Складні випадки керування

1. Особливо часто помилки виникають внаслідок то­го, що при дієсловах, які вимагають неоднакових відмін­ків, уживається спільний додаток, наприклад: у допові­ді було також відзначено, що ми повинні прагнути до вдосконалення і повного опанування методами. По­рівняйте: опанування — методами, але вдосконалення — методів.

2. Близькозначні слова можуть вимагати після себе неоднакових відмінків: властивий (кому?) і характерний (для кого?),

опанувати (що? і оволодівати (чим?),

завідувач (чого?) і завідуючий (чим?),

сповнений (чого?) і наповнений (чим?),

оснований (на чому) і заснований (ким?),

багата (на що?) і славиться (чим?),

дорівнювати (чому?) і рівнятися (на що?),

торкатися (чого? ) і доторкатися (до чого?)

3. Часом помилка є результатом нерозрізнення за­собів української і російської мов:

Російська мова Українська мова

благодарить (кого?) дякувати (кому?)

причинять (что?) завдавати (чого?)

снабжать (чем?) постачати (що?)

нуждаться (в чем?) потребувати (чого?)

подражать (кому?) наслідувати (кого?)

Як бачимо, наведені дієслова, хоч і тотожні за зна­ченням в обох мовах, вимагають після себе неоднакових відмінкових форм.

Те саме за змістом дієслово в обох мовах може мати різні прийменники (при наявності прийменникового типу керування), порівняйте:

Російська мова Українська мова

подготовиться к підготуватися до

етремиться к прагнути до

предупреждать о (об) попереджувати про

думать о (об) думати про

забота о (об) піклування про

случилось по трапилось через

работать по (совместительству) працювати за (сумісництвом)

обратиться по (адресу) звернутися на (адресу) та ін.

4. У діловому стилі є ряд особливо часто повторю­ваних усталених словосполучень дієслівного типу, де ви­бір прийменників неможливий. Так, лише витрати на..., відрахування на..., винагорода за..., покладається на... та ін.

Узгодження числівників з іменниками

Числівники граматично пов’язуються з іменниками. Вони або керують іменниками, або узгоджуються з ними.

Числівники		Форма іменника
один		іменник у роді, числі, відмінку (один день, одна година, одне слово)
два		іменник у двох родових формах чоловічий рід, середній рід два горобці, вікна називний відмінок множина жіночий рід дві вільхи
два, три, чотири		іменник у називному відмінку множини (три калини,чотири яблуні)
п’ять і далі		іменник у родовому відмінку множини (п’ять сторінок, дев’ять задач)
неозначено-кількісні, збірні		іменник у родовому відмінку множини (кілька діб, декілька років, п’ятеро хлопців)
дробові		іменник у родовому відмінку однини (дві третіх зошита)
півтора, півтори		іменник у родовому відмінку однини (півтора метра, півтори години)
порядкові		іменник у роді, числі, відмінку
два, три, чотири не сполучаються з іменниками, які не підлягають лічбі (честь, бензин, кисень, праця)
двоє, троє, четверо		іменники середнього роду ІV відміни у родовому відмінку множини (троє кошенят)

Іменники, що мають більш чітко (сотня, десяток, пара, дюжина…) чи менш читко (маса, юрба, табун, череда…) виражене числове значення сполучаються з іменником у родовому відмінку множини (сотня козаків, десяток яблук, сила людей, табун коней, пара черевиків, череда овець…).

Іменники з числовим значенням (половина, третина, чверть) пов’язуються з іменником у родовому відмінку однини та множини (половина відра, половина відер; чверть бочки, чверть бочок…).