
- •1. Держава: поняття та ознаки
- •2. Характеристика форм державного правління
- •3. Характ. Форм державного устрою та політичного режиму
- •4. Характ основних теорій походження держави
- •5. Поняття та основні ознаки права
- •6. Право як особливий вид соціальних норм
- •7. Поняття та ознаки, що характеризують норму права. Структура правової норми.
- •8. Поняття джерела права та її система
- •9.Нормативно-правові акти як джерела права
- •12. Поняття галузі права та правового інституту
- •13 Система права та система законодавства, їх співвідношення
- •14. Реалізація права. Форми
- •15.Застосування права як особлива форма його реалізації
- •16.Стадії процесу застосування юридичних норм права:
- •17. Тлумачення правових норм: поняття, види та способи.
- •18.Поняття і структура правовідносин.
- •19.Юридичні факти: поняття, значення та види.
- •20. Правомірна поведінка: поняття та її види.
- •21.Правопорушення: поняття, ознаки та види.
- •22.Склад правопорушення: поняття та зміст його елементів.
- •23. Юридична відповідальність: поняття, мета і принципи.
- •25. Шлюб: поняття, ознаки, умови та порядок укладання.
- •26. Припинення та розірвання шлюбу.
- •27. Майнові права і обов’язки подружжя.
- •28. Особисті права і обов’язки подружжя.
- •29. Майнові права і обов’язки батьків і дітей.
- •30. Влаштування дітей позбавленних піклування
- •31. Поняття, предмет та метод цивільного права України.
- •32. Об’єкти цивільно-правових відносин
- •33.Суб′єкти цивільного права, їх загальна характеристика
- •34. Фізичні особи, як суб’єкти цивільного права України.
- •35.Визнання особи безвісно відсутньою: підстави, порядок та наслідки.
- •36.Оголошення особи померлою: підстави, порядок та наслідки.
- •37. Поняття та ознаки юридичної особи.
- •38. Порядок та способи виникнення юридичних осіб.
- •39.Підстави порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб.
- •40.Правочин: поняття, ознаки та види.
- •41.Умови дійсності цивільних правочинів.
- •43.Види недійсних правочинів.
- •44. Поняття представництва. Сфера та межі дії представництва. Види представництва.
- •45. Поняття довіреності, форми та строк дії довіреності
- •Форма довіреності:
- •Строк довіреності:
- •46. Зобов’язання: поняття, структура та види:
- •47.Процес (порядок) укладання договору.
- •48.Загальні умови виконання зобов’язань
- •Поняття та способи припинення цивільних зобов’язань
- •51.Поняття, підстави та умови цивільно-правової відповідальності.
- •52. Збитки: поняття та їх структура
- •53. Позовна давність. Поняття та строки
- •Види цивільно-правової відповідальності.
- •55.Поняття, предмет та метод трудового права України.
- •56Поняття, умови та види трудового договору.
- •57.Порядок укладання трудового договору. Документи необхідні при прийнятті на роботу.
- •58.Види зміни умов трудового договору.
- •59.Загальні підстави припинення трудового договору
- •61.Розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- •62.Робочий час: поняття і види.
- •63.Режим та облік робочого часу.
- •64.Поняття і види часу відпочинку.
- •65. Відпустки: поняття та види.
- •66. Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисц. Стягнень
- •67 Заохочення як метод забезпечення трудової дисципліни
- •68 Поняття, умови та види мат. Від-ті прац-ків ща шкоду, заподіяну під-ву, орг.-ції, установі
- •69. . Поняття трудових спорів та порядок їх розгляду
- •70. Адміністративне право, як галузь права його предмет
- •71. Метод адміністративного права
- •72. Система адміністративного права
- •73. Адміністративно-правові норма. Їх структура та види.
- •74. Поняття адміністративних правовідносин та їх види
- •75. Органи виконавчої влади як різновид державних органів
- •76. Класифікація органів виконавчої влади
- •77. Поняття державного управління та його ознаки.
- •78. Форми та методи управлінської діяльності
- •79. Поняття правових актів управління їх види та юридичне значення
- •80. Поняття та види державних службовців
- •81. Поняття і підстави адміністративної відповідальності.
- •84. Поняття, структура та джерела кримінального права
- •85. Підстави кримінальної відповідальності.Поняття злочину та його ознаки
- •86. Складу злочину та зміст його елементів
- •87 Покарання та його мета. Види покарань у кримінальному праві
- •88. Обставини, що виключають суспільну небезпечність чи протиправні діяння
- •89. Стадії вчннення умисного злочину
- •90 Поняття та види співучасті у злочині
43.Види недійсних правочинів.
Недійсними правочинами є дії суб’єктів цив.права, що спрямовані на встановлення, зміну або припинення цив.прав та обов’язків, але не породжують бажання сторонами юр.результатів у наслідок невідповідності вчинених дій вимогам закону. Загальною підставою визнання правочину недійсним є його невідповідність вимогам закону (з моменту держ.реєстрації; з моменту настання відповідної умови).
Існують такі види недійсних правочинів:
1.Правочини з дефектами суб’єктивного складу. Якщо хоча б однією з сторін правочину виступала особа, яка не досягла 14 р., або якщо правочин виходив за межі дрібного побутового і якщо б було відсутнє схвалення дій малолітньої особи батьками, опікуном, то такий правочин визнається недійсним. Основним наслідком визнання такого правочину недійсним є двостороння реституція.
2.Правочин з дефектами волі. Одним із видів дефектів волі є тимчасовий стан, при якому людина не може розуміти значення своїх дій або керувати ними. Стан, при якому особа не усвідомлює своїх дій, може мати одну з трьох форм вияву:
Вольову (оцінює те, що відбувається, але не може керувати своїми діями);
Інтелектуальну (не розуміє значення своїх дій, хоча може ними керувати);
Змішану (не розуміє значення своїх дій і не керує ними);
Основним наслідком визнання такого правочину недійсним є двостороння реституція.
3.Правочин з дефектами форми. Недодержання сторонами письмової форми правочину, встановленої законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Але порушення простої письмової форми все ж має певні негативні наслідки для його сторін. Якщо правочин укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом недійсним. У разі недодержання обов’язкової нотаріальної форми одностороннього правочину (заповіт), такий правочин є нікчемним. Недодержання нотаріальної форми договору має наслідком його нікчемність, настає двостороння реституція.
4.Правочин з дефектами змісту та порядку укладення правочину. Правочин, укладений внаслідок зловмисної домовленості представника однієї особи з іншою його стороною, є оспорюваним. Особа, чку представляють, отримує право на позов про визнання правочину недійсним. Основним наслідком такого правочину є двостороння реституція.
44. Поняття представництва. Сфера та межі дії представництва. Види представництва.
Представництво - це правовідношення, відповідно до якого одна особа (представник) на підставі набутих нею повноважень виступає і діє від імені іншої особи, яку представляє, створюючи, змінюючи чи припиняючи безпосередньо для неї цивільні права та обов'язки.
Представництво характеризується наступними ознаками:
- цивільні права та обов'язки належать одній особі, а здійснюються безпосередньо іншою;
- представник вчиняє певні юридичні дії (вчинення виключно фактичних (не юридичних) дій представництвом не охоплюється);
- представник діє не від свого імені, а від імені іншої особи;
- представник діє виключно в межах наданих йому повноважень;
- правові наслідки настають не для представника, а для особи, яку він представляє. Якщо укладена представником угода спричинила для контрагента збитки, то зобов'язаною стороною буде не представник, а та особа, яка надала йому повноваження для вчинення цієї угоди. Представник вчиняє юридичні дії, заступаючи місце особи, яку він представляє і від імені якої виступає. Саме ці ознаки відрізняють представництво від чималої низки подібних відносин. Термін "представництво" в широкому розумінні включає відносини, які існують між особами, коли одна з них діє за іншу або під її контролем. Тому нерідко цим терміном користуються і тоді, коли йдеться про комісію, торгове представництво, відносини з брокерами, маклерами, адвокатами.
Представництво може бути таких видів:
Законне(обов’язкове ) – якщо особа представника та його повноваження встановлені в нормативному чи адміністративному акті; Добровільне – якщо особа і її повноваження визначаються безпосередньо особою, яку представляють; Комерційне (комерційним представником є особа, яка постійно і самостійно представляє підприємців при укладанні ними договорів у сфері підприємницької діяльності. Комерційне представництво здійснюється на підставі договору, укладеного в письмовій формі, який містить перелік повноважень представника, а при відсутності вказівок на такі повноваження - також довіреності.) За загальним правилом, представник не може укладати угоди між особами, представником яких він є, комерційне ж представництво дозволяє укладати такі угоди, але тільки в разі згоди на це обох сторін