5000 Виборців), а також повністю узгоджений порядок денний Народних Зборів. 22 жовтня вибори у Народні Збори відбулися. За

офіційними даними, в голосуванні взяли участь 92,8% виборців, з них 90,9% віддали свої голоси заздалегідь підібраним органами влади кандидатам. Переважну їх більшість (92,9%) становили українці. Водночас голосування засвідчило неоднозначність

ставлення різних соціальних та національних груп до змін, зумовлених вступом Червоної армії. Не з’явились або проголосували

проти понад 7 тис. осіб. Незадоволення викликав і спосіб, у який відбувалося скликання Народних Зборів, що виключав будь-яку

можливість справді таємної процедури голосування політичних сил.

Народні Збори Західної України, які відбулися 26— 28 жовтня 1939 р. у Львові, одноголосно прийняли декларації про

встановлення радянської влади на всій території Західної України і возз’єднання з Радянською Україною. Цими рішеннями було

розв’язане питання про суспільний і державний устрій Західної України. 1 листопада 1939 р. позачергова сесія Верховної Ради

СРСР прийняла закон про включення Західної України до складу СРСР і возз’єднання її з УРСР. Наприкінці року попередній

адміністративно-територіальний устрій краю було скасовано. На його території утворилося 6 областей: Волинська, Дрогобицька,

Львівська, Рівненська, Станіславська, Тернопільська.

99.Державно-правові акти Народних Зборів Західної України.

26 жовтня 1939 р. відкрились Народні Збори Західної України і був затверджений порядок денний: 1. про державну в ладу в

Західній Україні; 2. про входження Західної України до складу УРСР; 3. про конфіскацію поміщицьких земель; 4. про

націоналізацію банків і великої промисловості. 27 жовтня Народні Збори затвердили Декларацію про передачу влади в Західній

Україні Радам депутатів трудящих і про звернення до Верховної Ради СРСР з проханням про прийняття Західної України до

складу СРСР і включення її до складу УРСР. 28 жовтня Народні Збори прийняли Декларацію про конфіскацію земель

поміщицьких, монастирських і великих державних урядовців – уся земля з її надрами, всі ліси і ріки оголошувались всенародним

добром, тобто державною власністю; а також про націоналізацію банків і великої промисловості – усі цінності банків, усі великі

фабрики, заводи, усі копальні і залізниці оголошувались всенародним добром, тобто державною власністю. На заключному

засіданні депутати обрали Повноважну комісію, якій доручили від імені Народних Зборів вручити ці Декларації Верховним Радам

СРСР і УРСР і просити увести Західну Україну до складу СРСР з входженням її до УРСР.

На позачерговій 5-ій сесії ВР СРСР 31 жовтня було заслухано заяву Повноважної комісії і 1 листопада ВР СРСР ухвалила

задовольнити прохання Народних Зборів, і Верховній Раді УРСР було запропоновано прийняти Західну Україну до складу УРСР.

Відтак, на позачерговій 3-ій сесії ВР УРСР 13-15 листопада 1939 р. було розглянуто заяву Повноважної комісії і постановлено

прийняти Західну Україну до складу УРСР. Указом Президії ВР СРСР 4 грудня 1939 р. було створено Волинську, Дрогобицьку,

Львівську, Рівненську, Станіславівську і Тернопільську області у складі УРСР. Указом Президії ВР УРСР 17 січня 1940 р. повністю

було скасовано старий адміністративно-територіальний поділ на повіти і волості, а натомість створено райони.

100. Державне будівництво в західних областях УРСР.

З приходом у Західну Україну радянських військ розпочалась «радянізація».Радянізація передбачала такі заходи .

1)У сільському господарстві :конфіскація поміщицьких і монастирських земель та їх розподіл ,створення колгоспів . 2) У

промисловості і фінансах :націоналізація великих промислових підприємств і всіх банків ,запровадження 8-годиного робочого дня

,установлення контролю над виробництвом . 3)У державній розбудові :проведення виборів до Рад, створення робітничих загонів

,селянської міліції. 7 серпня 1940 р., на території Західної України, Північної Буковини і Південної Бессарабії було ліквідовано

старий адміністративний поділ і утворено Волинську, Дрогобицьку, Ровенську, Львівську, Тернопільську, Станіславську,

Чернівецьку та Акерманську (від грудня 1940 р. — Ізмаїльську) області в складі УРСР. Після цього за радянським зразком

тимчасові органи влади замінили виконкоми обласних, районних і сільських рад депутатів трудящих.. всі важливі посади перших

керівників призначалися працівники, що прибули за скеруванням ЦК КП(б)У, всесоюзних і республіканських наркоматів. Серед

прибулих «уповноважених» переважали малокомпетентні особи, освіта яких звичайно не перевищувала рівень початкової і

неповної середньої школи і доповнювалася тримісячними курсами пропагандистів. В управлінні націоналізованою промисловістю

запанувала жорстка централізація. Сталінський режим не допустив існування тут жодної політичної сили за винятком

більшовицької партії. Всі українські, польські та єврейські політичні партії, що раніше існували в Західній Україні, змушені були

припинити свою діяльність. Частина з них оголосила про свій саморозпуск.