сонячна радіація, температурний режим, чистий насичений фітонцидами і іонізоване повітря, вологість і інші чинники, сприяючі відпочинку, оздоровчим заходам, що, загалом, сприяє різноманітності туристичної діяльності. До бальнеологічних туристичних ресурсів відносяться мінеральні води і грязі, а по деяких класифікаціях і озокерит.І саме бальнеологічні ресурси стали основою для формування курортного господарства. Більшість санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку, туристичних баз і інших рекреаційно-оздоровчих установ знаходяться на берегах водоймищ або біля них, наявність яких значно підвищує рекреаційний потенціал місцевості. Такі установи мають в своєму розпорядженні водні туристичні ресурси, до яких відносяться моря, озера, річки, водосховища, будь-які водоймища або їх частини пристосовані для водних видів відпочинку, туризму і спорту.
Туристичним ресурсом так само є рельєф. Як відомо, рельєф є одним з багатьох складових ландшафту, тому деякі складові рельєфу є туристичними ресурсами, такі як – гірські вершини, печери, каньйони, і ін. Історико - культурні та соціально-економічні туристичні ресурси. В склад історико-культурних туристичних ресурсів входять: пам'ятники історії, архітектури, археології, етнографічні особливості території, місця пов'язані з життям і діяльністю знаменитих людей, а так само культурні споруди, музеї і картинні галереї. Сюди відносять і такий розділ, як суспільно-історичні туристичні ресурси, об'єкти і явища антропогенний-соціально-економічного характеру, які задіяні в рекреації і туризмі (різні свята і події).
Соціально-економічні туристичні ресурси – матеріально технічна база, яка забезпечує виробництво, продаж і транспортну інфраструктуру, а так само
17. Чинники формування національного ринку туристичних послуг.
Туристичний ринок – це сфера задоволення потреб населення у послугах, пов’язаних з відпочинком, змістовним проведенням дозвілля чи оздоровленням. Формування національного туристичного ринку обумовлене дією внутрішніх та зовнішних чинників.
До внутрішніх чинників відносяться наступні:
1. рівень соціально-економічного розвитку:
- науково-технічний прогрес;
- історичні чинники формування економіки;
- рівень розвитку галузей виробництва;
- рівень розвитку транспорту та транспортної мережі;
- демографічна ситуація і структура населення;
- характер міграційних процесів;
- особливості зайнятості.
2. якість життя населення:
- умови життя (екологічні, житлово-побутові, соціально-культурні);
- рівень життя (рівень прибутків, заощаджень тощо).
3. соціально-політична ситуація
- суспільний устрій;
- правове забезпечення соціальних та економічних свобод;
- розвиток громадсько-політичного життя;
- рівень розвитку інформаційної сфери та ЗМІ.
До зовнішних чинників формування та функціонування ринку туристичних послуг відносяться:
- економічна та політична стабільність держави;
- участь держави в міжнародних організаціях;
- характер міжнародних відносин;
- ступінь інтегрованості у світогосподарську систему.
У залежності від мети подорожі розрізняють такі туристичні ринки:
- ринок рекреаційного туризму;
- ринок зеленого туризму;
ринок етнічного туризму;
- ринок ділового туризму;
- ринок спортивного туризму;
- ринок релігійного туризму;
- ринок екстремального туризму та інші.
За державною ознакою туристичні ринки поділяють на національний туристичний ринок та міжнародний туристичний ринок. Туристичні ринки також класифікують за формою організації, по сезонності, по класу обслуговування та ін.