
- •50 “Електротехніка, електроніка і мікропроцесорна техніка”
- •1. Вступ до електроніки. Напівпровідники. План
- •Вступ до розділу «Електроніка».
- •Електричні властивості напівпровідників. Уявлення про основи зонної теорії твердого тіла.
- •Власна провідність.
- •Домішкова провідність.
- •2. Використання властивостей електронно-діркового переходу.
- •Напівпровідниковий діод і його застосування. Напівпровідниковий діод
- •Спрямляючі діоди
- •Схеми спрямовувачів.
- •Стабілітрони.
- •Варикап.
- •Тунельний та інші види діодів.
- •3. Транзистори.
- •Класи транзисторів.
- •Устрій та принцип дії біполярного транзистора.
- •Режими роботи біполярного транзистора.
- •Способи включення та характеристики схем включення.
- •Статичні і динамічні характеристики схем включення.
- •Хрест-характеристика транзистора
- •4. Підсилювачі.
- •Підсилювачі.
- •Характеристики підсилювачів
- •Зворотний зв'язок.
- •Електронний генератор синусоїдальних електричних коливань
- • Вступ до модуля “Мікропроцесорна техніка”.
- •Вступ до модуля “Мікропроцесорна техніка”.
- •Уявлення про інтегральні схеми
- •Уявлення про мікропроцесорні засоби
- •Типова структура мікропроцесорного пристрою
- •Загальні відомості про уявлення інформації в мп-системах
- •Додаткова інформація
- •Кодування чисел в мп-системах
- •Логічні операції
- •Логічні елементи мп-систем
- •За способом кодування двійкових змінних електронними сигналами електронні елементи можуть бути імпульсними, потенціальними, імпульсно-потенціальними, фазовими.
- •8. Схемна реалізація логічних елементів.
- • Схемна реалізація логічних функцій на прикладі функцій “не”, “і”, “або”, 3і–не”, “3або–не” та ін.
- •Типи тригерів за способом функціонування.
- •С инхронний однотактний rs–тригер.
- •Синхронний двотактний rs–тригер.
- •Регістри прийому і передачі інформації.
- •Приклади схемної реалізації зсуваючого регістру
- •Виконання порозрядних операцій «логічне додавання», «логічне множення».
- •В иконання порозрядної операції «складання за mod 2».
- •12. Лічильники.
- •Лічильник як вузол мп-системи. Призначення та класифікація
- •Лічильник з безпосередніми зв’язками з послідовним переносом.
- •Лічильник з паралельним переносом.
- •Реверсивний лічильник з послідовним переносом.
- •13. Схеми дешифраторів.
- •Дешифратори. Класифікація.
- •14. Шифратори, мультиплексори та демультиплексори.
- •Шифратори і перетворювачі кодів
- •Мультиплексори
- •Демультиплексор
- •15. Суматор.
- •Суматор як вузол мп-системи. Призначення та класифікація.
- •Однорозрядний комбінаційний суматор.
- •Однорозрядний накопичуючий суматор.
- •Багаторозрядні суматори
- •Оперативні запам’ятовуючі пристрої
- •Постійні запам’ятовуючі пристрої
- •17. Мікропроцесор.
- •Типова структура мікропроцесора.
- •Основні сигнали процесора.
- •А0а15 – виводи мп, які приєднуються до ша мп-системи;
- •D0d7 – двонапрямлені виводи мп, які приєднуються до шд мп-системи;
- •18. Мікропроцесорні системи.
- •Особливості побудови мп-систем
- •Мікропроцесорні засоби в системах керування
- •19. Перетворювачі сигналів.
- •Принцип перетворення напруги в цифровий код.
- •Аналого-цифрові перетворювачі (ацп).
- •Перетворювачі напруги в код.
- •Перетворювачі кута повороту в код.
- •Цифрово-аналогові перетворювачі.
- •Перетворювач коду в напругу.
- •Перетворювач коду в кут повороту.
- •Література
Мультиплексори
Мультиплексор – це комутатор інформаційних сигналів, що забезпечує передачу інформації, яка надходить по одній, вибраній з кількох, вхідній лінії зв’язку, на одну вихідну лінію. Вхідна лінія вибирається мультиплексором відповідно надійшовшого адресного коду. При m–розрядному адресному коді можна реалізувати М = 2m комбінацій адресних сигналів, кожна з яких забезпечує вибір однієї із М вхідних ліній. Мультиплексор належить до комбінаційних логічних схем і складається з дешифратора адреси вхідної лінії, схем І(&) та АБО. Схема мультиплексора для чотирьох вхідних ліній (In0, In1, In2, In3) та дворозрядним (х2 х1) адресним кодом подана на рис. 3-а.
Двійковий код адреси (х2 х1) відкриває одну із схем І(&), яка з’єднує вихідну лінію F і відповідну вхідну лінію. При цьому інформація на виході не залежить від стану інших ліній.
Якщо треба побудувати мультиплексорний пристрій для великої кількості вхідних ліній, то можна об’єднати окремі мультиплексори в схему так званого мультиплексорного дерева, що складається з кількох рівнів комутації. Приклад такого мультиплексорного дерева показаний на рис. 3-б.
Рис. 3. Мультиплексор:
а) – схема мультиплексора для чотирьох вхідних ліній; б) – умовне графічне позначення мультиплексора та мультиплексорне дерево на дванадцять вхідних ліній.
Демультиплексор
Демультиплексор – це комутатор інформаційних сигналів, що забезпечує передачу інформації, яка надійшла по одній вхідній лінії, на одну із вихідний ліній відповідно встановленій адресі. Схема демультиплексору побудована аналогічно схемі мультиплексора. У разі необхідності мати більшу кількість вихідних ліній можна також побудувати демультиплексорне дерево. Приклад такого демультиплексорного дерева показаний на рис. 4-б.
Рис. 50. Демультиплексор:
а) – умовне графічне позначення; б) – демультиплексорне дерево.
15. Суматор.
План.
Суматор як вузол МП-системи. Призначення та класифікація.
Однорозрядний комбінаційний суматор.
Однорозрядний накопичуючий суматор.
Багаторозрядні суматори.
Суматор як вузол мп-системи. Призначення та класифікація.
Суматор – електронний вузол, що виконує операцію сумування цифрових кодів двох чисел. Сумування полягає в порозрядному додаванні значень цих чисел і додаванні в кожному розряді одиниці переносу (якщо вона виникає) з попереднього молодшого розряду, тобто утворення слова з числовим значенням S(s1, s2 , …, sn ), що дорівнює сумі числових значень двох вхідних слів X(x1, x2 , …, xn ) і Y(y1, y2 , …, yn ).
Значення розрядів слова S(s1, s2 , …, sn ) і переносів з і–го в (і + 1)–й розряд утворюються у відповідності з правилом:
де Si – сума в і–тому розряді;
рі–1 – перенос із сусіднього молодшого розряду;
рі – перенос в сусідній старший розряд;
q – основа системи числення.
За прийнятою системою числення і кодування розрізняють суматори двійкові, трійкові, десяткові, двійково-десяткові та ін.
За способом організації сумування суматори можуть бути комбінаційні та накопичуючі. Суматори для складання багаторозрядних чисел уявляють собою набір однорозрядних суматорів, що мають входи для доданків та переносу із молодшого розряду і виходи для суми та переносу в старший розряд.
За способом обробки багаторозрядних чисел розрізняють суматори послідовні, паралельні та послідовно-паралельні.