
- •1.Основні етапи розвитку географії туризму і рекреації
- •2. Ринок туристичних послуг як об’єкт дослідження географії туризму.
- •3. Поняття послуг та їх специфічні риси.
- •4.Класифікація послуг.
- •6. Поняття ринку турпослуг. Структура туристичного ринку.
- •7.Структура ринку споживача та чинники його формування.
- •8.Територіальна організація ринку споживача.
- •10.Територіальна організація ринку виробника.
- •11.Ієрархічні рівні геопросторової організації туризму.
- •12.Поняття індустрії туризму та її специфічні риси.
- •13.Інституційно-організаційна підсистема індустрії туризму.
- •14.Функціонально-господарська підсистема індустрії туризму.
- •15.Територіально-господарська підсистема індустрії туризму.
- •16.Класифікація туристичних ресурсів.
- •17. Чинники формування національного ринку туристичних послуг.
- •18. Типологічні ознаки національних туристичних ринків.
- •20. Стабілізовані і реформовані національні туристичні ринки.
- •21.Міжнародні зони інтенсивного і потенційного туристичного попиту.
- •23. Поняття туристичної дестинації та її основні аспекти.
- •24. Типізація туристичних послуг.
- •25. Туристичне позиціонування території та його особливості.
- •26. Моделі позиціонування території.
- •27. Реклама, імідж та бренд території
- •28. Структура і особливості туристичної галузі
- •29. Основні чинники формування туристичного попиту
- •30. Основні чинники формування туристичного споживання
- •31. Характеристика і динаміка готельного господарства України
- •32. Характеристика транспортного господарства України.
- •33. Характеристика і динаміка виїзного туризму України.
- •34. Характеристика і динаміка в’їзного туризму України
- •38. Характеристика міжнародного туристичного руху
- •39. Динаміка міжнародного туристичного руху в останнє десятиріччя
- •40. Розподіл туристів за головними регіонами світу
- •41. Розподіл туристів за основними країнами світу
- •42. Структура подорожей міжнародного туризму.
- •43. Україна на ринку міжнародного туризму.
- •44. Основні тренди міжнародного туризму.
- •45. Характеристика доходів країн на міжнародному туристичному ринку.
- •46. Споживання туристичних продуктів на міжнародному туристичному ринку
- •47. Види туристичного іміджу
40. Розподіл туристів за головними регіонами світу
1) Європейський, до складу якого входять країни Західної, Північної, Південної, Центральної та Східної Європи, також держави Східного Середземномор'я - Ізраїль, Кіпр, Туреччина);
2) Американський, що охоплює країни Північної, Південної, Центральної Америки, острівні держави І території Карибського басейну;
3) Азійсько-Тихоокеанський, до котрого належать країни Східної та Південно-Східної Азії, Австралія та Океанія;
4) Африканський, що включає країни Африки, крім Єгипту та Лівії;
5) Близькосхідний, до складу якого входять країни Західної та Південно-Західної Азії, Єгипет і Лівія;
6) Південноазійський, що охоплює країни Південної Азії.
Для всіх макрорегіонів властива поступова динаміка розвитку, але неоднакові темпи. Ще у 1970-х роках у світі вирізняли два великі туристичні регіони - Європу та Північну Америку, котрі приймали 94 % усіх міжнародних туристів, а в 1990-х роках до них приєднався третій регіон, Азійсько-Тихоокеанський, де спостерігалися найвищі темпи зростання. У 2005 р. на ці три регіони припадало понад 93 % світових туристських прибуттів (у тому числі Європа - 58 %, Америка - 17, Азійсько-Тихоокеанський регіон - більше 18) та 95 % усіх грошових надходжень від туризму (див. рис. 7.3).
Головним туристичним макрорегіоном світу продовжує залишатися Європа, незважаючи на деяке зменшення її частки. Лідером є Південно-Середземноморська Європа (Іспанія, Італія, Греція), частка якої становить понад 20% світового
Другу позицію нині посідає Азійсько-Тихоокеанський регіон, який, починаючи з 2002 р., випереджає Американський. Динаміка туристських потоків в Європі та Америці за останні 50 років подібна до середньосвітової (6,6 та 5,9 % у рік), тоді як "молоді" туристичні регіони Азійсько-Тихоокеанський, Близькосхідний та Африканський розвиваються значно швидше. В окремі роки темпи зростання туристських прибуттів у них виражалися двозначними цифрами (тобто понад 10 %). Водночас вони менш стійкі щодо впливу негативних політичних та економічних чинників. Періоди прискореного розвитку туризму змінюються на стагнацію і спад. За останнє десятиріччя найдинамічнішим був Азійсько-Тихоокеанський регіон, де середні темпи зростання в 10 разів випереджали середньосвітові. Нині цей туристичний регіон характеризується не тільки унікальними рекреаційними ресурсами та екзотикою, а й найвищим рівнем сервісу, за менших витрат і цін, ніж в Європі та Америці. Чисельність міжнародних туристів з 1970 р. збільшилась тут у 17 разів, а доходи - у 75. При цьому, як в Європі, переважає внутрішньорегіональний туризм (80 % ). У 2003-2005 рр. у регіоні спостерігається 130 млн міжнародних туристських прибуттів (+8 % річних). Лідером є Північ-но-Східна Азія (+12 %), потім - Південно-Східна Азія (+4 %) та Південна Азія (+2 %). Отже, справджується прогноз СТО, яка декілька років тому заявила, що Китай (із Гонконгом та Макао) перетвориться на туристичну наддержаву. Справді, за 2003-2005 рр. Китай увійшов до числа п'яти провідних держав світу за показником туристичних прибуттів і доходів (після Франції, Іспанії, США, Італії). Також темпи вищі, ніж середні, спостерігаються в Ірані, Мальдивах, Шрі-Ланці, а в Індії- 7%.
Поступово збільшується чисельність туристів в Африці, яка перетворюється з континенту елітного, коштовного туризму на місце найдешевшого відпочинку у світі. За умови підвищення рівня сервісу потоки туристів на цей континент значно зростуть. Річний обсяг туристських прибуттів нині становить майже 30 млн (4 % світового показника) за темпів збільшення +4 % у рік. Негативний вплив на туризм в регіоні справили теракти в Тунісі, Кенії. Тому спостерігається деякий спад у Північній Африці (-4 %), у той час як показник Тропічної Африки--г9 %.
Близький Схід та Південна Азія належать до регіонів з недостатньо розвинутою туристичною інфраструктурою. Але близькість європейських країн - головних постачальників туристів, релігійні реліквії основних конфесій світу, чисте Середземне море, значна тривалість туристичного сезону створюють сприятливі передумови для активнішого освоєння туристичного потенціалу регіону. У 2003 р. зростання міжнародних прибуттів на Близькій Схід становило +10 %, при цьому особливо швидко збільшувалась кількість внутрішньорегіональних подорожей.