4. Набір відповідних тактичних та мовних засобів у межах конкретного виду усного вербального спілкування

Усне ділове спілкування передбачає всілякі способи взаємодії з людьми, використання різних комунікативних засобів — вербальних (словесних) і невербальних (несловесних). Вербальне ділове спілкування може здійснюватися за дуже неоднакових обставин: одні вимоги ставить перед нами розмова з однією людиною, інші — спілкування з кількома людьми, ще інші — з цілим залом слухачів

Тема 1. 4. Формування навичок і прийомів мислення. Види, форми, прийоми розумової діяльності. Основні закони риторики.

План

1. Мова і думка.

2. Види, форми, прийоми розумової діяльності.

3. Формування понять, порівняння і зіставлення, виділення головного, систематизація, узагальнення, аргументація, доведення, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, спростування, складання алгоритму, робота за аналогією, висування гіпотези, експериментування і моделювання.

4. Закони риторики.

1. Мова і думка

У тлумачному словнику української мови подається словникова стаття:

Мова,и, ж, 1. Здатність людини говорити, висловлювати свої думки.

2.Сукупність довільно відтворюваних загальноприйнятих в межах данного суспільства звукових знаків для об’єктивно існуючих явищ і понять а також загальноприйнятих правил, правил їх комбінування у процесі вираження думок. 3. Система словесного вираження думок, яка має звукову і граматичну будову і яка є засобом в людському суспільстві ...

Так, наші предки від найдавніших часів залишили в мові історію свого народу, національні звичаї побут, спогади про минуле, думки про майбутнє.

Отже, мова унікальне (від лат. unicus- єдине в своєму роді),- виключне

явище в житті людини і суспільства.

Вчений –мовознавець Іван Срезневський обґрунтував це так:

1.Мова- найцінніше надбання людства.

2.Головні функції мови: комунікативна, мислеоформлююча, пізнавальна,

естетична.

3.Зміни в мові пов’язані з розвитком суспільства.

За допомогою комунікативної функції - головної функції - люди

спілкуються між собою, виражають свої думки, почуття, зберігають їх і

передають нащадкам.

Мова і думка виникли одночасно і невіддільні одна від одної протягом усієї історії людства-це мислеоформлююча функція. Мові властива і пізнавальна функція, яка нерозривно пов’язана з двома попередніми; адже через мову, її вивчення людина пізнає все нові і нові явища дійсності, знайомиться з різноманітними галузями науки, надбаннями світової культури, з досвітом попередніх поколінь. Вищою формою пізнавальної діяльності людини є мислення.

Розвиток мови тісно пов’язаний з розвитком суспільства. Як живий організм, вона з часом зазнає змін під впливом історичних, економічних та політичних умов. Одні слова відмирають, а замість них виникають нові; старіють морфологічні та синтаксичні конструкції, поступаючи перед новими, що більше відповідають вимогам часу.

Естетична функція мови найповніше виявляється в художній літературі, де

слово є засобом художнього зображення навколишнього світу. Воно покликане хвилювати людей, виховувати у них почуття прекрасного. Отже, у становленні людської особистості мові надається одне з основних значень.

Понад тисячі мов є у світі, але для кожного народу, кожної нації найдорожчою є його рідна мова. Наша рідна мова-українська мова.