- •Гігієна як наука, її мета, зміст, завдання, методи дослідження, зв'язок з іншими медичними науками.
- •Санітарія, становлення та розвиток. Санітарно-епідеміологічна служба в Україні, її структура та функції. Сутність запобіжного та поточного санітарного нагляду. Санітарне законодавство.
- •Основні етапи розвитку гігієни в різні історичні періоди. Роль видатних вчених у формуванні гігієни як науки. Становлення та розвиток гігієни в Україні.
- •Сучасні екологічні проблеми і охорона навколишнього середовища.
- •Сонячна радіація, її гігієнічне значення. Біологічне і гігієнічне значення ультрафіолетової, видимої та інфрачервоної частини сонячного спектру.
- •Гігієнічна характеристика ультрафіолетової частини сонячного спектру. Механізм та оптимум пігментоутворюючої, загальностимулюючої, вітаміноутворюючої та бактерицидної її дії.
- •Гігієнічне значення температури повітря. Методика визначення температурного режиму приміщень. Прилади.
- •Теплообмін організму з навколишнім середовищем. Характеристика шляхів віддачі тепла. Тепловитрати людського організму при різних фізичних умовах повітряного середовища.
- •Фізіологічні зрушення в організмі та захворювання пов’язані з дією переохолоджуючого та нагріваючого мікроклімату. Заходи профілактики.
- •Вологість повітря, фізіолого-гігієнічне значення. Види. Методи дослідження. Прилади.
- •Мікроклімат, його оптимальні параметри. Методика дослідження, прилади. Захворювання, пов'язані з несприятливим дискомфортним впливом мікроклімату на організм людини.
- •Погода, фактори, що формують та характеризують її. Вплив погоди на здорову та хвору людину. Медичні класифікації погоди.
- •Прогноз погоди та його використання з метою профілактики її несприятливого впливу. Профілактика геліометеотропних реакцій та захворювань.
- •Гігієнічне значення руху повітря в атмосфері та приміщенні. Методика визначення, прилади. "Роза вітрів", її гігієнічне значення.
- •Гігієнічне значення природного освітлення. Показники природного освітлення приміщень, методика визначення.
- •Гігієнічне значення штучного освітлення. Гігієнічна характеристика джерел штучного освітлення. Світлові одиниці. Методика дослідження та оцінки штучної освітленості приміщень.
- •Вентиляція приміщень та її гігієнічне значення. Природна та штучна вентиляція. Методи дослідження.
- •Оцінка сумарної дії метеорологічних чинників на організм людини. Поняття про ефективну, ефективно-еквівалентну, результуючу температуру. Кататермометрія.
- •Гігієнічне значення житла. Вплив житлових умов на здоров'я мешканців. Гігієнічні вимоги до планування, вентиляції та опалення житлових приміщень.
- •Опалення житла та громадських споруд, гігієнічна оцінка різних систем опалення. Кондиціювання повітря.
- •Гігієнічні вимоги до мікроклімату житлових і громадських приміщень, вплив на організм і методи дослідження.
- •Хімічний склад атмосферного та видихуваного повітря. Значення його окремих компонентів для організму.
- •Гігієнічне значення діоксиду вуглецю. Гігієнічна норма в житлових і громадських приміщеннях Методика визначення.
- •Фізичні властивості повітря. Електричний стан повітряного середовища. Іонізація повітря, фізіолого-гігієнічне значення.
- •Гігієнічна характеристика атмосферного повітря сучасного міста. Проблема забруднення атмосферного повітря населених пунктів, заходи з охорони атмосферного повітря від забруднень.
- •Джерела забруднення атмосферного повітря, їх гігієнічне значення. Роль автотранспорту в забрудненні атмосферного повітря.
- •Інтоксикації оксидом вуглецю та шляхи їх профілактики.
- •Вплив забруднення атмосферного повітря на здоров'я та санітарні умови житія населення.
- •Особливості гігієнічного нормування шкідливих речовин в атмосферному повітрі. Поняття про максимально разові і середньодобові ґдк.
- •Фізіологічне і санітарно-гігієнічне значення води. Проблема чистої питної води в сучасних умовах.
- •Гігієнічне значення води, вплив якості води та умов водопостачання на здоров'я населення. Норми водопостачання.
- •Порівняльна гігієнічна характеристика джерел водопостачання.
- •Ендемічні захворювання, пов'язані з особливостями сольового складу води.
- •Мікробіологічні та паразитологічні показники якості питної води.
- •Гігієнічна характеристика централізованого та децентралізованого водопостачання. Зони санітарної охорони водних джерел.
- •Гігієнічні переваги централізованого водопостачання. Схема водогону. Особливості водопостачання м. Львова.
- •Гігієнічна оцінка децентралізованого водопостачання. Види колодязів. Гігієнічні вимоги до якості води шахтних колодязів, їх влаштування і санація.
- •Джерела забруднення водойм і процеси їх самоочищення. Показники забруднення і самоочищення водойм.
- •Твердість води, її фізіологічне, гігієнічне та господарське значення. Види твердості, методика визначення.
- •Органолептичні показники якості питної води. Методи їх визначення.
- •Гігієнічна характеристика методів" покращення якості питної води.
- •Порівняльно-гігієнічна характеристика методів знезараження питної води.
- •Хлорування води. Методи і реагенти. Вимоги до хлорного вапна та хлорвмісних препаратів.
- •Методика хлорування води за хлорпотребою. Лабораторний контроль за хлоруванням води.
- •Гігієнічна оцінка різних методів кондиціювання води.
- •Хлорне вапно, гігієнічні вимоги до хлорного вапна. Методика визначення активного хлору.
- •Особливості гігієнічного нормування хімічних речовин у воді.
- •Гігієнічне значення грунту. Роль грунту в розвитку патології людини. Джерела забруднення грунту і його самоочищення. Показники санітарного стану грунту.
- •Гігієнічне значення грунту. Механічна будова і фізичні властивості, їх значення для гігієнічної характеристики грунту.
- •Геохімічні ендемії, причини їх виникнення і профілактика. Гігієнічна оцінка геохімічного району Прикарпатської зони.
- •Сучасні проблеми очистки населених пунктів. Особливості санітарної очистки м. Львова.
- •Урбанізація як соціально-гігієнічна проблема. Гігієнічна характеристика умов життя в сучасних великих містах.
- •Гігієнічне та епідеміологічне значення стічних вод та твердого сміття. Методи їх знешкодження.
- •Містобудівництво як соціально-гігієнічна проблема. Основні принципи містобудівництва. Гігієнічні вимоги до планування, забудови та озеленення населених пунктів.
- •Харчування як соціально-гігієнічна проблема. Проект концепції Державної політики в галузі харчування населення України.
- •Раціональне харчування. Принципи побудови раціонального харчування Теорії збалансованого і адекватного харчування.
- •Рекомендовані норми вживання харчових речовин та енергії для різних груп населення України та інших країн. Національна концепція харчування.
- •Методика розрахунку енерговитрат людини та її потреб в різних нутрієнтах. Поняття про кфа.
- •Гігієнічна оцінка добового харчового раціону за меню-розкладкою. Методика гігієнічного вивчення харчування в організованих колективах.
- •Методика оцінки адекватності харчування. Поняття про харчовий статус. Показники оцінки харчового статусу. Індекс Кетле.
- •Поняття про аліментарні захворювання. Класифікація аліментарних захворювань, їх профілактика.
- •Поняття про аліментарно-залежні захворювання. Взаємозв'язок між харчуванням та хронічними неінфекційними захворюваннями. Превентивне харчування.
- •2. Атеросклероз
- •3. Жовчокам’яна хвороба
- •Фізіолого-гігієнічне значення вуглеводів у харчуванні. Добова потреба та основні джерела надходження різних вуглеводів.
- •Фізіолого-гігієнічне значення мінеральних солей у харчуванні. Мікро- та макроелементи, їх добова потреба та основні джерела.
- •Поняття про біологічно-активні добавки, їх значення у профілактиці різних захворювань. Розмежування понять біологічно-активні добавки і харчові добавки.
- •Поняття про мікроелементози. Причини їх виникнення та їх профілактика.
- •Фізіолого-гігієнічне значення вітамінів у харчуванні. Добова потреба в жиророзчинних і водорозчинних вітамінах. Причини гіпо- і гіпервітамінозів, їх профілактика.
- •Загальні принципи санітарної експертизи харчових продуктів. Поняття про стандартні і нестандартні харчові продукти. Медико-біологічні вимоги до харчових продуктів.
- •Харчова та біологічна цінність молока та молочних продуктів, їх гігієнічна оцінка. Значення у харчуванні здорової та хворої людини. [27]
- •Харчова та біологічна цінність м'яса і м'ясопродуктів, їх гігієнічна оцінка. Значення у харчуванні здорової і хворої людини.[25]
- •Харчова та біологічна цінність риби і рибних продуктів, їх гігієнічна оцінка. Значення у харчуванні здорової і хворої людини.
- •Харчова та біологічна цінність хліба, хлібопродуктів, їх гігієнічна оцінка. Значення у харчуванні здорової і хворої людини.[23]
- •Харчова та біологічна цінність харчових продуктів рослинного походження: злаки, бобові, овочі, фрукти, ягоди і гриби. Значення овочів і фруктів у харчуванні здорової і хворої людини.[28]
- •Гігієнічна характеристика методів консервування харчових продуктів. Значення у харчуванні людини консервів і концентратів.
- •Визначення поняття "харчові отруєння". Класифікація харчових отруєнь Сучасні погляди на класифікацію. Принципи профілактики харчових отруєнь.
- •Харчові токсикоінфекції, їх етіологія, патогенез, умови виникнення, профілактика.
- •Харчові бактеріальні токсикози: ботулізм і стафілококові токсикози. Їх етіологія, патогенез, умови виникнення, особливості клініки, профілактика.
- •Харчові мікотоксикози (афлатоксикоз, фузаріотоксикоз, ерготизм), етіологія, умови виникнення. Особливості клініки, профілактика.
- •Харчові отруєння продуктами рослинного і тваринного походження, що є отруйними за своєю природою або стають отруйними за певних умов. Особливості клініки. Профілактика.
- •Методика санітарно-епідеміологічного розслідування випадків харчових отруєнь. Роль лікаря лікувального профілю в діагностиці і розслідуванні причин харчових отруєнь.
- •Поняття про трансаліментарні захворювання. Гельмінтози та інфекційні захворювання, що передаються через їжу, їх профілактика
- •Особливості гігієнічного нормування чужорідних хімічних речовин у харчових продуктах. Лімітуючі показники шкідливості.
- •Гігієнічні вимоги до планування, обладнання і утримання харчоблоків лікарень і лікувально-профілактичних закладів. Медичні огляди працівників харчоблоків.
- •Лікувально-профілактичне харчування. Принципи побудови, призначення, види, раціони.
- •Лікувальне (дієтичне) харчування. Основні принципи побудови, елементна та дієтна системи лікувального харчування. Нові підходи до організації харчування в лікарнях.
- •Екологозахисне харчування. Сучасна концепція радіозахисного харчування. Продукти радіозахисної дії
- •Гігієнічні основи організації харчування, в лікувально-профілактичних закладах. Контроль за якістю продуктів та готової їжі.
- •Вимушене положення тіла і напруження окремих груп м'язів як професійна шкідливість. Профілактика захворювань, викликаних вимушеним положенням тіла.
- •Виробничі шкідливості і професійні захворювання. Класифікація виробничих шкідливостей. Основні принципи профілактики професійних захворювань.
- •Джерела утворення пилу на виробництві. Дія пилу на організм людини в залежності від його складу, концентрації, дисперсності. Профілактика пилової патології.
- •Шум як виробнича шкідливість. Частотна, енергетична і часова характеристика шуму. Профілактика шкідливої дії.
- •Вібрація як виробнича шкідливість. Вплив на організм і профілактика шкідливої дії
- •Виробничі отрути, шляхи надходження їх в організм. Патологія, викликана ними Профілактика професійних отруєнь. Особливості нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони.
- •Пестициди. Класифікація, механізм дії. Основні групи. Поняття про мдр.
- •Важкість та напруженість праці, критерії, що їх характеризують, їх використання для регламентації умов праці.
- •Гігієнічні аспекти використання пестицидів.
- •Акцелерація і децелерація в сучасних екологічних та економічних умовах. Гігієнічні проблеми, пов'язані з акцелерацією.
- •Гігієнічні основи організації режиму дня дітей різних вікових груп. Гігієнічні вимоги до організації навчально-виховного процесу, відпочинку і сну.
- •Гігієнічні вимоги до розумової праці учнів
- •Профілактика захворювань пов'язаних з умовами перебування дітей та підлітків в навчально-виховних установах.
- •Гігієнічні вимоги до планування, обладнання та утримання сучасних навчально-виховних та оздоровчих установ для дітей і підлітків
- •Гігієнічний контроль за організацією фізичного, трудового навчання дітей і підлітків.
- •Основні закономірності росту і розвитку дитячого організму. Лікарський контроль за фізичним розвитком дітей.
- •Методи оцінки фізичного розвитку дитини.
- •Гігієнічні вимоги до шкільних меблів (парт). Медичний контроль за розсаджуванням школярів.
- •Гігієнічні вимоги до шкільного підручника.
- •Гігієнічні вимоги до розкладу уроків і їх фізіологічне обгрунтування.
- •Форми роботи і обов'язки лікаря з медичного обслуговування дітей та підлітків в дитячих закладах.
- •Вплив гігієнічних умов в лікарні на здоров'я хворих і ефективність лікування. Проблема створення оптимальних умов для перебування хворих у багатоліжкових лікарнях.
- •Гігієнічні вимоги до розміщення лікарні в населеному пункті. Вимоги до земельної ділянки та її планування. Зонування лікарняної території.
- •Будівництво лікарень. Порівняльна гігієнічна характеристика сучасних систем забудови лікарень.
- •Вплив системи лікарняного будівництва і планування лікарняної ділянки на гігієнічні умови експлуатації лікарні.
- •Значення внутрішнього планування лікарняних будинків і відділень для забезпечення гігієнічних умов перебування хворих і медичного персоналу.
- •Гігієнічна характеристика палатної секції, вимоги до набору приміщень.
- •Гігієнічні вимоги до планування приймальних відділень лікарень. Особливості прийому інфекційних хворих, дітей, родильниць.
- •Гігієнічні вимоги до лікарняної палати загального типу.
- •Гігієнічні вимоги до планування і санітарного благоустрою інфекційних відділень лікарні.
- •Гігієнічні вимоги до планування і санітарного благоустрою пологових будинків га відділень.
- •Гігієнічні вимоги до планування і санітарного благоустрою, обладнання та утримання операційного блоку.
- •Гігієнічні вимоги до санітарно-технічного благоустрою лікарень.
- •Об'єктивний контроль за санітарним станом лікарні.
- •Вплив, гігієнічних умов в лікарні на здоров'я персоналу. Професійні шкідливості в лікарні, професійні захворювання медичного персоналу.
- •Гігієнічна характеристика праці і професійної діяльності лікарів хірургічного профілю.
- •Внутрішньолікарняні інфекції, гігієнічні аспекти профілактики
- •Особиста гігієна, її роль в сучасних умовах. Основні елементи особистої гігієни.
- •Загартовування. Основні принципи та методи. Використання кліматичних факторів для загартування.
- •Гігієнічне значення режиму дня. Гігієнічні аспекти біоритмології.
- •Психогігієна і психопрофілактика. Гігієна розумової праці.
- •Гігієнічні вимоги до тканин, одягу та взуття. Порівняльна гігієнічна характеристика натуральних і синтетичних тканин.
- •Профілактика основних видів променевих уражень організму.
- •Поняття про поглинену (ввібрану), експозиційну та еквівалентну дози і одиниці їх вимірювання.
- •Особливості аварії на Чорнобильській аес, які визначили програму медико-гігієнічних заходів в ліквідації її наслідків.
- •Гігієнічна характеристика радіоактивного забруднення навколишнього середовища внаслідок аварії на Чорнобильській аес. Основні дозоутворюючі радіонукліди, їх характеристика.
- •Гігієнічні аспекти системи заходів щодо зниження та запобігання радіоактивного забруднення навколишнього середовища у зв'язку з аварією на Чорнобильській аес.
- •Особливості харчування населення, яке проживає на територіях з підвищеним рівнем радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській аес.
- •Організація санітарного нагляду в Збройних Силах України.
- •Особливості організації та проведення санітарно-гігієнічних заходів в надзвичайних ситуаціях.
- •Класифікація надзвичайних ситуацій. Антропогенні екологічні катастрофи.
- •1.1. Природні катастрофи і надзвичайні ситуації:
- •1.2. Техногенні катастрофи і надзвичайні ситуації:
- •1.3. Соціальні:
- •1.4. Природні - техногенно підсилені:
- •Гігієнічні аспекти надзвичайних ситуацій різного характеру.
- •Гігієнічні вимоги до розташування військ та інших формувань у польових умовах. Види польового розташування військ.
- •4.1. Види і засоби розміщення військ.
- •Польове розташування військ в мирний час застосовується під
- •4.2. Задачі медичної служби по забезпеченню польового
- •4.3. Особливості польового розташування.
- •Типи польових жител, їх гігієнічна оцінка.
- •Гігієнічні вимоги до улаштування військового табору.
- •Гігієнічна оцінка фортифікаційних (захисних) споруд.
- •За будовою:
- •Сховища, їх призначення та улаштування.
- •Невентильовані сховища призначені для короткочасного
- •Гігієнічні вимоги до колективних засобів захисту в надзвичайних ситуаціях.
- •Визначення і зміст гігієни надзвичайних ситуацій. Надзвичайні ситуації в Україні.
- •Природні катастрофи і надзвичайні ситуації:
- •Техногенні катастрофи і надзвичайні ситуації:
- •Вимоги до повітряного середовища сховищ різних типів та призначення.
- •Гігієна праці особового складу формувань та військ в надзвичайних ситуаціях і ьа воєнний час.
- •Професійні шкідливості в бронетанкових військах.
- •Гігієна праці в радіотехнічних військах.
- •Гігієна праці в артилерії і ракетних військах.
- •Санітарна очистка місць розташування військ та інших формувань.
- •Порядок збору та поховання загиблих. Обов'язки військово-медичної служби
- •Організація і проведення санітарного нагляду за повноцінністю харчування військ.
- •Норми продовольчого забезпечення особового складу військ.
- •Гігієнічна характеристика загальновійськового пайка.
- •3.5. Гігієнічна оцінка пайки виживання.
- •Організація дієтичного, лікувального та лікувально-профілактичного харчування в Збройних Силах України.
- •Санітарно-гігієнічні вимоги до влаштування та обладнання харчоблоку військової частини.
- •3.8. Організація роботи батальонного продовольчого пункту.
- •3.9.Польові кухні бувають слідуючі./табл./
- •Санітарно-гігієнічні вимоги до особистої гігієни робітників харчоблоку.
- •Організація харчування військ в польових умовах.
- •3.6.Особливості харчування у польових умовах.
- •3.7. Організація та контроль захарчуванням особового складу військ в польових умовах здійснюють:
- •Організація і проведення медичної експертизи продуктів харчування в польових умовах.
- •Методи дегазації та дезактивації продовольства і тари. Прилади.
- •Організація і водопостачання військ в польових умовах
- •Завдання медичної служби при організації та проведенні розвідки вододжерел.
- •Оцінка якості води в польових умовах. Табельні засоби для покращення якості питної води в польових умовах.
- •Методи дегазації та дезактивації води в польових умовах.
- •Засоби знезараження індивідуальних запасів води в польових умовах.
- •Хлорування води в польових умовах звичайними дозами хлору. Методика визначення хлорпотреби та залишкового хлору в польових умовах.
- •Гігієнічна характеристика та вимоги до хлорвмісних препаратів для знезараження води в польових умовах.
- •Норми водопостачання військ в різних умовах бойових дій.
- •Методи очистки та знезараження води в польових умовах Спрощені методи хлорування води в польових умовах.
Сучасні екологічні проблеми і охорона навколишнього середовища.
Сонячна радіація, її гігієнічне значення. Біологічне і гігієнічне значення ультрафіолетової, видимої та інфрачервоної частини сонячного спектру.
Спектральний склад сонячної радіації : інфрачервоне випр.(4000-760 нм), теплова дія, покращує обмін речовин в шкірі, посилює дію ультрафіолетового випромінювання; видиме В.(760 – 400 нм), теплова, слабка фотохімічна Д., дає відчуття світла, тонізує; ультрафіолетове В.:а) область А(400-290 нм), фотохімічна дія, слабка стимулююча дія, пігментотуворення; б)область Б(315-280), фотохім., сильна стимулююча , слабка бактерицидна дія, синтез холекальциферолу; в )область С(280 – 180 нм), фотохімічна, загальностимулююча, сильна бактерицидна дія, синтез холекальциферолу. Біодоза – мінімальна доза сонячного випромінювання, що викликає на незагорілій шкірі ледь помітне почервоніння через 8-20 год. після опромінення.(600-800мкВ\см2) Мінімальна добова профілактична доза=1\8 біодози(75-80 мкВ\см2), оптимальна доза=1\4 – 1\2 біодози(200 – 400 мкВ\см2).Сонячне голодування – це недостатнє опросмінення організму ультрафіолетовою радіацією (зниження адаптайійних можливостей організму, розвиток анемії,погіршення регенерації тканин, зниження резистентності організму, підвищення втомлюваності). П-ка – достатнє перебування на відкритому повітрі в денний час, частоті засклених поверхонь, використанні увіолевого скла, розміщенні робочих місць біля вікон, опромінення ртутно-кварцевими або еритемними люмінесцентними лампами. Недоліком опром. є утворення озону.Надмірне опромінення викликає запальну реакцію – фотоеритему, підвищення температури тіла,сонячний удар.Для проф. гіперінсоляції треба дотримуватися мед. рекомендації при прийомі сонячних ванн, роботі на відкритій атмосфері. Біологічна і лікувальна дія інфрачервоного і видимого випромінювання. Інфрачервоне випромінювання складає 59% сонячної радіації. ІЧ проникає глибоко в шкіру, викликає тепловий ефект(за рахунок посилення коливальних та ротаційних рухів молекул), з наступним підвищенням температури тканин, гіперемією, посиленням обмінних процесів в шкірі. ІЧ посилює біологічну дію УФ, що використовується на практиці.Видиме випромінювання створює таку ж дію, що й ІЧ, крім того воно діє і фотохімічно. Фотохімічна дія вид, випр. Значно слабше, ніж УФ, оскільки енергія його квантів достатня лише для збудження молекул небагатьох речовин, які називають фотосенсибілізаторами(зорові пігменти сітківки ока) .Штучно проміння можна отримати за допомогою ртутно-кварцевих та еритемних ламп (генерують лише спектр сонячної радіації).
Гігієнічна характеристика ультрафіолетової частини сонячного спектру. Механізм та оптимум пігментоутворюючої, загальностимулюючої, вітаміноутворюючої та бактерицидної її дії.
а) область А(400-290 нм), фотохімічна дія, слабка стимулююча дія, пігментотуворення; б)область Б(315-280), фотохім., сильна стимулююча , слабка бактерицидна дія, синтез холекальциферолу; в )область С(280 – 180 нм), фотохімічна, загальностимулююча, сильна бактерицидна дія, синтез холекальциферолу. Біодоза (одиниця дозування) – мінімальна доза сонячного випромінювання, що викликає на незагорілій шкірі ледь помітне почервоніння через 8-20 год. після опромінення.(600-800мкВ\см2) Мінімальна добова профілактична доза=1\8 біодози(75-80 мкВ\см2), оптимальна доза=1\4 – 1\2 біодози(200 – 400 мкВ\см2). Біодозу визначають за допомогою апарата Горбачова - Дальфельда на шкірі живота зовні від пупка. Методи : (біологічні, хімічні, фізичні)
Механізм та оптимум дії: пігментоутворююча - біодоза -мінімальна доза сонячного випромінювання, що викликає на незагорілій шкірі ледь помітне почервоніння через 8-20 год. після опромінення.(600-800мкВ\см2) вітаміноутворююча - мінімальна добова профілактична доза=1\8 біодози(75-80 мкВ\см2), загальностимулююча - оптимальна доза=1\4 – 1\2 біодози(200 – 400 мкВ\см2). бактерицидна - Область С УФО.
Характеристика основних штучних джерел ультрафіолетової радіації. Застосування їх для профілактики "світлового голодування" і захворювань. Методи вимірювання інтенсивності ультрафіолетової радіації.
Ртутно - кварцеві лампи - 44% видимого світла, 19% УФВ обл. А, 22% УФВ обл. В, 15% УФВ обл. С. Опромінення лампою потужністю 300 - 1000 Вт на відстані 1-2 м протягом 1-2 хв забезпечує профілактичну дозу. Недолік - УФВ обл. С, які призводять до надмірного утворення озону, тому приміщення повинно добре вентилюватися. Еритемні лампи - 20% видимого світла,45% УФВ обл. А, 35% УФВ обл.В. Мають невелику потужність, тому опромінюють кількома лампами протягом 3-4 годин, наприклад в басейнах. Переваги - генерують випромінення, х-не для Сонця. Профілактика «світлового голодування» - в північних широтах застосовуються УФ-випромінювачі тривалої дії, які поєднуються з джерелами штучного освітлення приміщень і забезпечують постійне опромінення людей, які перебувають у приміщеннях протягом 8 год у звичайному одязі
Методи вимірювання: а) біологічний (біо доза – доза опромінення, яка = мінімальному часу опромінення, після якого через 8-14 год зявляється почервоніння не засмаглої ділянки шкіри; біо доза профілактична – доза, що допомагає запобігти гіпо- та авітамінозу віт. Д., порушення фосфорно-кальцієвого обміну та іншим небажаним наслідкам = 1/8 дози; біо доза фізіологічна = ¼-1/2 дози); б) фотохімічний (розкладення УФВ у присутності нітрату уранілу розчину щавелевої кислоти); в) фотоелектричний (за допомогою ультрафіолетметрів або уфіметрів). Доза опроміненої опроміненості – відношення еритемного потоку енергії випромінювання за одиницю часу до площі. Бактерицидний потік – характерна бактерицидна ефективність УФВ.