Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
навчальний посібник.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
344.17 Кб
Скачать

2. Основні види ділового спілкування: публічний виступ, ділова бесіда, службова нарада та переговори.

Залежно від змісту, призначення, форми чи способу виголошування, а також обставин публічний виступ поділяють на такі жанри: доповідь, промова, бесіда, лекція, репортаж.

Доповідь ділова містить виклад певних питань із висновками і пропозиціями.

Інформація, що міститься в доповіді, розрахована на підготовлену аудиторію.

Доповідь звітна містить об’єктивно висвітлені факти та реалії за певний період життя, діяльності керівника, організації, підрозділу. Після обговорення, доповнень і коректи доповідь схвалюють зібранням і остаточно ухвалюють, програму на подальший час.

Публічний виступ – це усне монологічне висловлення з метою надання впливу на аудиторію. Кожне спеціаліст повинен оволодіти мистецтвом публічного виступу, тому що в поцесі роботи доведеться виголошувати перед співпрацівниками лекції, промови чи доповіді, робити повідомлення.

Метою публічних виступів є передавання інформації, знань, оцінок і вражень. Формами такого спілкування можуть бути:

--лекція викладача для студентів або відомого науковця (спеціаліста) для фахівців;

-- мітинг чи збори, масові зібрання, присвячені ювілейним датам, громадським, політичним подіям.

Мітингова промова зазвичай виголошується на животрепетну тему і стосується суспільно значущої проблеми, яка хвилює широкий загал.

Агітаційні промови торкаються актуальних суспільно-політичних проблем, активно впливаючи на свідомість. В агітаційних промовах, як правило, роз’яснюють чи з’ясовуюють певні питання, пропагують певні думки, переконання, ідеї, теорії тощо, активно агітуючи за їхнє втілення вжиття.

Ділова промова характеризується лаконізмом, критичністю спрямування, полемічністю та аргументованістю викладених у них фактів.

Ювілейна промова присвячується певній даті окремої людини, групи осіб, діяльності організації, установи,закладу тощо.

У роботі для встановлення контактів з іншими людьми найчастіше використовують таку форму спілкування, як бесіда.

Бесідою називається форма спілкування з метою обміну думками, інформацією, почуттями тощо. Вона сприяє тому, щоб партнери активізували свої зусилля для забезпечення співробітництва та впливу одне на одного.

Бесіди виконують такі функції:

-- обмін інформацією;

-- формування перспективних заходів і процесів;

-- контроль і координація вже розпочатих дій;

-- взаємне спілкування людей під час виконання виробничих завдань;

-- підтримання ділових контактів на рівні виробничих підрозділів, регіонів, держав;

-- пошук, висунення і оперативна розробка робочих ідей;

-- стимулювання людської думки в новому напрямку;

-- розв’язання етичних проблем, що виникли в якійсь ситуації тощо.

Нарада – це важлива форма ділового спілкування, ефективність якої досягається за умови, коли її учасники дотримуються етичних, моральних норм, знайомі з правилами спілкування і дотримуються їх; один із найефективніших способів обговорення важливих питагь і прийняття рішень в усіх сферах виробничого, громадського й політичного життя.

Виділяють такі типи нарад:

-- навчальна (конференція), мета якої – дати учасникам необхідні знання і підвищити їхню кваліфікацію;

-- інформаційна, необхідна для узагальнення даних і вивчення різних точок зору на конкретні проблеми;

-- пояснювальна, в ході якої керівництво прагне переконати працівників у правильності прийнятих відповідних рішень і необхідних відповідних дій;

-- проблемна, яка проводиться для того, щоб виробити метод, знайти шлях вирішення існуючих проблем.

Щоб нарада пройшла результативно, необхідно:

-- чітко й однозначно визначити тему наради;

-- визначити, на який результат ви очікуєте;

-- детально розробити порядок денний, вибрати найбільш доцільну послідовність розгляду питань;

-- надати учасникам наради можливість ознайомитися з фактами, документами, які будуть обговорюватися ще до наради;

-- перелати запрошення особам, які повинні брати участь у нараді, завчасно разом із порядком денним;

-- вибрати зал засідань, враховуючи мету наради;

-- чітко дотримуватися запланованого регламенту і вказати його на запрошеннях.

Успіх будь-якого колективного зібрання залежить від ступеня підготовки і від рівня розумового, психічного та морального розвитку керівника, оскільки наради, як правило, проводять керівники

Нарада будь-якого профілю включає основні підготовчі етапи:

1. Визначення тематики порядку денного.

2. Приблизний склад учасників.

3. Дата, година початку і місце проведення.

4. Підготовке доповіді.

5. Проект рішення.

6. Регламент, процедура проведення і технічні засоби.

Позитивний ефект від наради буде досягнуто лише тоді, коли її учасники за рівнем професійних знань і практичного досвіду відповідатимуть рівню винесеної на обговорення проблеми. Крім того, сама проблема має бути важливою для всіх присутніх.

Переговори – це не просто розв’язання проблем або прийняття рішень, а й знаходження різних умов, які сприяють досягненню мети кожного. Переговори можна номінувати як організаційну форму встановлення та юридичної фіксації виробничо-економічних зв’язків між зацікавленими в спільній діяльності економічно незалежними організаціями. Це формалізований процес, що ставить конкретну мету, визначає коло питань і завжди реалізується в конкретних умовах, за конкретних обставин.

Основні стратегії переговорів:

1 – зводиться до протистояння крайніх позицій партнерів;

2 – це золота середина між м’якістю та жорстокістю, тбто досягається поставлена мета і водночас не псуються стрсунки з людьми;

3 – передбачає розв’язання проблем, виходячи із їхнього змісту, не допускаються дебати з приводу позицій, яких кожна із сторін жорстко дотримується (ці переговори називаються принциповими, оскільки враховуються інтереси обох сторін і досягається такий результат, який ґрунтується на справедливих нормах незалежно від волі жодної зі сторін).

Процес планування переговорів поділяють на три етапи, які розглядають впрдовж півроку:

-- підготовка до переговорів;

-- безпосереднє ведення переговорів;

-- аналіз результатів і ведення переговорів.