10. Прямий розрахунок окремого ходу полігонометрії

За результатами прямого розрахунку визначається гранична похибка положення точки в слабкому місці після зрівнювання.

(при P=0.997 =>2)

Висновок: відносна гранична похибка задовольняє вимоги інструкції

11. Зворотній розрахунок окремого ходу полігонометрії

Обернений розрахунок ходу є окремою операцією, та ніяк не пов'язаний з прямим. За його результатами знаходять скп вимірювання кутів і ліній, користуючись якими, визначаємо типи кутомірних та віддалемірних приладів. Розрахунок ведеться від граничної похибки ходу 1/T відповідної категорії ходу:

- визначимо граничну похибку положення точки всередині ходу через граничну відносну похибку 1/Т:

- на основі рівного впливу визначимо СКП вимірювання ліній:

- визначаємо СКП вимірювання кута:

ВИСНОВОК: для вимірювання кутів необхідно обрати теодоліт з СКП 3” і менше, тому краще всього обрати теодоліт типу Т2, чи його модифікацій. Вимірювання ліній слід виконувати за допомогою світловіддалеміра з СКП менше 34 мм, для цього нам підійде світловідділемір типу СТ5 «Блиск».

12.Типи центрів для закріплення пунктів полігонометрії

Закріплення пунктів полігонометрії виконується груповими центрами або тимчасовими та стінними знаками. Ці пункти служать для точного відображення місця пункту та його збереження на тривалий строк. Типи центрів регламентуються інструкцією «Інструкція про типи центрів геодезичних пунктів». Центр геодезичного пункту – це споруда, що є носієм координат. Грунтові і стінні центри використовуються одночасно як репери нівелювання 3, 4 і технічного класів. На забудованій територіях усі пункти полігонометрії закріплюються постійними центрами.

Для забезпечення прямої видимості між пунктами будують зовнішні геодезичні знаки. Центри і зовнішні знаки встановлюють, дотримуючись вимог нормативних документів. Центри роблять з бетону або з металевих труб, заповнених бетонним розчином і надійно захищених від корозії. В бетонні блоки чи труби закладають марки, в центрі яких є полусфера і отвір чи хрест, останні означають точку на місцевості, координати якої знаходять в подальшому. На марках чи на верхній грані бетонних центрів ставлять номера. В залежності від способу закладення в грунт і центри, що закладаються в фундамент і стіни бетонних будівель і споруд. В населених пунктам центри полігонометрії закріплюють не далі, ніж 20м від будівлі, а стінні знаки на висоті 0.3-1.2м.

Рис.6 Ґрунтовий центр

Рис.7 Тип У15Н

Пункти полігонометрії мереж 4 класу( тобто не вузлові і не суміжні з вузловими), а також пункти полігонометрії 1 і 2 розрядів закріплюються не менш капітальними монолітами, висота яких становить 70-75см. На незабудованих територіях закладають центр типу У15Н. На рисунку показано конструкція цього центру, його розміри, також форма зовнішнього оформлення у вигляді круглої канави з внутрішнім діаметром 130см, зовнішнім 180см і глибиною 30см.

Виготовлення центрів здійснюється, як правило, централізованим шляхом за замовленням геодезичних організацій на заводах залізобетонних конструкцій.

Рис.8 Тип У15К

Закладання центрів здійснюється з допомогою техніки (екскаваторів) або вручну із застосуванням найпростіших інструментів.

На забудованих територіях пункти полігонометрії можуть бути закріплені стінними знаками. Загальний вигляд стінного знаку типу 1В показані на рисунку. У стіні або фундаменті капітальної будівлі видовбують отвір, у який на цементному розчині встановлюють стінний знак. Використовувати його для роботи можна не раніше, ніж через два дні після закладання.

Рис.9 Тип 143