26 Жовтня 1938 року а.Бродія, який намагався проводити проугорську політику, було усунуто з посади голови уряду і премєр -

міністром Карпатської України обрано А.Волошина. Рішенням Першого Віденського арбітражу 2 листопада 1938 р. значна частина

Карпатської України Ужгородський, Мукачевський і Севлюський повіти з містами Ужгород, Мукачево і Берегово були приєднані до

Угорщини. За цих умов столицю Карпатської України 10 листопада було перенесено до Хусту Діяльність Для захисту державної незалежності і боротьби з угорськими терористичними формуваннями було створено збройні

сили Карпатської України — Організацію Оборони «Карпатська Січ», велику допомогу в створенні якої надала Організація

Українських Націоналістів. Уряд А.Волошина активно здійснював заходи, спрямовані на розбудову української держави.

Налагоджувалася робота промисловості, транспорту, торгівлі, українізувалась система освіти, видавнича справа, державна

адміністрація.

113. Звільнення Закарпаття від фашистських загарбників і створення органів народної влади.

Звільнення України 1943—1944 рр. від фашистських загарбників - нове піднесення на Закарпатті. Партизани почали створювати у

містах і селах підпільні народні комітети, головне завдання яких полягало в тому, щоб організ. народ на боротьбу з окуп.

У жовтні 1944 р. Розгорнувся масовий рух за вихід Закарп України з Чехослов республіки те входження її до складу єдиної

Української держ, вибори у народні комітети, які стали тимчасовими органами держ влади.

Для координації діяльності народних комітетів необхідно було створити представницький орган, повноважний реально здійснити

вимоги населення про входження Закарпаття до України. З цією метою 26 лист. 1944 р. у Мукачевому відбувся Перший з’їзд

народних комітетів Закарпатської України, на який з’явилися 663 делегати від усього Закарпаття. На порядок денний винесли такі

питання:

1. Визволення Закарпатської України від німецько-угорських окупантів.2. Возз’єднання Закарпатської України з Україною. 3.

Наділення селян, робітників і службовців землею та лісом. 4. Вибори Народної Ради Закарпатської України. З’їзд, висловлюючи

волю населення, одноголосне прийняв Маніфест про возз’єднання Закарпатської Україні Україною і вихід зі складу» Чехосл.

Обрана з’їзді Народна Рада Закарпатської України 27 листопада 1944 р. сформувала свій уряд у складі Президії Народі Ради та її

уповноважених з таких питань: -внутрішні справ і державної безпеки;-комунального господарства фінансів; -землеробства;

промисловості та торгівлі; -юстиції; -освіти; -комунікації; -охорони народного здоров’я; -соціальної опіки. Головою Народної Ради

обрали І. Туряницю, заступниками голови — П. Сову і П. Лінтура. Місцевими органами державної влади, були окружні, міські та

сільські народні комітети. Сільські й міські обиралися мешканцями, села чи міста на загальних зборах,окружні — делегатами

сільських народних комітетів даного округу. Викон органом місцевого народного комітету стала його-президія. Міста Ужгород,

Мукачеве, Берегове, Севлюш, Хуст вважалися окремими адміністративними одиницями, і Народні комітети цих міст були

підзвітними у діяльності безпосередньо Народній Раді Закарпатської України. Народна Рада і народні комітети обиралися на

термін до остаточного розв’язання питання про возз’єднання Закарпаття з Україною. Місцеві народні комітети були органами

державної влади і водночас органами місцевого управління. Норма, представництва до місцевих народних комітетів

встановлювалась залежно від. кількості населення села, міста чи округу. Компетенції народних комітетів підлягали всі питання

господарського, політ. і культ. будівництва, питання щодо загального добробуту населення. Вони розробляли місцевий бюджет і

забезпечували його виконання, здійснювали керівництво і контроль за діяльністю підприємств та підпорядкованих їм органів

управління, забезпечували реалізацію актів Народної Ради, охорону державного ладу і прав громадян.

Народна Рада розгорнула широку законодавчу діяльність, видала і провела в життя деякі декрети, постанови і розпорядження

про наділення землею малоземельного і безземельного селянства, про відкриття магазинів і максимальні ціни на товари,

націоналізацію підприємств, залізничного транспорту, засобів зв’язку, запровадження цензури на періодичні та неперіодичні

видання тощо