
- •1. Держава: поняття та ознаки
- •2. Характеристика форм державного правління
- •3. Характ. Форм державного устрою та політичного режиму
- •4. Характ основних теорій походження держави
- •5. Поняття та основні ознаки права
- •6. Право як особливий вид соціальних норм
- •7. Поняття та ознаки, що характеризують норму права. Структура правової норми.
- •8. Поняття джерела права та її система
- •9.Нормативно-правові акти як джерела права
- •12. Поняття галузі права та правового інституту
- •13 Система права та система законодавства, їх співвідношення
- •14. Реалізація права. Форми
- •15.Застосування права як особлива форма його реалізації
- •16.Стадії процесу застосування юридичних норм права:
- •17. Тлумачення правових норм: поняття, види та способи.
- •18.Поняття і структура правовідносин.
- •19.Юридичні факти: поняття, значення та види.
- •20. Правомірна поведінка: поняття та її види.
- •21.Правопорушення: поняття, ознаки та види.
- •22.Склад правопорушення: поняття та зміст його елементів.
- •23. Юридична відповідальність: поняття, мета і принципи.
- •25. Шлюб: поняття, ознаки, умови та порядок укладання.
- •26. Припинення та розірвання шлюбу.
- •27. Майнові права і обов’язки подружжя.
- •28. Особисті права і обов’язки подружжя.
- •29. Майнові права і обов’язки батьків і дітей.
- •30. Влаштування дітей позбавленних піклування
- •31. Поняття, предмет та метод цивільного права України.
- •32. Об’єкти цивільно-правових відносин
- •33.Суб′єкти цивільного права, їх загальна характеристика
- •34. Фізичні особи, як суб’єкти цивільного права України.
- •35.Визнання особи безвісно відсутньою: підстави, порядок та наслідки.
- •36.Оголошення особи померлою: підстави, порядок та наслідки.
- •37. Поняття та ознаки юридичної особи.
- •38. Порядок та способи виникнення юридичних осіб.
- •39.Підстави порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб.
- •40.Правочин: поняття, ознаки та види.
- •41.Умови дійсності цивільних правочинів.
- •43.Види недійсних правочинів.
- •44. Поняття представництва. Сфера та межі дії представництва. Види представництва.
- •45. Поняття довіреності, форми та строк дії довіреності
- •Форма довіреності:
- •Строк довіреності:
- •46. Зобов’язання: поняття, структура та види:
- •47.Процес (порядок) укладання договору.
- •48.Загальні умови виконання зобов’язань
- •Поняття та способи припинення цивільних зобов’язань
- •51.Поняття, підстави та умови цивільно-правової відповідальності.
- •52. Збитки: поняття та їх структура
- •53. Позовна давність. Поняття та строки
- •Види цивільно-правової відповідальності.
- •55.Поняття, предмет та метод трудового права України.
- •56Поняття, умови та види трудового договору.
- •57.Порядок укладання трудового договору. Документи необхідні при прийнятті на роботу.
- •58.Види зміни умов трудового договору.
- •59.Загальні підстави припинення трудового договору
- •61.Розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- •62.Робочий час: поняття і види.
- •63.Режим та облік робочого часу.
- •64.Поняття і види часу відпочинку.
- •65. Відпустки: поняття та види.
- •66. Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисц. Стягнень
- •67 Заохочення як метод забезпечення трудової дисципліни
- •68 Поняття, умови та види мат. Від-ті прац-ків ща шкоду, заподіяну під-ву, орг.-ції, установі
- •69. . Поняття трудових спорів та порядок їх розгляду
- •70. Адміністративне право, як галузь права його предмет
- •71. Метод адміністративного права
- •72. Система адміністративного права
- •73. Адміністративно-правові норма. Їх структура та види.
- •74. Поняття адміністративних правовідносин та їх види
- •75. Органи виконавчої влади як різновид державних органів
- •76. Класифікація органів виконавчої влади
- •77. Поняття державного управління та його ознаки.
- •78. Форми та методи управлінської діяльності
- •79. Поняття правових актів управління їх види та юридичне значення
- •80. Поняття та види державних службовців
- •81. Поняття і підстави адміністративної відповідальності.
- •84. Поняття, структура та джерела кримінального права
- •85. Підстави кримінальної відповідальності.Поняття злочину та його ознаки
- •86. Складу злочину та зміст його елементів
- •87 Покарання та його мета. Види покарань у кримінальному праві
- •88. Обставини, що виключають суспільну небезпечність чи протиправні діяння
- •89. Стадії вчннення умисного злочину
- •90 Поняття та види співучасті у злочині
38. Порядок та способи виникнення юридичних осіб.
Для створення юр.особи потрібні насамперед засновники. Засновниками можуть бути: власники майна або уповноважені ними органи, а у передбачених законом випадках – інші особи.
Залежно від того, хто є засновником юр.особи, встановлені такі способи їх створення: розпорядчий, нормативно-явочний, дозвільний, договірний.
Розорядчий порядок створення юр.особи полягає у тому, що компетентний орган держ.влади або управління приймає рішення (розпорядження) про створення організації – юр.особи – і затверджує її статус чи положення про неї. У розпорядчому порядку створюються держ.юр.особи.
Нормативно-явочний порядок полягає у тому, що умови створення юр.особи зафіксовані в законодавчому акті у вигляді загального дозволу держави. Для створення конкретної юр.особи потрібна відповідно ініціатива її засновників і реєстрація її у відповідному органі. У такому порядку виникають недерж.юр.особи.
Дозвільний порядок створення юр.особи передбачає наявність ініціативи засновників і дозволу відповідного органу чи підприємства. Дозвільний порядок застосовується при створенні юр.осіб, діяльність яких пов’язана з грошово-кредитним обігом, здоров’ям громадян, одержанням ними освіти, та в інших, передбачених законодавством випадках.
Договірний порядок створення юр.особи застосовується тоді, коли громадянин або юр.особи добровільно об’єднуються для досягнення певної мети. Свідченням такого об’єднання є належним чином оформлений установчий договір. У такому порядку виникають різні господарські асоціації, концерни та інші об’єднання підприємств.
Незалежно від порядку створення юр.особи, всі вони повинні мати установчі документи – правову основу своєї діяльності. Установчими документами юр.особи є: розпорядчий акт, статут (положення); установчий договір і статут; протокол зборів тощо.
Установчий договір юр.особи укладається між її засновниками. В установчих документах повинні зазначатися найменування юр.особи; місце її знаходження; цілі і предмет діяльності; склад і компетенція органів, а також інші відомості, передбачені законодавчими актами про юр.особи.
В установчому договорі засновники зобов’язуються створити юр.особу, визначають порядок сумісної діяльності з її утворення, умови передачі в її володіння, користування, розпорядження свого майна та участі в її діяльності. Договор визначаються також умови і порядок розподілу між засновниками прибутку і збитків, управління діяльністю юр.особи, виходу засновників з її складу. Установчий договір укладається його учасниками, затверджується статут.
Стадію розробки і затвердження установчих документів можна назвати підготовчою стадією утворення юр.особи. Після неї наступає реєстраційна стадія, яка бере свій початок із звернення засновника до компетентного органу із заявою про держ.реєстрацію юр.особи. Органами, що реєструють юр.особи, є виконкоми районних (міських) рад, а також Міністерство юстиції України.
39.Підстави порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб.
Припинення діяльності юридичних осіб здійснює орган, за рішенням якого вони утворюються (ст. 38 ЦК України).
Відповідно до ст. 34 Закону України "Про підприємства в Україні" ліквідація і реорганізація підприємства здійснюються за рішенням власника його майна або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, або за рішенням суду чи арбітражного суду.
Підприємство ліквідується також у випадках: а) визнання його банкрутом; б) якщо прийнято рішення про заборону діяльності підприємства внаслідок невиконання умов, встановлених законодавством, і у передбачений рішенням строк не забезпечено додержання цих умов або не змінено вид діяльності; в) якщо рішенням суду визнані недійсними установчі акти про створення підприємства; г) з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. Громадські організації, що є юридичними особами, припиняють свою діяльність на підставах, зазначених у їх статутах (ч. 2 ст. 39 ЦК України).
Формами припинення юридичних осіб є: а) ліквідація; б) реорганізація (ч. 1 ст. 37 ЦК України).
Відповідно до ст. 35 Закону України "Про підприємства в Україні" ліквідація підприємства здійснюється ліквідаційною комісією, що її створює власник або уповноважений ним орган, а у разі банкрутства — арбітражний суд. За їхнім рішенням ліквідація може здійснюватись самим підприємством в особі його органу управління. При цьому встановлюються порядок і строки проведення ліквідації, а також строк для заявления претензій кредиторів, який не може бути меншим двох місяців з моменту оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, що здійснює ліквідацію, вміщує в офіційній пресі за місцезнаходженням підприємства публікацію про його ліквідацію та про порядок і строки заявления кредиторами претензій. Водночас вживаються заходи зі стягнення дебіторської заборгованості підприємству і виявлення претензій кредиторів з повідомленням останніх про ліквідацію підприємства. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно підприємства, розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс і подає його власникові чи органу, який призначив ліквідаційну комісію.
При реорганізації також відбувається припинення юридичної особи, але її справи і майно переходять до іншої юридичної особи у порядку загального правонаступництва. Сама реорганізація здійснюється в різних формах: шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення або перетворення.
Злиття має місце тоді, коли дві або більше юридичні особи об'єднуються в одну нову і при цьому припиняють своє існування. Приєднання — це форма реорганізації, за якої одна юридична особа включається до складу іншої юридичної особи, що продовжує існувати й далі, але вже в більшому масштабі. Приєднувана організація припиняє свою діяльність. Поділ означає, що на базі однієї юридичної особи виникає дві або більше нових юридичних осіб, а ця перша припиняється. При виділенні немає припинення юридичної особи. З її складу лише виділяється нове соціальне утворення, яке наділяється правами юридичної особи. Своєрідною формою реорганізації юридичних осіб є їх перетворення. Суть перетворення полягає в тому, що на основі юридичної особи створюється нова організація, яка має інший профіль, цілі діяльності, структуру тощо, але приймає всі активи і пасиви свого попередника. При злитті і поділі юридичних осіб майно (права та обов'язки) переходить до новоутворених юридичних осіб. У разі приєднання однієї юридичної особи до іншої її майно переходить до останньої. Майно переходить до правонаступника в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачено законом або постановою про реорганізацію (ч. 2 ст. 37 ЦК України). Правонаступник відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, що припинила своє існування, у повному обсязі, тобто і тоді, коли одержані активи не покривають усіх вимог кредиторів. При поділі і виділенні правонаступники відповідають за боргами попередника пропорційно до часток одержаного ними майна, зазначених у розподільчому балансі. Юридична особа розширює масштаби своєї діяльності не лише при приєднанні до неї інших юридичних осіб, а й шляхом відкриття філій і представництв.