Українські землі кінця хуііі ст. - і пол. Хіх ст.

Поділи Речі Посполитої та інтеграція Українських земель до Російської та Австрійської імперій.

Російський уряд поширював свій вплив і на інші українські регіони, але разом з тим з союзниками він розраховувався українськими територіями:

• Катерина ІІ не заперечувала, коли під час російсько – турецької війни австрійські війська захопили територію Пн. Буковини, згодом і Закарпаття.

• З 1772 по 1795р. Прусія, Австрія, Росія тричі ділила території Речі Посполитої, в наслідок їх дана держава припинила своє існування;

• І поділ – 1772 р. Галичина відійшла також до Австрії, тобто при сприянні Росії українські землі були відірвані від материнського кореня; (Ослабивши тим Р.П. Росія активізувала експансію на Правобережжя, оскільки, знемагаючи від окатоличення і полонізації, до неї зверталися православні за допомогою, бо за “Вічним миром” вона виступала гарантом православ”я.. Допомогла Росії і спроба в Польщі реформувати політичну систему – прийняття Конституції, що не на жарт налякало Катерину ІІ - в цьому вона вбачала революційні перетворення, як у Франції, тому розпочала агресію, в якій їй допомогла Торговицька конфедерація та приєднання до конфедерації короля Станіслава Августа, який в умовах терору провів вибори до сейму—ці обставини послужили можливістю другого поділу Р.П.)

• ІІ поділ – 12.01.1793 р. за яким до Росії відходило Правобережжя України, про що повідомив царський маніфест 27.03.1793 р. (В Р.П. у відповідь на це розпочалося повстання на чолі з Т. Костюшко, яке було придушене регулярними російськими військами – це стало обставиною, яка спричинила 3-й поділ)

• ІІІ поділ – 1795 р. – до Росії відійшли: Зах Волинь, Західна Білорусія, Литва і Курляндія. Таким чином Річ Посполита припинила своє існування.

Почався новий період життя українського народу в умовах інтеграції їх земель до Австрійської та Російської імперій.

• Росія: Правобережжя + Лівобережжя + Степова + Зах. Волинь = 8,5 млн чол

• Австрія : Сх Галичина + Пн. Буковина + Закарпаття = 3,5 млн чол

Новий адміністративно – територіальний поділ в складі Росії:

• 1797 р. Правобережжя поділено на Київську, Подільську і Волинську губернії;

• 1781 р. на Лівобережжі утворено 3 намісництва: Чернігівське, Київське, Новгород-Сіверське, а в 1796 р поділ уніфіковано, з намісництв утворено Малоросійську колегію (1802 поділена на Чернігівську і Полтавську губернію)

• 1796 утворено Слобідсько-Українську губернію (1835 р. перейменовано в Харківську губернію)

Отже, на початок ХІХ ст. на українських землях утворила Росія: 3 генерал губернаторства (з 10 існуючих в Росії) Малоросійське, Київське, Новоросійсько – Бессарабске, які включали в себе 9 губерній: Харківська,Чернігівська, Полтавська, Київська, Подільська, Волинська, Катеринославська, Херсонська, Таврійська.

Стан українських земель під владою Росії Стани:

• Поміщики, дворяни - опора самодержавства, привілейовані; їх економ. Основа – власність на землю і селян;

• Селяни-кріпаки (державні, поміщицькі), позбавленні власності на землю, відбували панщину та інші повинності (праця - непродуктивна, примусова, відсталі знаряддя праці, відсталі технології обробітку землі).

а) ріст потреб поміщиків (нові послуги, потреби: курорти, навчання, комфорт, дорогі меблі, картини, бібліотеки)

б) можливості одержання додаткових коштів: розширення виробництва, додаткова реалізація продукції - необхідність змінити виробництво, створити високопродуктивного сільське господарство:

• Південь-зберегли старе виробн.: розорювали степ, відсутність добрив, старі знаряддя;

• Посилення гноблення селян (панщина-6 днів, додаткові повинності, праця жінок і дітей)

• Урочна система; Це приводило до занепаду поміщицьких маєтків.

  • Військові поселення:

• Селяни-основа армії, 1/3 селян-державні, потрібно також міняти відносини;

• Реформи Аракчеєва –1816 р.- утворення військових поселень---*селянська сім”я утримувала 1-2 солдат, * регламентація; * муштри –7річні діти – кантоністи служба до 45р., * заборона торгівлі, *тілесні покарання - спроба створити самоокупне військо-провалилася 1857р.( 25 округів військово поселенців: Харків, Катеринослав, Херсон, Київщина, Поділ).

Зародження ринкових відносин.

а) В сільському господарстві:

• Зростання товарного виробництва: хліба, технічних культур: тютюн, коноплі (Полтавщина, Чернігівщина); *льон - Херсон, Катеринославщина; * буряк - Правобережжя, Лівобережжя, Слобожанщина.

• Раціоналізація (вдосконалення) виробництва: * Використання с/г машин; * добрива; * сівозміни.

• Проблеми: * опір селян - посилення визиску; * нестача грошей у поміщиків; * відсутність кваліфікованих спеціалістів.

б) Чумацтво, промисли, заробітчанство.

в) Розшарування селян (Яхненки, Симиренки - промисловці; козак А. Терещенко - чумак, хліботорговець, цукрозаводчик).

Початок промислового перевороту-перехід до машинного виробництва.(30-і роки-початок промислового перевороту)

• Цукроваріння: Яхненки, Симиренки (70-і р.-80% виробництва всієї імперії);

• Кам”яновугільна промисловість (Донбас)

Висновок: розвивалися ті галузі, які були відсутні в Росії або які підтримував уряд.

Зростання міського населення - урбанізація:

• За рахунок Півдня (пізнє кріпацтво)

• Розбудова нових портів ( Одеса - порто-франко (вільний порт)- безмитний ввіз і продаж, Миколаїв, Херсон);

• Розвиток добувних галузей. Українські землі – сировинна база – основа експлуатації

• Заселення укр. міст мігрантами (українці - в меншості);

Торгівля ( крамниці, базари та ярмарки).

• Україна – ринок збуту російських товарів та товарів сільського господарства, тому Харків, Ромни, Полтава, Кролевець - основні ринки

• Центр торгівлі Росії перемістився на Чорне та Азовське моря; українські порти, хліб-основа експорту