3. Фразеологічні одиниці, кліше та використання їх у мовленні. Джерела походження фразеологізмів. Сфери вживання.

Фразеологізми – це стійкі сполучення двох і більше слів, які відтворюються в тексті й мовленні в готовому, завжди усталеному складі, мають форму словосполучень і речень, а значення подібні до слова.

Лексичне значення несуть не окремі слова у фразеологізмі, але весь фразеологізм повністю.

Фразеологічні одиниці – це менш стійкі сполучення слів; прислів’я, приказки, крилаті вислови, образні висловлювання (афоризми).

Більшість фразеологізмів породжена талантом, мудрістю народу; їхні конкретні автори зазвичай невідомі.

Фразеологічні зрощення — абсолютно неподільні, нерозкладні, немотивовані фразеологічні одиниці, у значенні яких «немає ніякого зв'язку, навіть потенційного, зі значенням їх компонентів»: бити байдики, точити ляси, собаку з'їсти (на чому), пиши пропало, чорта з два, сон в руку. Семантична неподільність виникає або підтримується у фразеологічних зрощеннях рядом фактів:

а) наявністю у складі фразеологічних одиниць застарілих слів, незрозумілих для загалу (збити з пантелику; взяти на цугундер; ускочити в халепу);

б) наявністю граматичних архаїзмів (темна вода во облацех; притча во язицех);

в) втратою у межах фразеологічної одиниці живого синтаксичного зв'язку.

Фразеологічні єдності — теж семантично неподільні фразеологічні одиниці, але цілісне значення їх умотивоване значенням компонентів (не нюхати пороху — не бути ще в боях; прикусити язика — замовкнути; кров з молоком — здоровий та ін.).

Фразеологічні сполучення — «тип фраз, створюваних реалізацією зв'язаних значень слів» Фразеологічні сполучення не є безумовними семантичними єдностями. Вони аналітичні: «зачепити почуття», «зачепити гордість», «зачепити інтереси». Фразеологічні вирази, до яких належать «такі стійкі в своєму складі і вживанні фразеологічні звороти, які не тільки є семантично подільними, але й складаються цілком із слів з вільним значенням (серйозно й надовго; Вовків боятися — в ліс не ходити; Не все те золото, що блищитьСеред фразеологічних виразів розрізняють дві групи:

а) фразеологічні вирази комунікативного характеру, що являють собою предикативні словосполучення, рівноцінні реченню, є цілим висловленням, виражають те чи інше судження (Людина — це звучить гордо; Хрін від редьки не солодший);

б) фразеологічні вирази номінативного характеру, що є сполученням слів, ідентичним лише певній частині речення, є словесною формою того чи іншого поняття і, як і слова, виконують у мові номінативну функцію (трудові успіхи, палії війни, вищий навчальний заклад і т. ін.).

Ідіоми – це стійкі, семантично й синтаксично неподільні поєднання слів, найчастіше виразно національні; зазвичай іншими мовами дослівно ідіоми не перекладаються (бути на близькій нозі).

Джерела української фразеології невичерпні: немає такої галузі соціального життя, в якій би не продукувалися фразеологізми, котрі в усіх випадках з більшою чи меншою повнотою і виразністю не належали до обраних, поняттєво-емоційних засобів вираження наших думок і почувань.

У мові є звороти, які в певних мовленнєвих ситуаціях по­вторюються без змін як усталена словесна формула. Від влас­не фразеологізмів вони відрізняються тим, що їхні компонен­ти зберігають своє пряме лексичне значення і їм не властиве емоційно-експресивне забарвлення. Розрізняють три види таких стійких словосполучень: кліше, штампи та складені най­менування.

Кліше — звичний зворот, регулярно повторюваний у пев­них умовах і контекстах для тотожного позначення адекват­них ситуацій, стосунків між людьми тощо.

Наприклад, існують кліше мовного етикету: добрий день, доброго здоров 'я, радий Вас бачити, до побачення, на добраніч, бувайте здорові, на все добре, будь ласка, якщо Ваша ласка, лас­каво просимо, будьте люб'язні, щиро дякую, глибоко вдячний, вельмишановний добродію, з роси й води, бажаю щастя й добра Вам.

Для позначення різних явищ суспільно-політичного життя вживають усталені звороти на зразок правляча верхівка, поса­дова особа, засоби масової інформації, сфера обслуговування, правоохоронні органи, виборчий блок, передвиборча агітація, результати виборів, всенародне обговорення, пленарне засідання, соціально незахищені верстви населення, розв'язання проблеми, фінансова підтримка, комплексні заходи, стан довкілля.

В офіційно-діловому спілкуванні використовують, наприклад, такі кліше: згідно з розпорядженням, на підставі наказу, відповідно до чинного законодавства, порядок денний, постави­ти питання на розгляд, довести до відома, взяти до уваги, вжи­ти заходів, надати допомогу, з боку адміністрації, обіймати посаду, повноважний орган, через сімейні обставини, за місцем основної роботи, у зв 'язку з виходом на пенсію, укласти договір, матеріальна відповідальність.

Штампи — це утерті від частого невмотивованого вживан­ня вирази, які втратили свою інформативність. Штампи най­частіше трапляються в діловому мовленні, у газетних статтях: дати путівку в життя, біле золото (про бавовну), чорне золото (про вугілля), люди в білих халатах (про лікарів), мати велике значення, відігравати важливу роль, являти значний інтерес, приділяти значну увагу, необхідно відзначити.

Штампи виникають і тоді, коли звороти офіційно-діло­вого мовлення вживають у побутовій розмові, у художніх, публіцистичних творах, у наукових працях: у зв 'язку з від­сутністю коштів, за наявності відповідних умов, у даний час, поставити на лінійку готовності, вводити в дію, проведена певна робота.

Вони можуть являти собою також нагромадження зай­вих слів: проведення роботи по впорядкуванню території (замість: впорядкування території), робота по впровадженню нових методів, роботи по ремонту, працюють над здійснен­ням завдання поліпшення роботи транспорту, питання забез­печення виконання плану, питання проведення боротьби із зло­чинністю.

Штампи затуманюють зміст висловлювання, роблять мову важкою для сприйняття, нечіткою, тому їх слід уникати.

Складені найменування сукупно позначають одне поняття чи називають одне явище і мають сталий склад: ядерна реакція, атомна вага, електромагнітне поле; продуктивні сили, фонд заробітної плати, додана вартість, безоплатний кредит, дебі­торська заборгованість; називний відмінок, умовний спосіб, дієприкметниковий зворот; районна державна адміністрація, державний секретар, капітан першого рангу, над­звичайний і повноважний посол; Чорне море, Донецький кряж, Волинська область.

Трапляються складені найменування, мотивація значень яких тією чи іншою мірою втрачена: адамове яблуко (борлак), петрів батіг (цикорій), антонів вогонь (гангрена), грудна жаба (стенокардія), куряча сліпота (хвороба очей), собача кропива звичайна, волоський горіх. Тим вони наближаються до власне фразеологізмів.

У діловому срілкуванні фразеологізми, цитати на підтвердження якоїсь думки, прислів’я, приказки вживаються здебільшого в усному мовленні(бесіди, лекції, публічні промови). В окремих випадках вони використовуються як розгорнені синоніми до відповідних слів, щоб наголосити на тому чи іншому факті, підкреслити щось, а найчастіше – як засіб влучного і образного вираження певного значення, надання мові емоційного забарвлення. Але надмірне цитування, зловживання штамповими канцелярськими зворотами іноді недоречне і небажане. Засмічують мову також невдалі неологізми, вульгаризми, просторічні вирази, фразеологізми, що стали згрубілими фамільярними зворотами. Слід дбати і про правильність перекладу фразеологізмів, максимально наближаючи їх до мови оригіналу.

У письмовому діловому мовленні, зокрема офіційних документах, вживання фразеологізмів не допускається.