
- •1.Основні етапи розвитку географії туризму і рекреації
- •2. Ринок туристичних послуг як об’єкт дослідження географії туризму.
- •3. Поняття послуг та їх специфічні риси.
- •4.Класифікація послуг.
- •6. Поняття ринку турпослуг. Структура туристичного ринку.
- •7.Структура ринку споживача та чинники його формування.
- •8.Територіальна організація ринку споживача.
- •10.Територіальна організація ринку виробника.
- •11.Ієрархічні рівні геопросторової організації туризму.
- •12.Поняття індустрії туризму та її специфічні риси.
- •13.Інституційно-організаційна підсистема індустрії туризму.
- •14.Функціонально-господарська підсистема індустрії туризму.
- •15.Територіально-господарська підсистема індустрії туризму.
- •16.Класифікація туристичних ресурсів.
- •17. Чинники формування національного ринку туристичних послуг.
- •18. Типологічні ознаки національних туристичних ринків.
- •20. Стабілізовані і реформовані національні туристичні ринки.
- •21.Міжнародні зони інтенсивного і потенційного туристичного попиту.
- •23. Поняття туристичної дестинації та її основні аспекти.
- •24. Типізація туристичних послуг.
- •25. Туристичне позиціонування території та його особливості.
- •26. Моделі позиціонування території.
- •27. Реклама, імідж та бренд території
- •28. Структура і особливості туристичної галузі
- •29. Основні чинники формування туристичного попиту
- •30. Основні чинники формування туристичного споживання
- •31. Характеристика і динаміка готельного господарства України
- •32. Характеристика транспортного господарства України.
- •33. Характеристика і динаміка виїзного туризму України.
- •34. Характеристика і динаміка в’їзного туризму України
- •38. Характеристика міжнародного туристичного руху
- •39. Динаміка міжнародного туристичного руху в останнє десятиріччя
- •40. Розподіл туристів за головними регіонами світу
- •41. Розподіл туристів за основними країнами світу
- •42. Структура подорожей міжнародного туризму.
- •43. Україна на ринку міжнародного туризму.
- •44. Основні тренди міжнародного туризму.
- •45. Характеристика доходів країн на міжнародному туристичному ринку.
- •46. Споживання туристичних продуктів на міжнародному туристичному ринку
- •47. Види туристичного іміджу
45. Характеристика доходів країн на міжнародному туристичному ринку.
При аналізі регіональної структури туристичних прибуттів і надходжень виділяють шість туристичних регіонів світу:
— Європейський — це країни Західної, Північної, Південної, Центральної та Східної Європи, включаючи всі колишні республіки СРСР, а також держави Східного Середземномор’я (Ізраїль, Кіпр, Туреччина);
— Американський — країни Північної, Південної, Центральної Америки, острівні держави та території Карибського басейну;
— Азіатсько-Тихоокеанський — країни Східної та Південно-Східної Азії, Австралія та Океанія;
— Африканський — країни Африки (крім Єгипту та Лівії);
— Південноазіатський — усі країни Південної Азії;
— Близькосхідний — країни Західної та Південно-Західної Азії, Єгипет і Лівія.
В Азії спостерігаються темпи приросту 50,45%, в країні збільшення кількості надходжень було спричинено високими темпами зростання в Китаї та його адміністративних регіонах - Гонконг та Макао. Південно-Східна Азія - особливо Таїланд, Малайзія, Камбоджа та В'єтнам - стає одним із найулюбленіших регіонів туристів, маючи попит, що випереджає надання туристичних послуг. Збільшення кількості надходжень до Тихоокеанії здебільшого спричинені інтересом туристів до мистецтва та побуту аборигенів. Найбільша кількість туристів відвідують Австралію та Океанію в місяці, коли в Європі та Північній Америці відбувається спад туристичної активності. Це дозволяє згладити сезонні коливання в міжнародному туризмі в загальному. Азія/Тихоокеанський регіон приваблює туристів своєю унікальною природою, а нові індустріальні країни бізнес-турами. Розважальний туризм розвинений у Японії, Південній Кореї і в Тайвані. Японська індустрія посідає друге місце у світі після США. Гонконг і Сінгапур пропонує шоп-туризм. Таїланд освоює нові пляжі на південному узбережжі країни, організовує пізнавальні поїздки в північну частину. Добре розвинений туризм в Австралії і Новій Зеландії, у Меланезії й Мікронезії. Відпочинок на островах Тихого океану виграє від відносної близькості австралійського ринку і має гарний імідж у Європі. В Африці темп приросту складає (64,1%). Теплий клімат, піщані пляжі, унікальні історичні та культурніпам’ятки, екзотична флора і фауна таких країн як Кенія, Замбія, Маврикій, Туніс та Алжир сприяли збільшенню туристів в Африканському регіоні. Проте число іноземних туристів, що відвідують Африку, і грошові надходження від них відносно невеликі і становлять біля 2-3% загальносвітових. Ріст міжнародного туризму в Африці стримувався через високі ціни африканського продукту на туристоутворюючих ринках. Однак, в останні роки регіон перекваліфікувався на недорогий масовий, переважно пляжний туризм, особливо на півночі континенту біля берегів Середземного моря. Найбільш популярні місця відпочинку туристів розташовані: на півночі - Туніс, Єгипет, Марокко; на сході - Кенія, Танзанія, Сейшельські острови, Мавританія, Зімбабве. Деякі з них спеціалізуються на елітному пляжному туризмі й розвивають висококласну готельну індустрію, одержуючи з кожного відпочиваючого до 900 дол.
Америка є другим після Європи регіоном за часткою надходжень до ВВП, темпи приросту (30,6%). Це Південна, Центральна й Північна Америка, острова Карибського басейну. США і Канада - величезний внутрішній туристичний ринок і високорозвинена інфраструктура з великою готельною мережею й транспортною індустрією. У Південній Америці туристичні потоки відносно слабкі через політичну нестабільність і економічний розвиток. Основні види туризму - пляжний, спортивний, екскурсійний, бізнес-туризм.
У 2011 р. найбільше зростання надходжень від туризму продемонстрували Гонконг (25%), США (12%), Іспанія (9%) та Велика Британія (7%). Звертає на себе увагу, що до десятки країн з найбільшими надходженнями від туризму входять переважно країни з розвинутою економікою, в той час як список країн, чиї видатки на міжнародні подорожі зросли найбільше, очолюють країни з ризиковою економікою: Китай (38%), Бразилія та Індія (по 32%), Росія (21%).