88. Друга кодифікація законодавства урср 1958-1984 рр. Характеристика окремих галузей прав

централізації законотворчості. 1960 р. Верховна Рада УРСР затвердила Кримінальний Кодекс УРСР. У ньому єдиною підставою

кримінальної відповідальності проголошувалася провина. Кримінальна відповідальність 16-літнього віку, а за тяжкі злочини - з 14-

літнього. Максимальний термін позбавлення волі зменшувався з 25-ти до 15-ти років. 1984 - Кодекс Української РСР про

адміністративні правопорушення. визначення адміністративного правопорушення (проступку). вік адміністративної

відповідальності - 16 років; визначалося коло осіб, уповноважених накладати адміністративні стягнення; визначався порядок

провадження в справах про адміністративні правопорушення; наводився перелік адміністративних стягнень. Сімейне

законодавство розвивалося в напрямку зміцнення сім’ї, охорони інтересів матері та дитини, збереження здоров’я молодого

покоління.Вміщені в Кодексі норми регулювали порядок і умови одруження, особисті та майнові відносини, що виникають у сім’ї

між подружжям, а також між батьками і дітьми, між іншими членами сім’ї, порядок і умови припинення шлюбу, порядок реєстрації

актів громадянського стану.

1983 р.- Житловий кодекс УРСР. конкретизовані житлові права та обов’язки громадян, визначався порядок надання громадянам

жилої площі, підстави для поліпшення житлових умов. 1971 р. було прийнято Кодекс законів про працю УРСР. 5-денний робочий

тиждень. мінімум заробітної плати - 60 крб. на місяць. В аграрних відносинах основою було виключне право власності держави на

землю. 1970 р. - Земельний кодекс УРСР. Встановлювалася суворіша відповідальність за хуліганство, особ¬ливо пов’язане із

застосуванням або спробою застосування зброї.

89 Конституція УНР: структура та основні положення.

Після проголошення І Універсалу лідери УЦР розпочали організацію роботи над проектом Української Конституції – ―Статуту

автономної України‖.

Паралельно з часу проголошення УНР тривала робота над проектом Конституції УНР, зокрема ІV Універсал зазначав, що УУЗ

мають ухвалити Конституцію, закріпивши в ній свободу, порядок і добробут. Але Конституцію ухвалила в останній день свого

існування 29 квітня 1918 р. УЦР. Конституція позбавлена будь-якого ідеологічного чи пропагандистського забарвлення, така

нейтральність вражає з огляду на вир тодішніх політичних пристрастей. За Конституцією УНР мала бути парламентською

республікою. УЦР приймала Конституцію як перспективний документ, як своєрідний заповіт, добре усвідомлюючи свою

приреченість, але, сподіваючись на краще і прагнучи зміцнити свої позиції; саме для цього 29 квітня був обраний Президент УНР

М.Грушевський.

Конституція УНР складається з 83 статей, які об’єднані у 8 розділів: Розділ I. Загальні постанови; Розділ II. Права громадян

України; Розділ III. Органи влади Української Народної Республіки; Розділ IV. Всенародні Збори Української Народної Республіки;

Розділ V. Про Раду Народних Міністрів Української Народної Республіки; Розділ VI. Суд Української Народної Республіки; Розділ

VII. Національні союзи; Розділ VIII. Про часове припинення громадянських свобод.

90. Утворення УРСР та прийняття її першої конституції 1919 р.

Встановлення більшовицької радянської влади в Україні відбулося при зовнішньому збройному втручанні з боку комуністичної

Росії. Після ультиматуму 4.12.1917 р. Центральній Раді більшовицькі війська наступного дня розпочали наступ на територію УНР і

8 грудня зайняли Харків. Там зібрався I Всеукраїнський з'їзд Рад, повністю контрольований Москвою, і 12.12.1917 р. резолюцією

"Про організацію влади в Україні" проголосив в УНР радянську владу. Одночасно обрано вищий розпорядчий і законодавчий

орган влади на період між з'їздами Рад - Центральний виконавчий комітет (ЦВК), оч. Ю. Медведєвим. ЦВК 17.12 сформував уряд -

Народний Секретаріат у складі 11 секретарств, який оч. М.Скрипник. Місцевими органами радянської влади проголошувалися

губернські, повітові, волосні, сільські та міські ради робітничих, селянських і солдатських депутатів та надзвичайні органи влади -

ревкоми, реввійськревкоми, надзвичайні комісії. Перша радянська влада протрималася до березня 1918 р., коли більшовицьку

армію витіснили з України німецько-австрійські війська, які відновили УНР. Вже в умов. За допомоги російських радянських військ

цей уряд 6.01.1918 р. захопив Харків, проголосив Україну соціалістичною радянськоюреспублікою - УСРР, декларувавши її

федерацію з Росією. 29.01 ЦВК, Затонський, призначив новий уряд - Раду Народних Комісарів (Раднарком, РНК) і голову

Раднаркому - X. Раковського. Місцевими органами влади залишилися ради, ревкоми та створені комітети бідноти (комбіди).

Означену державну структуру закріпила Конституція УСРР, прийнята.1919 р.

Проект першої Конституції УСРР розглянули на III з'їзді, a 14 .03.1919 р. III Всеукраїнський з'їзд рад України затвердив його як

основний закон республіки. Текст Конституції написано українською. Конституція УСРР 1919 р. визначила основи держ. ладу,

держ. устрою, компетенцію органів влади, виборчу систему, права і свободи громадян. Складалася з 3 розділів, 3 підрозділів та 35

статей.

1. Основні постанови: соціальна основа держави - диктатура пролетаріату; політична основа - влада рад робітничих, селянських

та червоноармійських депутатів.

2. Конституція радянської влади (мала підрозділи "А" та "Б"): А. Організація центральної влади - законодавчі функції надавалися

Всеукраїнському з'їзду рад, Всеукраїнському Центральному Виконавчому Комітету Рад (ВЦВК), президії ВЦВК, Раді Народних

Комісарів; Б. Організація радянської влади на місцях - губернські, повітові і волосні з'їзди рад, обрані ними виконкоми. Виборче

право - обмежене, лише трудящим масам (робітникам та селянам-біднякам), вибори - багатоступеневі при відкритому голосуванні

списком.

3. Декларація прав і обов'язків працюючого та експлуатованого народу: проголошення трудящим права на працю, освіту,

матеріальне забезпечення, політичні права, свободу преси, совісті зборів, союзів тощо; обов'язками громадян УСРР є праця,

оборона соціалістичної вітчизни тощо. У підрозділі "В" йшлося про герб і прапор УСРР. Гербом був серп і молот на червоному тлі

в обрамленні золотого колосся із написами на стрічках російською та українською мовами: "УСРР" та "Пролетарі всіх країн

єднайтеся". Прапор - червоне полотнище з написом у лівому горішньому куті - "У.С.Р.Р."

91 . Утворення СРСР і зміни в конституційному законодавстві України .

Після перемоги більшовиків в Україні утвердилася радянська форма державності. Офіційні інститути республіки були

зовнішньо самостійними, але насправді монополією на владу володіла Російська комуністична партія (більшовиків).

Ще влітку 1919 р. під приводом «спільної небезпеки», «спільних інтересів» та «зміцнення військово-політичного союзу» Москва

добилася злиття найголовніших наркоматів Росії та національних республік. під контроль основні сфери: оборону, економіку,

транспорт, фінанси, зв’язок. Деякі ж керівні діячі національних республік (перш за все України та Грузії), навпаки, бажали

більшої свободи дій, але їхній опір був недостатнім.

Практично будь-який самостійний крок українського керівництва викликав звинувачення Москви, і чим далі, тим більше.

Шалений тиск справлявся навіть на ті сфери, компетенція яких належала республікам. У січні 1921 р. командувача Збройних

Сил України було підпорядковано спеціальному уповноваженому Реввійськради РСФРР в Україні. На V Всеукраїнському з’їзді

Рад проти договору про військовий та господарський союз із Росією виступили представники опозиційних партій, зокрема лівих

есерів. Та переважна більшість делегатів-комуністів не підтримала їх і проголосувала за об’єднання 7 наркоматів обох держав.

Потім настала черга сфери міжнародних зносин. У січні 1922 р. делегати від радянських республік, у тому числі УСРР,

підписали протокол про передання РСФРР свого представництва на Генуезькій конференції.

10 грудня на VІІ Всеукраїнському з’їзді Рад було схвалено Декларацію про утворення СРСР і проект основ Конституції СРСР.

З’їзд звернувся до з’їздів Рад інших радянських республік з пропозицією невідкладно оформити створення СРСР. 30 грудня

1922 р. І з’їзд Рад СРСР затвердив в основному Декларацію про утворення СРСР і Союзний Договір. Союз складався з

чотирьох республік – РСФРР, УСРР, БСРР, ЗСФРР (Азербайджан, Вірменія, Грузія).

Процес конституційного оформлення тривав і далі. В січні 1924 р. на ІІ з’їзді Рад СРСР було остаточно затверджено

Конституцію СРСР. У ній права союзних республік обмежувалися значно більшою мірою, ніж у попередніх проектах документів,

пов’язаних зі створенням СРСР. Принципи рівноправності і федералізму практично поступилися автономізації. Союзні

республіки стали адміністративними одиницями СРСР. Усі основні повноваження узурпувалися Центром, або, згідно з

офіційним тлумаченням, «добровільно» передавалися Союзу РСР.

Запроваджувалася діяльність наркоматів 3 типів – злитих, об’єднаних і автономних. До останніх потрапляли всього 6

наркоматів: юстиції, внутрішніх справ, землеробства, освіти, охорони здоров’я і соцзабезпечення.

Вперше в конституційному розвитку України було визначено компетенцію Президії ВУЦВК, якій надавалося право видавати

декрети, постанови та розпорядження, а також затверджувати декрети і постанови Раднаркому УСРР. Президії ВУЦВК було надано право законодавчої ініціативи у вищих органах УСРР. Вона мала право скасовувати постанови Раднаркому й окремих

наркоматів УСРР, а також Молдавського ЦВК і окружних виконавчих комітетів. Конституція регламентувала також компетенцію

Раднаркому УСРР.

92.Характеристика конституції УРСР 1929 року.

XI Всеукраїнський з'їзд рад у Харкові 15 травня 1929 р. затвердив ІІ Конституцію УСРР. Складалася вона з 82 статей, 5 основних

поділів (розділів) та 8 підрозділів, була самостійною, не схожою на Конституцію Союзу, укладена українською мовою. Перший

поділ містив загальні засади: УСРР є соціалістична держава, заснована на диктатурі пролетаріату та владі рад робітничих,

селянських і червоноармійських депутатів. Другий поділ "Організація радянської влади" містив дві частини з підрозділами: 1.

Органи центральної влади: а) Всеукраїнський з'їзд Рад - вищий законодавчий орган влади в державі, мав ; б) Всеукраїнський

Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК) - обирався з'їздом як постійно діючий посесійно законодавчий орган влади; в) Президія

ВУЦВК діяла між сесіями ВУЦВК і мала теж законодавчі функції як орган верховного правління; г) Рада Народних Комісарів - уряд

держави складався з галузевих наркоматів на чолі з наркомами, очолювався головою РНК; д) Народні комісаріати УСРР 2. Органи

місцевої влади - ними проголошувалися: а) з'їзди рад; б) виконавчі комітети, утворені з'їздами; в) ради депутатів на місцях - міські,

селищні та сільські. Визначалася їхня компетенція. Новими були поділ III - "Про виборчі права", поділ IV "Про бюджет УСРР", а

також статті про наявність у складі УСРР Молдавської Автономної Соціалістичної Радянської Республіки та про столицю держави

м. Харків.

В цілому ж Конституцією 1929 р. було підведено підсумок правотворчості і кодифікацій 20-х pp. Вона логічно завершила процес

становлення українського радянського права.

відповідно до Конституції СРСР, Конституція УСРР 1929 року визначила численне коло питань, з яких Українська СРСР

здійснювала свою державну владу самостійно. Конституція Української СРР 1929 року залишила в силі всі ті гарантії свободи

трудящих, які були встановлені Конституцією УСРР 1919 року. Але Конституція Української СРР 1929 року мала й сумні наслідки.

Надання великої влади місцевим органам призвело до перекручувань державної політики, а це виявилось в бездушне

адміністрування. Конституція дала поштовх до занепаду сільськогосподарського виробництва в Україні, що призвело до

голодомору 1932—1933 років (всі кошти направлялись тільки на індустріалізацію, безжально вилучалось із

сільськогосподарського виробництва). Ця Конституція закріпила диктатуру пролетаріату, що в подальшому зробило неможливим

розвиток приватної власності і відкинуло Україну від магістралі світового розвитку.