
- •1.Основні етапи розвитку географії туризму і рекреації
- •2. Ринок туристичних послуг як об’єкт дослідження географії туризму.
- •3. Поняття послуг та їх специфічні риси.
- •4.Класифікація послуг.
- •6. Поняття ринку турпослуг. Структура туристичного ринку.
- •7.Структура ринку споживача та чинники його формування.
- •8.Територіальна організація ринку споживача.
- •10.Територіальна організація ринку виробника.
- •11.Ієрархічні рівні геопросторової організації туризму.
- •12.Поняття індустрії туризму та її специфічні риси.
- •13.Інституційно-організаційна підсистема індустрії туризму.
- •14.Функціонально-господарська підсистема індустрії туризму.
- •15.Територіально-господарська підсистема індустрії туризму.
- •16.Класифікація туристичних ресурсів.
- •17. Чинники формування національного ринку туристичних послуг.
- •18. Типологічні ознаки національних туристичних ринків.
- •20. Стабілізовані і реформовані національні туристичні ринки.
- •21.Міжнародні зони інтенсивного і потенційного туристичного попиту.
- •23. Поняття туристичної дестинації та її основні аспекти.
- •24. Типізація туристичних послуг.
- •25. Туристичне позиціонування території та його особливості.
- •26. Моделі позиціонування території.
- •27. Реклама, імідж та бренд території
- •28. Структура і особливості туристичної галузі
- •29. Основні чинники формування туристичного попиту
- •30. Основні чинники формування туристичного споживання
- •31. Характеристика і динаміка готельного господарства України
- •32. Характеристика транспортного господарства України.
- •33. Характеристика і динаміка виїзного туризму України.
- •34. Характеристика і динаміка в’їзного туризму України
- •38. Характеристика міжнародного туристичного руху
- •39. Динаміка міжнародного туристичного руху в останнє десятиріччя
- •40. Розподіл туристів за головними регіонами світу
- •41. Розподіл туристів за основними країнами світу
- •42. Структура подорожей міжнародного туризму.
- •43. Україна на ринку міжнародного туризму.
- •44. Основні тренди міжнародного туризму.
- •45. Характеристика доходів країн на міжнародному туристичному ринку.
- •46. Споживання туристичних продуктів на міжнародному туристичному ринку
- •47. Види туристичного іміджу
43. Україна на ринку міжнародного туризму.
Україна на ринку міжнародного туризму виступає як країна-генератор туристичних потоків, хоча потік іноземних туристів до нашої країни постійно зростає .
Основними партнерами країни на ринку зарубіжного туризму залишаються країни-сусіди, до яких спрямовані як туристичні, так і транзитні поїздки: Польща (31,4%), Росія (30,5%), Молдова (11,5%), Білорусь (6,5%), Угорщина (5,7%), Словаччина (4,2%). Запровадження візового режиму у відносинах із Словаччиною позначилось зменшенням виїзного потоку майже на 19% за рік. Відпрацьовується механізм роботи візового режиму з Польщею та Угорщиною, які з 1.05.2004р. стали членами Європейського Співтовариства.
Змінюється мотиваційна структура туристичних подорожей українців за кордон — провідне місце займають поїздки з рекреаційною та екскурсійною метою. В ритміці виїздних потоків можна прослідкувати наявність двох «гарячих» сезонів — яскраво вираженого літнього та менш вираженого зимового. Потоки зарубіжного туризму замикаються переважно в межах Європи (таблиця 1), хоча їх географія постійно розширюється: якщо у 1997р. українці відвідали 62 країни, то у 2000р. — 96. Серед регіонів Європи постійно популярні країни Західної Європи (особливо Франція, Німеччина, Велика Британія, Австрія, Швейцарія) та Середземномор?я (Італія, Іспанія, Туреччина, Греція). Водночас зростають, завдяки активній ринковій політиці країн-партнерів, туристичні потоки до країн Східного Середземномор?я (особливо на Кіпр) та Північної Африки (Єгипет, Туніс, Марокко).
За останні три роки до України спрямовані туристичні потоки із 168 країн світу. Спостерігається зростання в’їздного потоку з країн СНД (особливо Казахстану, Молдови, Росії), з Туреччини, країн Африки, Східної Азії та Тихоокеанського басейну, з Південної Азії, що, на жаль, свідчить не стільки про туристичну привабливість України, скільки про використання туризму як міграційного інструменту. Зменшується потік з колишніх соціалістичних країн Європи (Чехія, Словаччина, Болгарія, Угорщина), хоча майже п?яту частину обмінів становить прикордонний обмін.
Європа посідає провідне місце на туристичному ринку і є найбільш відвідуваним регіоном світу, приймаючи 51% від загального числа міжнародних подорожей і більше ніж у 2 рази перевищуючи показники найближчих конкурентів. Так, у 2011 р. число міжнародних подорожей на європейському туристичному ринку становило 502,8 млн.
44. Основні тренди міжнародного туризму.
Науково-технічний прогрес активно сприяв розвитку туризму. Адже з появою нових видів транспорту подорожувати стало набагато зручніше, люди швидше діставалися пункту призначення.
У кінці ХХ ст. туризм набув всесвітнього характеру. У багатьох країнах світу він дав змогу вирішити багато соціально-економічних проблем, зокрема фінансових. Наприклад, Італія, та Іспанія приймають щороку понад 50 млн. туристів, отримують відповідно 47,9 та 35,4 млрд. доларів США прибутку; Австрію, населення якої становить 8,6 млн. жителів, щорічно відвідують 18,2 млн. зарубіжних гостей, а надходження до бюджету перевищують 15,5 млрд. доларів США на рік. Отже, розвиток туристичної галузі сприяє збільшенню доходів бюджету, створенню нових робочих місць, розвитку інфраструктури і загалом розвитку третинного сектора економіки, охороні та реконструкції існуючих історико-культурних пам’яток, охороні природи.
Увесь комплекс чинників, що впливають на розвиток міжнародного туристичного бізнесу, можна поділити на дві групи:
- чинники, що діють незалежно від діяльності організацій індустрії туризму (мотиваційні, економічні, політичні, географічні, соціальні, екологічні); - чинники, що сприяють розвитку туризму, які активно використовують туристичні організації у своїй діяльності (науково-технічний потенціал).
Для сучасного міжнародного туризму характерна значна територіальна нерівномірність. Вона відбиває різні соціально-економічні рівні країн світу: на економічно розвинені країни припадає 57% туристських прибутків, на країни, що розвиваються,- 30 %, на країни з перехідною економікою - 13 %. При подібній регіональній структурі туристських прибутків і доходів виділяються п’ять туристичних макрорегіонів світу: 1. Європейський (куди включають країни Західної, Північної, Південної, Центральної, Східної Європи, а також держави Східного Середземномор’я - Ізраїль, Кіпр, Туреччину).
2. Американський (включає країни Північної, Південної, Центральної Америки, острівні держави і території Карибського басейну). 3. Азійсько-Тихоокеанський (включає країни Східної та Південно-Східної Азії, Австралію та Океанію).
4. Африканський (включає країни Африки, крім Єгипту та Лівії). 5. Близькосхідний (включає країни Західної та Південно-Західної Азії, Єгипет, Лівію)
Якщо проаналізувати діяльність туристичної сфери всіх країн світу і визначити лідерів із залучення туристів у свою країну, розташувавши їх по місцях за підсумками останніх років, то на першому місці упродовж 15 років залишається Франція, прийнявши близько 80 млн. іноземних туристів, далі йдуть Іспанія, США та Італія, які в сукупності прийняли понад 150 млн. туристів.