46. Зобов’язання: поняття, структура та види:

. Зобов’язання – правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана чинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника його обов’язку.

Види зобов’язань:

1. Залежно від підстав виникнення зобов’язання:

• Договірні (виникають внаслідок договору);

• Недоговірні (позадоговірні) виникають внаслідок одностороннього правочину, або заподіяння шкоди, або внаслідок рятування майна.

Значення такого поділу полягає в тому,що зміст договірних зобов’язань визначається не тільки законом, а насамперед домовленістю їх учасників; зміст недоговірних – грунтується на законі, односторонньому вилевиявленні суб’єкта приватного або публічного права.

2. Залежно від мети (спрямованості):

• Регулятивні (змістом є правомірна поведінка, вони можуть регулювати поведінку учасників договору);

• Охоронні (виникають внаслідок заподіяння шкоди, або внаслідок безпідставного збагачення, їх метою є захист порушеного інтересу сторін права)

3. За співвідношенням прав і обов’язків:

• Односторонні (коли одна сторона має лише права, а інша має лише обов’язки);

• Взаємні (зустічні) коли кожна сторона зобов’язання має як комплекс прав так і комплекс обов’язків.

4. Залежно від хар-ру правового зв’язку між учасниками зобов’язання:

• Якщо сторони мають лише по одному праву і одному обов’язку, то зобов’язання вважається простим.

• Якщо прав і обов’язків у сторін зобов’язання кілька, воно є складним. Так, зобов’язання, що виникли з договору дарування, - прості, а з договору купівлі-продажу – можуть бути як простими, так і складними.

5. Залежно від значення зобов’язань:

• Головні (основні) зобов’язання, можуть існувати самостійно (наприклад купівля-продаж)

• Додаткові (виникають лише за наявності основного зобов’язання), наприклад, порука.

6. Залежно від пов’язаності зобов’язань з особистістю іх учасників:

• Зобов’язання особливого хар-ру ( неприпустима заміна однієї із сторін, і вони припиняються у разі смерті фіз.особи або ліквідації юр.особи, що є їхнім учасником)

• Неперсоніфіковані зобов’язання не пов’язані з особистістю боржника або кредитора (в них можлива передача прав і обов’язків у порядку правонаступництва, зміна осіб у зобов’язанні)

7. З точки зору визначеності змісту:

• Зобов’язання з визначеним обсягом вимог (точно відомо, виконання яких обов’язків і в якому обсязі може зажадати кредитор від боржника)

• Зобов’язання з невизначеним обсягом вимог (обсяг прав і обов’язків встановлюється лише в загальному вигляді.

8. З точки зору визначеності предмета виконання:

• Зобов’язання з конкретним предметом виконання мають місце тоді, коли предметом зобов’язання є цілком конкретна поведінка учасників.

• Альтернативні зобов’язання означають, що боржник має здійснити для кредитора одну з кількох дій, передбачених законом або договором.

Факультативні зобов’язання мають місце у випадках, коли боржник зобов’язаний здійснити на користь кредитора конкретну дію, а якщо це неможливо – має право змінити її виконання іншою дією, що заздалегідь обумовлено угодою сторін