9.Державний лад та форми держави: поняття і співвідношення

Державний лад- в літературі визн. як нормативно-впорядкована сукупність суспільних відносин з приводу організації та діяльності держави та її основних інститутів, при чому зазначені суспільні відносини зумовлені поєднанням соціально-історичних умов та традицій та тенденціями розвитку держави.

Форми держави-характеризує інституціональні, територіальні та змістовно-якісні особливості організації та здійснення держ.влади

ДЛ ширше за ФД…тому що включає ще тип держави…ФП,ФДУ відбиваються у визн.ДЛ статичної складової,а форма ДР, є відображенням динамічної складової ДЛ

За такого розуміння ФД розглядається як складова ДЛ

10. Україна – суверенна та незалежна держ. Народний,національний, державний сувернітет

Сувернітет держави – це політико-юр. Властивість держ влади, яка означає ії верховенство і повноту всередині країни,незалежність і рівноправніть ззовні. Відповідно до декларації про держ сувернітет україни виокремлюються такі ознаки: 1. Верховенство 2. Самостійність 3. Повнота(універсальність) 4. Неподільність влади держави в межах ії території 5. Незалежгість і рівноправність у зовніш відносинах. Сувернітет нації означає повновладдя нації,яке реалізовується через ії основні права (право на існування та вільний розвиток,вкл спроможність реалізувати право на політ самовизначення,право на вільний розв. Нац. Потреб,право на мирне співіснування з інш народами та націями, право на культ,духовн розв, повагу нац честі,розв національної мови та звичаїв).

Суверенітет народу – це природне право народу бути верховним і повновладним на своїй теритрорії. Суверенітет народу означає, що саме йому належить суверенна державна влада, яка має такі властивості, як верховенство і незалежність; народу належить вся повнота влади на території країни, його воля обов'язкова для всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядуван­ня та посадових осіб.

У ст. 5 Конституції України зазначається: носієм суве­ренітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи дер­жавної влади та органи місцевого самоврядування. Основ­ний Закон закріплює, таким чином, дві форми здійснення народного суверенітету: безпосередню демократію і пред­ставницьку демократію.

Безпосередня (пряма) демократія — це безпосередня участь громадян в управлінні справами суспільства і дер­жави, безпосереднє здійснення державної влади в межах усієї країни або в межах окремої її частини. Основними формами прямої демократії за конституційним правом Ук­раїни є вибори та референдуми. Право брати участь у виборах і референдумах закріплене лише за громадянами України, які мають відповідний зіковий ценз. Форми без­посереднього волевиявлення можуть мати не лише обо­в'язковий характер (результати виборів, референдумів), але й дорадчий, консультативний характер (обговорення про­ектів законів, резолюції зборів, мітингів тощо).

Представницька демократія — це форма здійснення народного суверенітету, для якої характерним є те, що громадяни беруть участь в управлінні державою і суспіль­ством через представників, обраних в органи державної влади та місцевого самоврядування.

Національний суверенітет - це повновладдя нації, володіння реальною можливістю розпоряджатися своєю долею. Об'єктивною передумовою суверенітету нації, її повновладдя виступають національні інтереси, мета та завдання, що стоять перед нею в конкретній обстановці. В суверенітеті нація знахо дить правовий захист, свободу національного розвитку та на ціональну незалежність.

Народний суверенітет- верховне,невідчужуване право народу визначати свою долю,бути єдиним носієм та виразником верховної влади та держави у суспільстві.