- •1.Поняття «світогляд»,структура і історичні типи світогляду.
- •2.Життєві витоки та функції світогляду Функції світогляду
- •3.Специфіка філософії як типу світогляду і способу мислення
- •4.Проблемне поле і структурні елементи філософського знання
- •6.Функції філософії і її роль у культурі
- •7.Культкрно історичні умови виникнення філософії.К.Ясперс про осьовий час історії.
- •8.Становлення філософії:східна парадигма
- •9.Основні риси та етапи розвитку античної філософії
- •10.Натурфілософія і проблема буття в досократичних школах.
- •11)Антична ф-я класичної доби:Демокріт,Сократ,Арістотель,Платон.
- •12)Основні ідеї філософії Платона.
- •13)Антична філософія елліністичного періоду: епікурейство, стоїцизм, скептицизм.
- •14) Світоглядна парадигма середньовічної епохи. Основні проблеми середньовічної філософії.
- •15)Теоцентризм Середньовічної філософії.
- •16)Проблема природи часу і історії в філософії Августина.
- •17)Філософія ф.Аквінського.
- •18) Антропоцентризм філософії епохи відродження і її основні принципи
- •19) Наукова революція і основні риси філософії Нового часу.
- •21 Основні етапи розвитку світової філософії.
- •22 Проблема субстанції в філософії XVII ст.
- •23. Емпіричний напрям в філософії Нового часу.
- •26.Основні риси ідеології просвітництва
- •28. Концепція лібералізму у філософії Дж. Локка
- •29. Роль німецької класичної філософії в еволюції філософської думки
- •30 Сутність коперніканського перевороту канта
- •32) Основні принципи ф-фії Гегеля
- •33) Філософія Гегеля
- •34) Антропологічний принцип філософії л. Фейєрбаха
- •35) Марксистська філософія: основні ідеї
- •36) Історичні та соціокультурні передумови формування західної філософської думки кінця хiх-хх століть
- •37) „Філософія життя”
- •38) Філософія позитивізму
- •39) Неопозитивізм
- •41 Філософська антропологія як напрям філософії 20 ст
- •42 Філософія постмодернізму
- •43 Філософська герменевтика: теорія розуміння життєвого світу людини
- •44 Роль категорії буття у філософії
- •45 Онтологія: зміст поняття і основні онтологічні проблеми
- •46 Універсальні атрибути буття: рух, простір, час.
- •47 Основні концепції природи простору і часу в філософії і науці.
- •48 Основні принципи діалектики
- •49 Поняття закону і основні закони діалектики
- •50 Філософська антропологія: предмет і основні проблеми
- •52. Філософські проблеми антропосоціогенезу і основні концепції походження людини.
- •53. Біологічне і соціальне в людині.
- •54. Сутнісні риси людського буття.
- •55. Поняття "практика". Основні риси людської діяльності.
- •56. Функції практики. Роль економічної діяльності в структурі практики.
- •57. Структура і форми буттєвості духовного світу людини.
- •58. Співвідношення понять "душа" і "психіка", "свідомість".
- •59. Проблема свідомості в історії філософської думки.
- •60. Свідомість і самосвідомість.
- •62Сутність пізнання в історії філософської думки
- •63Структупа пізнавального процесу
- •64Специфіка наукового пізнання
- •65Специфіка наукового пізнання
- •67Проблема істинни в філософії та науці
- •68Суспільство як форма життєдіяльності людини
- •69Природа соціального
- •70Еволюція філософських теорій суспільства
- •71Предмет соціальної філософії
- •74Співвідношення суспільства і природи:основні етапи і наслідки
- •75Поняття «історія».Історія,як предмет філософського аналізу.
- •76)Рушійні сили та суб'єкти історичного процесу
- •77) Основні парадигми осягнення історичного процесу в філософії історії.
- •78) Філософія історії і історична свідомість
- •79) Поняття культури і генезис теорії культури.
- •80) Культурологія хх ст..
- •81)Проблема спрямованості історичного процесу в філософії історії.
- •82) Історичний розвиток філософських уявлень про цінності
- •83) Аксіологія про роль цінностей в людському бутті
- •84) Культурно-історична зумовленість ієрархії цінностей
- •85) Майбутнє як цінність і орієнтир життєдіяльності людини і суспільства
- •86) Новні засади і наукові принципи передбачення і прогнозування майбутнього
- •87) Сценарії майбутнього в футурології XX століття
- •88) Витоки і зміст глобальних проблем сучасності
- •89) Філософія хх століття про проблеми і перспективи людської цивілізації
- •90) Проблеми розвитку світової економіки в світлі екологічної кризи
69Природа соціального
Соціа́льне — одна з основних категорій соціології та соціальної філософії. Вперше вона була введена до наукового обігу К. Марксом для позначення характеристики однієї із сторін суспільного життя. Соціальне — це сукупність певних рис та особливостей суспільних відносин, інтегрована індивідами чи спільнотами у процесі спільної діяльності в конкретних умовах, яка виявляється в їхніх стосунках, ставленні до свого місця в суспільстві, соціальних явищ і процесів. Соціальне проявляється скрізь, де дія однієї людини зіставляється з дією іншої. Специфіку соціального характеризують такі основні риси:
загальна якість, притаманна різним групам індивідів, яка є результатом інтеграції груп індивідів, соціальних верств, спільнот із суспільними відносинами;
вираження спричиненого суспільними відносинами (економічними, політичними та ін.) певного стану індивідів;
з'ясування стосунків різних індивідів і груп між собою, ставлення до свого становища в суспільстві, до явищ і процесів суспільного життя;
соціальне є наслідком спільної діяльності різних індивідів, який виявляється в їх спілкуванні та взаємодії й може бути вираженим у культурі, оцінках, орієнтаціях, поведінці, духовній діяльності, способі життя людей тощо;
соціальне відбиває зміст і характер взаємодій між суб'єктами (індивідами, групами, спільнотами) як результат виконуваних людиною визначених соціальних ролей, які вона бере на себе, стаючи членом певної соціальної спільноти.
70Еволюція філософських теорій суспільства
1. Суспільство в широкому розумінні - це відокремлена від природи частина матеріального світу, що являє собою історично розвинену форму життєдіяльності людей, основою якої є людська праця, суспільне виробництво. У вузькому розумінні - це певний період історії людства.
2. Суспільство являє собою найскладнішу з відомих систем об'єктивної реальності, що охоплює сукупність соціальних об'єктів і суб'єктів, їхніх властивостей і відносин, які утворюють цілісний соціальний організм.
3. Як один із елементів об'єктивної дійсності суспільство підлягає всім загальним закономірностям її розвитку. Це з одного боку, а з другого - це особлива, специфічна частина дійсності, що характеризується, крім загальних закономірностей, своїми власними. Таким чином, і пізнання суспільства, суспільних явищ мас свою специфіку.
71Предмет соціальної філософії
Соціальна філософія розглядає соціальні інститути як певну сукупність закладів та установ, що відповідає соціальній структурі суспільства; сукупність соціальних умов та культурних зразків, які визначають стійкі форми соціальної поведінки та діяльності; систему поведінки згідно з цими нормами. В економічній сфері суспільної діяльності є такі інститути, як розподіл праці, власність, заробітна плата та ін.; в політичній — держава, армія, партія і т. ін.; в духовній — мораль, право, мистецтво, наука, релігія тощо. Соціальна філософія розглядає й такі інститути, як сім'я, виховання, культура. Функції цих інститутів досить своєрідні: вони заохочують діяльність осіб, що входять до них, і приймають як свої 'їхні домінантні норми. Інститути регулюють поведінку та діяльність, що суперечать цим нормам, контролюють та упорядковують їх згідно із своїми принципами.
Розгалужена система інституціональності притаманна лише людству. Інституціональність діяльності — характерна риса соціальності людського життя. Вивчення його з цього боку — надзвичайно складне й актуальне завдання. Розгляд діяльності з боку інституціональності людського спілкування дає змогу говорити про суспільство як систему різноманітних та розгалужених стосунків між людьми — систему суспільних відносин. Вони виникають між людьми в процесі їхньої діяльності та спілкування, становлять суспільну форму діяльного спілкування, закріплюються (й охороняються) певними соціальними інститутами, постають як своєрідні магістралі (нормативні системи), згідно з якими здійснюються діяльність і стосунки людей між собою. Суспільство — це система суспільних відносин людей у різноманітних підрозділах життєдіяльності.
73форми організації суспільного буття
Суспільне буття розуміється як реальний процес життя людини, суспільства. Це не що інше, як природно облаш-тований стан співіснування, взаємозв'язку людей через організацію виробництва і відтворення людини. Суспільне буття — це також організація людиною сукупності системи відносин стосовно виробництва не тільки самої людини, а й умов її існування, особливо благ, необхідних для задоволення тілесних і духовних потреб та інтересів..
