- •1. Держава: поняття та ознаки
- •2. Характеристика форм державного правління
- •3. Характ. Форм державного устрою та політичного режиму
- •4. Характ основних теорій походження держави
- •5. Поняття та основні ознаки права
- •6. Право як особливий вид соціальних норм
- •7. Поняття та ознаки, що характеризують норму права. Структура правової норми.
- •8. Поняття джерела права та її система
- •9.Нормативно-правові акти як джерела права
- •12. Поняття галузі права та правового інституту
- •13 Система права та система законодавства, їх співвідношення
- •14. Реалізація права. Форми
- •15.Застосування права як особлива форма його реалізації
- •16.Стадії процесу застосування юридичних норм права:
- •17. Тлумачення правових норм: поняття, види та способи.
- •18.Поняття і структура правовідносин.
- •19.Юридичні факти: поняття, значення та види.
- •20. Правомірна поведінка: поняття та її види.
- •21.Правопорушення: поняття, ознаки та види.
- •22.Склад правопорушення: поняття та зміст його елементів.
- •23. Юридична відповідальність: поняття, мета і принципи.
- •25. Шлюб: поняття, ознаки, умови та порядок укладання.
- •26. Припинення та розірвання шлюбу.
- •27. Майнові права і обов’язки подружжя.
- •28. Особисті права і обов’язки подружжя.
- •29. Майнові права і обов’язки батьків і дітей.
- •30. Влаштування дітей позбавленних піклування
- •31. Поняття, предмет та метод цивільного права України.
- •32. Об’єкти цивільно-правових відносин
- •33.Суб′єкти цивільного права, їх загальна характеристика
- •34. Фізичні особи, як суб’єкти цивільного права України.
- •35.Визнання особи безвісно відсутньою: підстави, порядок та наслідки.
- •36.Оголошення особи померлою: підстави, порядок та наслідки.
- •37. Поняття та ознаки юридичної особи.
- •38. Порядок та способи виникнення юридичних осіб.
- •39.Підстави порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб.
- •40.Правочин: поняття, ознаки та види.
- •41.Умови дійсності цивільних правочинів.
- •43.Види недійсних правочинів.
- •44. Поняття представництва. Сфера та межі дії представництва. Види представництва.
- •45. Поняття довіреності, форми та строк дії довіреності
- •Форма довіреності:
- •Строк довіреності:
- •46. Зобов’язання: поняття, структура та види:
- •47.Процес (порядок) укладання договору.
- •48.Загальні умови виконання зобов’язань
- •Поняття та способи припинення цивільних зобов’язань
- •51.Поняття, підстави та умови цивільно-правової відповідальності.
- •52. Збитки: поняття та їх структура
- •53. Позовна давність. Поняття та строки
- •Види цивільно-правової відповідальності.
- •55.Поняття, предмет та метод трудового права України.
- •56Поняття, умови та види трудового договору.
- •57.Порядок укладання трудового договору. Документи необхідні при прийнятті на роботу.
- •58.Види зміни умов трудового договору.
- •59.Загальні підстави припинення трудового договору
- •61.Розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- •62.Робочий час: поняття і види.
- •63.Режим та облік робочого часу.
- •64.Поняття і види часу відпочинку.
- •65. Відпустки: поняття та види.
- •66. Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисц. Стягнень
- •67 Заохочення як метод забезпечення трудової дисципліни
- •68 Поняття, умови та види мат. Від-ті прац-ків ща шкоду, заподіяну під-ву, орг.-ції, установі
- •69. . Поняття трудових спорів та порядок їх розгляду
- •70. Адміністративне право, як галузь права його предмет
- •71. Метод адміністративного права
- •72. Система адміністративного права
- •73. Адміністративно-правові норма. Їх структура та види.
- •74. Поняття адміністративних правовідносин та їх види
- •75. Органи виконавчої влади як різновид державних органів
- •76. Класифікація органів виконавчої влади
- •77. Поняття державного управління та його ознаки.
- •78. Форми та методи управлінської діяльності
- •79. Поняття правових актів управління їх види та юридичне значення
- •80. Поняття та види державних службовців
- •81. Поняття і підстави адміністративної відповідальності.
- •84. Поняття, структура та джерела кримінального права
- •85. Підстави кримінальної відповідальності.Поняття злочину та його ознаки
- •86. Складу злочину та зміст його елементів
- •87 Покарання та його мета. Види покарань у кримінальному праві
- •88. Обставини, що виключають суспільну небезпечність чи протиправні діяння
- •89. Стадії вчннення умисного злочину
- •90 Поняття та види співучасті у злочині
21.Правопорушення: поняття, ознаки та види.
Правопорушення — це суспільне» небезпечне або шкідливо неправомірне (протиправне) винне діяння (дія або бездіяльність) деліктоздатної особи, яке спричиняє юридичну відповідальність. Правопорушенню властиві такі ознаки:
1) має протиправний, неправомірний, характер, тобто суперечить нормам права, чиниться всупереч праву, є свавіллям суб'єкта; являє собою порушення заборон, зазначених у законах і підзаконних актах, невиконання обов'язків, що випливають із нормативно-правового акта, акта застосування норм права або договору, укладеного на основі закону;
2) є суспільна шкідливим (наприклад, прогул,) або суспільна небезпечним (посягання на життя людини). Суспільна шкідливість (проступок) і суспільна небезпечність (злочин) — основна об'єктивна ознака, що відрізняє правомірну поведінку від неправомірної. Юридичний аспект шкідливості виражається в порушенні суб'єктивних юридичних прав і обов'язків або перешкоді їх виконанню, матеріальний — у заподіянні учаснику правовідносин матеріальних або моральних збитків;
3) виражається в поведінці — протиправній дії (крадіжка, розбій, наклеп, образа) або бездіяльності (недбалість, прогул, залишення особи в безпомічному стані). Думки, наміри, переконання, які зовні не виявилися, не визнаються чинним законодавством об'єктом переслідування. Практика переслідування за інакомислення є виявом репресивної суті тоталітарного режиму в державі;
4) має свідомо вольовий характер, тобто в момент вчинення правопорушення залежить від волі і свідомості учасників, перебуває під контролем їх волі і свідомості, здійснюється ними усвідомлено і добровільно. Відсутність свободної волі є юридичною умовою, за якою діяння не визнається правопорушенням, навіть якщо воно і мало шкідливі наслідки. Правопорушенням визнається лише неправомірне діяння деліктоздатної особи (малолітні і душевнохворі деліктоздатними не вважаються);
5) є винним. Правопорушенням визнається лише винне діяння, тобто дія, яка виражає негативне внутрішнє ставлення правопорушника до інтересів людей, завдає своєю дією (чи бездіяльністю) збитки суспільству і державі, містить вину. Вина — це психічне ставлення особи до свого діяння і його наслідків. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь
6) є кримінальним, тобто спричиняє застосування до правопорушника заходів державного примусу, заходів юридичної відповідальності у вигляді позбавлень особистого, організаційного і матеріального характеру. Застосування державного примусу до правопорушника має на меті захистити правопорядок, права і свободи громадян. Найбільш поширеною класифікацією правопорушень є їх поділ за ступенем суспільної небезпеки, коли правопорушення поділяються на злочини і проступки. Злочинами визначаються правопорушення, з якими пов’язана найбільша небезпека для суспільства і особи
Проступки – менш небезпечні для суспільства діяння. Адміністративними правопорушеннями (проступками) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, соціалістичну власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність. Дисциплінарні проступки – це суспільно небезпечні вчинки, які заподіюють шкоду внутрішньому порядку діяльності підприємств, установ, організацій і тягнуть за собою дисциплінарну відповідальність. Цивільно-правові проступки – це суспільно небезпечні порушення майнових і пов’язаних з ними особистих відносин, які регулюються нормами цивільного, трудового, сімейного, фінансового, аграрного права.