
- •1.Основні етапи розвитку географії туризму і рекреації
- •2. Ринок туристичних послуг як об’єкт дослідження географії туризму.
- •3. Поняття послуг та їх специфічні риси.
- •4.Класифікація послуг.
- •6. Поняття ринку турпослуг. Структура туристичного ринку.
- •7.Структура ринку споживача та чинники його формування.
- •8.Територіальна організація ринку споживача.
- •10.Територіальна організація ринку виробника.
- •11.Ієрархічні рівні геопросторової організації туризму.
- •12.Поняття індустрії туризму та її специфічні риси.
- •13.Інституційно-організаційна підсистема індустрії туризму.
- •14.Функціонально-господарська підсистема індустрії туризму.
- •15.Територіально-господарська підсистема індустрії туризму.
- •16.Класифікація туристичних ресурсів.
- •17. Чинники формування національного ринку туристичних послуг.
- •18. Типологічні ознаки національних туристичних ринків.
- •20. Стабілізовані і реформовані національні туристичні ринки.
- •21.Міжнародні зони інтенсивного і потенційного туристичного попиту.
- •23. Поняття туристичної дестинації та її основні аспекти.
- •24. Типізація туристичних послуг.
- •25. Туристичне позиціонування території та його особливості.
- •26. Моделі позиціонування території.
- •27. Реклама, імідж та бренд території
- •28. Структура і особливості туристичної галузі
- •29. Основні чинники формування туристичного попиту
- •30. Основні чинники формування туристичного споживання
- •31. Характеристика і динаміка готельного господарства України
- •32. Характеристика транспортного господарства України.
- •33. Характеристика і динаміка виїзного туризму України.
- •34. Характеристика і динаміка в’їзного туризму України
- •38. Характеристика міжнародного туристичного руху
- •39. Динаміка міжнародного туристичного руху в останнє десятиріччя
- •40. Розподіл туристів за головними регіонами світу
- •41. Розподіл туристів за основними країнами світу
- •42. Структура подорожей міжнародного туризму.
- •43. Україна на ринку міжнародного туризму.
- •44. Основні тренди міжнародного туризму.
- •45. Характеристика доходів країн на міжнародному туристичному ринку.
- •46. Споживання туристичних продуктів на міжнародному туристичному ринку
- •47. Види туристичного іміджу
29. Основні чинники формування туристичного попиту
Туристичний попит можна визначити як сукупність туристичних благ, послуг і товарів, які туристи схильні придбати за визначеного рівня цін. Туристичний попит залежить від:
— економічних чинників, таких, як: рівець доходів споживачів, ціни на туристичний продукт, курси обміну валют. Важливою ознакою туристичного попиту є те, що туристи не завжди хочуть задовольнити потреби якнайдешевше. Раціональне складання калькуляції не відіграє важливої ролі, наприклад, у випадку неповторюваного або особливо атракційного продукту. Окрім того, під час подорожі туристи, не роздумуючи, витрачають гроші на різні розваги, на які у місці постійного проживання не мають зазвичай часу;
— демографічних чинників, таких, як: стать, вік, освіта, розмір майнового володіння;
— географічних чинників: місця проживання, кліматичних умов, рівня забрудненості та індустріалізації тощо;
— суспільно-культурних чинників: поглядів, суспільної позиції, релігії, сімейних традицій тощо;
— особистої мотивації та зацікавлень туристів;
— регуляторних прикордонних правил, політично-законодавчої ситуації місця призначення;
— засобів масової інформації.
Всесвітня туристична організація (ВТО) виділяє понад 130 чинників, які мають вплив па туристичний попит. їх можна поділили на три основні групи: економічні, суспільно-психологічні та чинники пропозиції (табл. 3.2). Цей поділ має узагальнений характер, тому що рівень доходу опосередковано впливає (більшою або меншою мірою) на всі перелічені групи, однак, згідно з поданою класифікацією, належить до групи економічних чинників.
30. Основні чинники формування туристичного споживання
Туристичне споживання (використання) — це витрачання доходу, створеного індивідуумами, з метою придбання туристичних товарів і послуг для задоволення визначених туристичних потреб чи бажань у конкретному місці призначення у визначений час. Відповідно до основної концепції туризму, турист — це споживач, який отримує (використовує) туристичну продукцію.
До рішення витратити гроші на задоволення власних туристичних потреб і бажань індивідуума спонукають конкретні фактори. Поведінка індивідуума залежить від його фізичних, розумових і соціальних якостей. Фактори, які впливають на індивідуумів при ухваленні ними рішень, можуть бути ендогенними й екзогенними.
Ендогенні (внутрішні) фактори — це психологічні, фізичні й інтелектуальні особливості індивідуума, рівень його культури.
Екзогенні (зовнішні) фактори визначаються рівнем особистого доходу, соціальними, політичними й економічними обставинами й, у кінцевому підсумку, — рекламою.
Розглядаючи питання, пов'язані з туристичним споживанням, необхідно визначити, що є для туриста споживчою вартістю. Вона має матеріальні й нематеріальні складові. Узагалі під споживчою вартістю для туриста розуміється корисність матеріальних складових — товарів (благ), які можуть, як ми вже говорили, бути продуктами людської діяльності (послуги, надані туристу) і можуть ними не бути (природні фактори — сонце, повітря, вода).
Наведемо класифікацію споживчих вартостей для туриста:
1) споживчі вартості, які не є продуктами людської праці, — сонце, повітря, вода;
2) споживчі вартості, які є продуктами витраченої у минулому людської праці, що не набула товарної форми (пам'ятники архітектури, культури тощо);
3) споживчі вартості, що використовуються туристами безкоштовно і потребують постійного докладання праці (дороги, парки, будівельні комплекси та ін.);
4) споживчі вартості, які виступають у формі товару (послуги).
Задоволення туристичних потреб полягає у придбанні товарів і послуг, з одного боку, І споживанні благ (безкоштовно) — з іншого. Туристичні потреби можна поділити на три групи: обов'язкові, специфічні та додаткові.
Споживання обов'язкових послуг відповідної якості сприяє задоволенню специфічних потреб.
До додаткових потреб належать товари і послуги, які турист отримує у процесі подорожі й які безпосередньо не входять у турпакет. До них можна віднести різні покупки (шопінг) під час подорожі (наприклад, придбання сувенірів), послуги служби побуту, транспорту, пошти тощо.