- •1. Держава: поняття та ознаки
- •2. Характеристика форм державного правління
- •3. Характ. Форм державного устрою та політичного режиму
- •4. Характ основних теорій походження держави
- •5. Поняття та основні ознаки права
- •6. Право як особливий вид соціальних норм
- •7. Поняття та ознаки, що характеризують норму права. Структура правової норми.
- •8. Поняття джерела права та її система
- •9.Нормативно-правові акти як джерела права
- •12. Поняття галузі права та правового інституту
- •13 Система права та система законодавства, їх співвідношення
- •14. Реалізація права. Форми
- •15.Застосування права як особлива форма його реалізації
- •16.Стадії процесу застосування юридичних норм права:
- •17. Тлумачення правових норм: поняття, види та способи.
- •18.Поняття і структура правовідносин.
- •19.Юридичні факти: поняття, значення та види.
- •20. Правомірна поведінка: поняття та її види.
- •21.Правопорушення: поняття, ознаки та види.
- •22.Склад правопорушення: поняття та зміст його елементів.
- •23. Юридична відповідальність: поняття, мета і принципи.
- •25. Шлюб: поняття, ознаки, умови та порядок укладання.
- •26. Припинення та розірвання шлюбу.
- •27. Майнові права і обов’язки подружжя.
- •28. Особисті права і обов’язки подружжя.
- •29. Майнові права і обов’язки батьків і дітей.
- •30. Влаштування дітей позбавленних піклування
- •31. Поняття, предмет та метод цивільного права України.
- •32. Об’єкти цивільно-правових відносин
- •33.Суб′єкти цивільного права, їх загальна характеристика
- •34. Фізичні особи, як суб’єкти цивільного права України.
- •35.Визнання особи безвісно відсутньою: підстави, порядок та наслідки.
- •36.Оголошення особи померлою: підстави, порядок та наслідки.
- •37. Поняття та ознаки юридичної особи.
- •38. Порядок та способи виникнення юридичних осіб.
- •39.Підстави порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб.
- •40.Правочин: поняття, ознаки та види.
- •41.Умови дійсності цивільних правочинів.
- •43.Види недійсних правочинів.
- •44. Поняття представництва. Сфера та межі дії представництва. Види представництва.
- •45. Поняття довіреності, форми та строк дії довіреності
- •Форма довіреності:
- •Строк довіреності:
- •46. Зобов’язання: поняття, структура та види:
- •47.Процес (порядок) укладання договору.
- •48.Загальні умови виконання зобов’язань
- •Поняття та способи припинення цивільних зобов’язань
- •51.Поняття, підстави та умови цивільно-правової відповідальності.
- •52. Збитки: поняття та їх структура
- •53. Позовна давність. Поняття та строки
- •Види цивільно-правової відповідальності.
- •55.Поняття, предмет та метод трудового права України.
- •56Поняття, умови та види трудового договору.
- •57.Порядок укладання трудового договору. Документи необхідні при прийнятті на роботу.
- •58.Види зміни умов трудового договору.
- •59.Загальні підстави припинення трудового договору
- •61.Розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- •62.Робочий час: поняття і види.
- •63.Режим та облік робочого часу.
- •64.Поняття і види часу відпочинку.
- •65. Відпустки: поняття та види.
- •66. Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисц. Стягнень
- •67 Заохочення як метод забезпечення трудової дисципліни
- •68 Поняття, умови та види мат. Від-ті прац-ків ща шкоду, заподіяну під-ву, орг.-ції, установі
- •69. . Поняття трудових спорів та порядок їх розгляду
- •70. Адміністративне право, як галузь права його предмет
- •71. Метод адміністративного права
- •72. Система адміністративного права
- •73. Адміністративно-правові норма. Їх структура та види.
- •74. Поняття адміністративних правовідносин та їх види
- •75. Органи виконавчої влади як різновид державних органів
- •76. Класифікація органів виконавчої влади
- •77. Поняття державного управління та його ознаки.
- •78. Форми та методи управлінської діяльності
- •79. Поняття правових актів управління їх види та юридичне значення
- •80. Поняття та види державних службовців
- •81. Поняття і підстави адміністративної відповідальності.
- •84. Поняття, структура та джерела кримінального права
- •85. Підстави кримінальної відповідальності.Поняття злочину та його ознаки
- •86. Складу злочину та зміст його елементів
- •87 Покарання та його мета. Види покарань у кримінальному праві
- •88. Обставини, що виключають суспільну небезпечність чи протиправні діяння
- •89. Стадії вчннення умисного злочину
- •90 Поняття та види співучасті у злочині
36.Оголошення особи померлою: підстави, порядок та наслідки.
Згідно чинного законодавства, громадянин може бути оголошений померлим, якщо громадянин відсутній в місці постійного проживання протягом трьох років; якщо протягом того ж строку в місці постійного проживання громадянина немає відомостей про місце його перебування; вжиті заходи для виявлення місця перебування громадянина і одержання відомостей про нього не дали позитивних наслідків. Трирічний строк скорочується до 6 місяців, коли громадянин пропав безвісно за обставин, що загрожували смертю, або є підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку. Інший строк встановлено для військово службовців або інших громадян, які пропали безвісти у зв•язку з воєнними діями. Вони можуть бути оголошені померлими не раніше ніж після закінчення двох років з дня припинення бойових дій. Питання про оголошення громадянина померлим розглядає районних (міський) суд за місцем проживання заявника. Суд постановляє рішення про оголошення громадянина померлим або про відмому в задоволенні заяви про це. Днем смерті громадянина оголошеного померлим, вважається день набрання законної сили рішення суду. Суд може визнати днем смерті громадянина день його гаданої загибелі якщо він пропав безвісти за обставин, що загрожували смертю або дають підставу припускати його загибель від певного нещасного випадку. Отже, оголошення громадянина померлим - це закріплення судовим рішенням передбачення про його смерть. Оголошення громадянина померлим є також підставою для виникнення спадкових правовідносин, припинення шлюбних відносин і т.п. Разом з тим "оголошенням померлим" і фактично померлим, які торкаються юридичних наслідків: a) відкриття спадщини (ст. 525 ЦК України). Суд надсилає копію рішення до нотаріальної контори або органу, що виконує нотаріальні дії, для вжиття заходів по охороні спадкового майна; b) як і при визнанні громадянина безвісно відсутнім, певні особи набувають право на одержання пенсії; c) припиняється шлюб (ст. 37 КпШС України); суд надсилає копію рішення органові запису актів громадянського стану для реєстрації смерті громадянина; d) припиняються зобов•язання, зв•язані з особою громадянина, оголошеного померлим.
37. Поняття та ознаки юридичної особи.
Юр.особи є одним із видів су’єктів цивільного права. Юр.особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, вона наділена цивільною правоздатністю і дієздатністю, яка може бути позивачем і відвідачем у суді. Виходячи з цього визначення, можна виділити такі істотні ознаки юр.особи:
Організаційна єдність, яка полягає у визначенні цілей і завдань юр.особи, у становленні її внутр. структури, компетенції органів, порядку її функціонування; закріплюється у статуті юр.особи, її установчих документах або в акті органу влади про створення юр.особи публічного права. Майнова відокремленість, яка потрібна не задля формальності, а для досягнення певної мети. Необхідність відокремлення майна створює мат.базу незалежного існування юр.особи.
Участь у цив.обігу від власного імені. Від свого імені юр.особа набуває майнові і особисті немайнові права, несе обов’язки, вступає у різноманітні ц-п відносини з іншими суб’єктами цив.права.
Результатом майнової відокремленості юр.особи та її участі від свого імені у цив.обсягу є визнання за нею здатності відповідати за взятими на себе зобов’язаннями. Зокрема ст.96 ЦК закріплює загальний принцип, відповідно до якого юр.особа самостійно відповідає за своїми забов’язаннями усім належним їй мацном.
Реєстрація відповідно вимог чинного законодавства, що полягає у легалізації того чи іншого виду юр.особи з боку держ.огранів, які здійснюють держ.реєстрацію. Тільки з моменту держ.реєстрації організація набуває статусу юр.особи і може бути суб’єктом цив.та інших відносин.
Здатністю юр.особи бути позивачем або відповідачем у суді. У цьому випадку йдеться не тільки про реалізацію, а й про порядок захисту цив.прав останньої..\
Цив.правосуб’єктність юр.особи - її здатність бути суб’єктом цив.відносин, складається з цив.правоздатності і цив.дієздатності. Цив.правоздатність юр.особи – це її здатність мати цив.права та обов’язки, яка виникає з моменту створення юр.особи і припиняється з дня внесення запису до Єдиного держ.реєстру юр.осіб про припинення її діяльності.Реалізуючи власну правоздатність, юр.особа може укладати будь-які угоди. Цив.дієздатність юр.особи – це її здатність набувати власними діями цив.права і брати на себе цив.обов’язки. Цив.дієздатність юр.особа реалізує через свої органи, які діють відповідно до закону інших правових актів і установчих документів. Для реалізації правосуб’єктності юр.особи важливе значення має її місцезнаходження – місце її держ.реєстрації, якщо інше не встановлено законом. Для реєстрації правосуб’єктності юр.особи нею можуть створюватися філії та представництва. Вони не визначаються суб’єктами цив.права, а їх посадові особи можуть діяти від імені юр.особи, частиною якої є філія чи представництво. Власною юр.правоздатністю і правосуб’єктністю вони не наділені.