1 З'їзд народних комітетів, що відбувся в Мукачевому 26 листопада1944, прийняв рішення про вихід Закарпаття із складу

Чехословаччини і возз'єднання його з радянською Україною. З'їзд звернувся до Верховних Рад УРСР і СРСР з проханням

включити Закарпатську Україну до складу УРСР. Тоді ж було утворено Народну Раду Закарпатської України як вищий тимчасовий

орган влади на території краю. її очолив І. Туряниця. Повідомивши у листі Ф. Немеця про рішення з'їзду, він зажадав од нього

протягом 3 днів разом з усім цивільним і військовим апаратом залишити територію Закарпатської України.

Е. Бенеш у телеграфних інструкціях вимагав від посла в Москві З. Фірлінгера обстоювати законні інтереси своєї держави. По 2 -

тижневому вивченні становища на місці той рекомендував урядові задовольнити вимоги з'їзду народних комітетів. Бенеша це не

влаштовувало. Але й Немець стояв на тому самому — що рух на Підкарпатській Русі за приєднання до Радянського Союзу «слід

вважати народним і стихійним» — і радив президентові розпочати дипломатичні переговори з цієї проблеми.

Незабаром Бенеш і сам переконався, що переговори необхідні. Вони відбулися в Москві й завершилися укладенням 29 червня

1945 р. договору про Закарпатську Україну, за яким цей край возз'єднувався з Україною. Кордон між Словаччиною і

Підкарпатською Руссю, що існував до 29 вересня 1938 р. (тобто До розчленування Чехословаччини за Мюнхенською угодою), ставав кордоном між СРСР і відновленою Чехословацькою Республікою. До договору додавався протокол, який регулював

порядок демаркації нового кордону між двома державами і взаємного обміну населенням у прикордонних районах.

117.Законодавча діяльність Народної Ради Закарпатської України.

28 жовтня 1944 року Радянська армія звільнила від фашистських окупантів Закарпатську Україну. На звільненій території

розгорнувся масовий рух за вихід Закарпатської України з Чехословацької Республіки і приєднання до УРСР. 26 листопада 1944

ро¬ку в Мукачевому відбувся 1-й з’їзд народних комітетів Закарпатської України, який прийняв Маніфест про возз’єднання

Закарпатської України з Україною і вихід зі складу Чехословаччини. Обрана на з’їзді Народна Рада Закарпатської України 27

листопада 1944 року сформувала свій уряд у складі Президії Народної Ради та її уповноважених з таких питань: внутрішніх справ

і державної безпеки; комунального гос-подарства; фінансів; землеробства; промисловості та торгівлі; юстиції; освіти; комунікації;

охорони народного здоров’я; соціальної опіки.

Місцевими органами державної влади відповідно до адмініст¬ративно-територіального поділу були окружні, міські та сільські

народні комітети.

29 червня 1945 року був підписаний договір між СРСР і Чехословаччиною про входження Закарпатської України у СРСР,

ратифікований Тимчасовими Національними зборами Чехословаччини і Президією Верховної Ради СРСР. На підставі Указу

Президії Верховної Ради СРСР від 22 січня 1946 року в складі України створювалася Закарпатська область з поділом на 13

ок¬ругів, а 24 січня 1946 року Указом Президії Верховної Ради Ук¬раїни на територію новоствореної області поширилася чинність

законодавства України.

118 Прийняття, зміст і значення Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року.

У складі депутатів Верховної Ради УРСР XII скликання (1990—1994 pp.) абсолютну більшість (239 чол.) становила компартійна

частина. Однак ідея національного відродження незалежності заявляла про себе все активніше й наполегливіше устами

меншості, національно-демократичної частини депутатів. Партійно-державне керівництво республіки не могло протистояти цим

настроям і вперше пішло на крок, що суперечив політиці центру, який не збирався відмовлятися від диктату в ставленні до

республік.16 липня 1990 р. Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України, якою було

проголошено наміри народу України самостійно вирішувати свою долю.

Декларація складається зі вступу (преамбули) та 10 розділів: