
- •1.Основні етапи розвитку географії туризму і рекреації
- •2. Ринок туристичних послуг як об’єкт дослідження географії туризму.
- •3. Поняття послуг та їх специфічні риси.
- •4.Класифікація послуг.
- •6. Поняття ринку турпослуг. Структура туристичного ринку.
- •7.Структура ринку споживача та чинники його формування.
- •8.Територіальна організація ринку споживача.
- •10.Територіальна організація ринку виробника.
- •11.Ієрархічні рівні геопросторової організації туризму.
- •12.Поняття індустрії туризму та її специфічні риси.
- •13.Інституційно-організаційна підсистема індустрії туризму.
- •14.Функціонально-господарська підсистема індустрії туризму.
- •15.Територіально-господарська підсистема індустрії туризму.
- •16.Класифікація туристичних ресурсів.
- •17. Чинники формування національного ринку туристичних послуг.
- •18. Типологічні ознаки національних туристичних ринків.
- •20. Стабілізовані і реформовані національні туристичні ринки.
- •21.Міжнародні зони інтенсивного і потенційного туристичного попиту.
- •23. Поняття туристичної дестинації та її основні аспекти.
- •24. Типізація туристичних послуг.
- •25. Туристичне позиціонування території та його особливості.
- •26. Моделі позиціонування території.
- •27. Реклама, імідж та бренд території
- •28. Структура і особливості туристичної галузі
- •29. Основні чинники формування туристичного попиту
- •30. Основні чинники формування туристичного споживання
- •31. Характеристика і динаміка готельного господарства України
- •32. Характеристика транспортного господарства України.
- •33. Характеристика і динаміка виїзного туризму України.
- •34. Характеристика і динаміка в’їзного туризму України
- •38. Характеристика міжнародного туристичного руху
- •39. Динаміка міжнародного туристичного руху в останнє десятиріччя
- •40. Розподіл туристів за головними регіонами світу
- •41. Розподіл туристів за основними країнами світу
- •42. Структура подорожей міжнародного туризму.
- •43. Україна на ринку міжнародного туризму.
- •44. Основні тренди міжнародного туризму.
- •45. Характеристика доходів країн на міжнародному туристичному ринку.
- •46. Споживання туристичних продуктів на міжнародному туристичному ринку
- •47. Види туристичного іміджу
12.Поняття індустрії туризму та її специфічні риси.
Туристи́чна інду́стрія — сукупність різних суб'єктів туристичної діяльності (готелі, туристичні комплекси, кемпінги, мотелі, пансіонати, підприємства харчування, транспорту, заклади культури, спорту тощо), які забезпечують прийом, обслуговування та перевезення туристів..
Туристична індустрія формується комплексом підприємств, які забезпечують чи сприяють забезпеченню рекреаційних потреб людини при її переміщенні незалежно від його мети, окрім того, що пов'язане з оплачуваною у відвідуваній країні роботою. Отже, матеріально-технічну базу цієї складної структури утворюють підприємства розміщення, транспортні та сфера обслуговування туристів. До підприємств розміщення належать готелі, а також спеціалізовані засоби розміщення: кемпінги, будинки відпочинку, санаторії, пансіонати, профілакторії тощо. У транспортній сфері виділяють, насамперед, транспорт власне для туристів (круїзні судна, спеціальні катери та яхти для прогулянок), а також транспорт, який обслуговує саму індустрію туризму, тобто туристів і місцеве населення.
Однак індустрію туризму можна розглядати не лише як сукупність підприємств, що надають туристичні послуги та виробляють туристичні товари, але і як одну з форм освоєння території. Розуміння цієї системи як комплексу підприємств є наслідком галузевого підходу.
Отже, індустрію туризму розглядають як складну систему взаємодії рекреаційних потреб людини та рекреаційних можливостей природно-економічного потенціалу території.
Основною ланкою в туристичній індустрії є суб'єкт рекреаційної діяльності, який своєю взаємодією з об'єктом рекреаційної діяльності зумовлює ріст економічного потенціалу даної території, що сприяє її подальшому розвитку .
Варто згадати про таке поняття, як рекреаційна галузь — це сфера, діяльність підприємств якої скерована на задоволення рекреаційних потреб населення; технології, що при цьому використовуються, або ж кінцеві продукти цих підприємств — рекреаційні послуги — часто подібні між собою. Якщо керуватися вузькогалузевим підходом, то рекреаційну галузь можна вважати частиною індустрії туризму, а тому зіставляти ці два поняття дещо некоректно — частіше порівнюють індустрію туризму та рекреаційне господарство.
13.Інституційно-організаційна підсистема індустрії туризму.
Індустрія туризму вирізняється складністю внутрішньої структури, ієрархією цілей функціонування складових, різноманітністю зовнішніх та багаторівневістю внутрішніх комплексоутворюючих зв'язків, стадійністю споживання та організації обслуговування. Вона функціонує внаслідок різноманітних взаємодій та взаємозв'язків між структурними складовими, які виконують однорідні функції-в сфері туризму, що дозволяє виділити організаційно-інституційну, функціонально-господарську та територіально-господарську підсистеми індустрії туризму.
Інституційно-організаційна підсистема включає структури, представлені інституціями, які здійснюють державну туристичну політику шляхом правового, економічного та організаційного узгодження державних, місцевих, комерційних і некомерційних інтересів суб'єктів ринкової діяльності ринках туристичних послуг різного порядку. Регуляторними каналами впливу є законодавчо-нормативний, податковий, валютно-фінансовий, інформаційний, управлінський.
Підсистеми |
Структури |
Компоненти |
Інституційно-організаційна |
І. Правова |
1.Законодавча і нормативна база; 2.Митна служба; 3. Консульська служба |
ІІ.Фінансово-економічна |
1.Система оподаткування; 2.Система страхування; 3. Фінансова система і обмінний курс валют |
|
ІІІ. Кадрова |
1. Система підготовки кадрів; 2. Система наукових досліджень і науково-дослідних розробок |