13.Утворення та розвиток Галицько-Волинської держави.

Скориставшись смертю у 1199 р. останнього представника династії Ростиславичів (Володимира Ярославича), Роман Мстиславич

з другої спроби (перша, 1189 р., була невдалою) здобув Галич і об'єднав під своєю владою Волинське і Галицьке князівства.

рішучу боротьбу проти галицького боярства. Князь Роман здійснив два успішні походи проти половців (1201—1202; 1203—1204), а

також переможні походи проти Польщі. Це додало йому авторитету. кияни у 1202 р. без опору прийняли владу Романа

Мстиславича. Без опору ж скорилися йому й навколишні землі. Роман Мстиславич створив державу, територія якої простяглася

від Карпат до Дніпра.Період розвитку держави тривав 6 років. У 1205 р. він втрутився в міжусобну війну польських князів і загинув

під Завихвостом.

14.Особливості суспільного ладу Галицько-Волинської держави.

Населення поділялося на вільних, напіввільних та невільних людей. До категорії вільних належали бояри, духов енство, частина

сільського та міського населення. Провідну роль - боярство, яке поділялося на велике, середнє та дрібне. Великі (знатні) бояри

були крупними землевласниками. Духовенство поділялося на біле та чорне, воно володіло спадковими землями, не платило

податків, звільнялось від обов'язків перед князем. Селяни традиційно іменувалися смердами, які жили общинами. Особисто вони були вільні, але економічно (поземельно)

залежали від власника землі - князя (держави), боярина, монастиря і платили їм "татарщину" (гроші державі), "серебщину"

(грошовий оброк), "дякло" (натуральний оброк) та відбували повинності (громадські роботи).. Середній прошарок Становили

ремісники, майстри, дрібні торговці, які об'єднувалися в корпорації - цехи, вулиці, братчини, сотні, ряди зі своєю казною та на чолі

зі старостою. До міських низів належали "робітні люди". Залежала від перших двох груп. Категорію напіввільних становили закупи

- селяни-боржники, які збіднівши, втрачали економічну самостійність і потрапляли в кабалу до бояр, беручи в борг зерно, худобу,

інвентар, землю, гроші. На нижньому суспільному щаблі були невільники = холопами, яких поступово перетворювали на кріпаків,

надаючи землю і можливість вести власне господарство. Холопи в правовому сенсі цілком залежали від власника, були частиною

його майна і приватної власності!

15. Центральні органи влади і управління Галицько-Волинської держави.

Органами влади: князь, боярська рада і віче. Князь - належала верховна влада. Мав право приймати законодавчі акти, право

вищого суду, здійснював центральне управління державою. В законодавчу владу часто втручалися бояри. Князь очолював

військову організацію, черезу повноважених ним осіб збиралися податки, здійснювалось керівництво зовнішньо політичними

відносинами. Князь призначвав посадових осіб (тисяцьких, воєвод, посадників). Наділяючи їх, земельними володіннями на умови

служби. ГВД - ранньофеодальна монархія, обмежена боярською аристократією.. Боярська рада діяла в ГВ князівстві вже в

першій половині 14 ст. До її складу входили заможні бояри-землевласники, Галицький єпископ, суддя князівського двору, декі

воєводи та намісники. Фактично, в руках бояр зосереджувалась війскова, адміністративна й судова влада. У ГВД діяло віче, але

воно не отримало тут великого впливу на політичне життя. Центральне та місцеве управління - двірцево-вотчина система

управляння. Двірський вів господарство князівського домену. Канцлер (печатник) - відповідав за князівську печатку, засвідчував

князівські документи. Стольник (відповідав за доходи), оружник (відповідав за князівське військо), отроки (супроводжували князя у

військових походах).