- •1.Менеджмент як професійна діяльність, галузь науки та мистецтво
- •3. Складові та чинники успіху організацій. Управління направлене на успіх
- •4.Школи управління
- •5. Інтегровані підходи до управління: процесний, системний та ситуаційний
- •6. Теоритичні засади менеджменту закономірності та принципи управління
- •7. Організація, як закрита та як відкрита динамічна система
- •8. Зовнішнє середовище організації: фактори прямої та непрямої дії
- •9. Сутність і зміст планування як функції менеджменту
- •10. Сутність і зміст організації та координації як функцій менеджменту
- •11. Вертикальна та горизонтальна структуризація управління. Рівні управління та групи менеджерів
- •12.Типи організаційних структур управління та їх характеристика
- •13. Сутність і зміст мотивації як функції менеджменту
- •14. Змістовні та процесуальні теорії мотивації
- •15. Сутність і зміст контролю як функції менеджменту
- •16. Сутність рішень та їх роль у процесі управління
- •17. Алгоритм процесу розробки, прийнятя та реалізації раціональних управлінських рішень
- •18. Середовище прийняття рішень:умови та фактори
- •19. Формалізація прийняття управлінських рішень
- •20. Необхідність системного підходу та комплексного забезпечення щодо процесу розробки, прийняття та реалізації рішень
- •21. Інформація та її роль у менеджменті
- •22. Інформаційні технології автоматизація управлінських рішень
- •23. Поняття і характеристика комунікацій . Різновиди внутрішніх і зовнішніх комунікацій.
- •24. Сутність та основні завдання управління персоналом
- •Основні аспекти формування та розвитку трудового колективу.
- •26. Набір та відбір персоналу
- •27. Формування організаційної культури. Феномен корпоративного духу
- •28. Сутність групової динаміки в організаціях. Формальні і неформальні групи
- •29. Позитивні та негативні аспекти пов’язані з існуванням неформальних груп.Специфіка впливу на неформальні групи.
- •30. Управління формальними групами. Фактори, що впливають на ефективність роботи групи
- •31. Керівництво і лідерство
- •32. Влада та вплив. Форми влади та впливу
- •33. Самоменеджмент, самореалізація та проф.-кваліф. Ріст менеджера
- •34. Відповідальність та етика в менеджменті
- •35. Складові ефективності та система показників, що визначають ефективність функціонування організації
- •36. Досягнення ефективності в контексті функціональних аспектів менеджменту
- •37. Основні складнощі та проблемні місця у сучасному менеджменті.
- •38. Комплексний підхід до удосконалення управління організаціями
35. Складові ефективності та система показників, що визначають ефективність функціонування організації
Поняття "ефективність" в економічній літературі трактується неоднозначно. Його вживають в різних аспектах: як ефективність капітальних вкладень, ефективність вдосконалення технологічних процесів, ефективність раціоналізації виробництва.
Ефективність організації розглядається через систему суспільних цінностей, що відповідають потребам суспільного розвитку, і трактується як здатність системи до виконання функцій ціле-покладання (формулювання цілей відповідно до потреб), ціле-забезпечення (використання соціально схвалених цілей), досягнення мети, економічності (досягнення певного співвідношення між результатами і витратами), факторної обумовленості (врахування зовнішніх та внутрішніх чинників умов функціонування організації). Це визначення достатньо широке і охоплює як внутрішні, так і зовнішні аспекти ефективності.
Відомий економіст Д. Сінк під ефективністю організаційної системи розуміє результативність її функціонування, яка містить такі сім складових:
• дієвість — рівень досягнення поставленої мети;
• економічність — рівень використання ресурсів;
• якість — рівень відповідності специфікаціям та призначенню;
• прибутковість як співвідношення між валовим доходом І сумарними витратами;
• продуктивність — співвідношення кількості виробленого продукту до спожитих ресурсів;
• якість трудового життя — ступінь задоволення особистих потреб і запитів працівників у процесі трудової діяльності;
• впровадження нововведень як характеристика перетворення науково-технічного потенціалу організації..
Якщо використовувати викладені положення як вихідні під час визначення сутності ефективності, то можна зробити висновок, що діяльність організації може бути визнана ефективною за умови виконання таких умов:
• цілі в кожен певний момент часу розглядаються як тимчасові, рухомі, похідні від вимог, що висуваються з боку як суспільства, так і самої організації;
• зміст цілей відповідає сутнісним характеристикам організації та відображає зовнішні та внутрішні умови функціонування організації;
• визначені цілі успішно досягнуті: досягнення цілей виправдане засобами, що витрачаються, необхідне співвідношення витрат і результатів діяльності виконане;
• для досягнення цілей використані визнані, схвалені суспільством засоби; необхідність цієї умови визначається соціально-економічною природою системи організації; її виконання дає змогу уникнути додаткових витрат, пов'язаних з соціальною реабілітацією робіт, що проводяться.
Виходячи з цих положень, можна сформулювати таке визначення. Ефективність діяльності організації — це її властивість, пов'язана зі здатністю організації формулювати свої цілі з урахуванням зовнішніх і внутрішніх умов функціонування та досягати поставлених цілей шляхом використання соціально схвалених засобів за встановленого співвідношення витрат і результатів.
Ефективність – це комплексна характеристика управління підприємства, яка відображає ступінь досягнення цілей його діяльності, то в її оцінюванні має бути застосована система показників, побудова якої відбувається при дотриманні певних умов. По-перше, для більшої інформативності до системи оцінки ефективності управління мають виключатися лише відносні показники, які можуть не підпадати під стандартне визначення ефективності управління як співвідношення результату управління та витрат (ресурсів) на управління. По-друге, для відображення цілей діяльності підприємства кожний показник системи оцінки ефективності управління повинен мати граничне значення. По-третє, для врахування чинника часу для кожного показника поряд з його констатуючим значенням має визначатися його динаміка.
Показники оцінки ефективності управління підприємством поділяються на кількісні та якісні. Кількісні показники визначаються шляхом розрахунку та застосовуються в оцінюванні таких складників ефективності управління як ефективність керуючої підсистеми управління (оцінювання ефективності управлінського персоналу, організаційної структури управління, технології управління) та ефективність керованої підсистеми. Кількісні показники поділяються на показники-стимулянти, показники-дестимулянти та показники діапазону. Значення показників-стимулянтів пропорційно впливає на рівень ефективності управління підприємством, тобто чим вищим є значення показника, тим більш високим є рівень ефективності управління підприємством. Значення показників-дестимулянтів упливають на рівень ефективності управління підприємством у зворотному напрямі. Тобто чим вищим є значення показника, тим нижчим є рівень ефективності управління. Показники діапазону характеризуються наявністю певного діапазону значень. В цьому разі рівень ефективності управління буде найбільшим, якщо визначене значення показника збігається з вищим граничним значенням. Якщо результат показника вищий або нижчий за граничне значення, то рівень ефективності буде знижуватися у міру віддаленості від діапазону найбільш сприятливого значення показника.
Якісні показники отримують шляхом експертних оцінок. Їх застосовують в оцінюванні ефективності організаційної культури в межах визначення ефективності керуючої підсистеми управління та в оцінюванні зовнішньої ефективності управління підприємством за всіма складниками. Експертні оцінки мають проводитися за допомогою анкетування. Кожна складова оцінки зовнішньої ефективності управління має визначатися незалежними експертами та експертами від підприємства при обов’язковому встановленні збігу оцінок.
Кількісні та якісні показники мають встановлюватися не менш ніж за два звітних періоди, що дає можливість визначати їх констатуюче значення та динаміку з метою врахування чинника часу при оцінюванні ефективності управління підприємством. Констатуюче значення показника визначається за алгоритмом розрахунку, а динаміка – за темпом приросту показника відповідно до попереднього періоду.
Перелік показників оцінки внутрішньої ефективності управління підприємством подано в табл. 1.
Таблиця 1
Показники оцінки внутрішньої ефективності управління підприємством
Складники оцінки |
Показники оцінки |
|
Оцінка ефективності керуючої підсистеми |
Оцінка ефективності управлінського персоналу |
коефіцієнт кількісної та якісної укомплектованості персоналу управління; питома вага управлінського персоналу, який має стаж роботи на підприємстві та в галузі більш як 5 років; питома вага персоналу управління віком від 30 до 50 років; коефіцієнт сталості персоналу управління; коефіцієнт плинності персоналу управління; коефіцієнт заміщення персоналу управління; коефіцієнт співвідношення темпів нарощування обсягу реалізації та темпів зростання фонду заробітної плати персоналу управління; коефіцієнт відповідності середньомісячної заробітної плати персоналу управління рівню реальної заробітної плати; рентабельність витрат на управління |
Оцінка ефективності організаційної структури управління |
коефіцієнти дотримання норм керованості ланок управління; коефіцієнт співвідношення темпів нарощування обсягу реалізації та темпів зростання структурної централізації; коефіцієнт співвідношення темпів нарощування обсягу реалізації та темпів зростання кількісної централізації; коефіцієнт співвідношення темпів нарощування обсягу реалізації та темпів зростання централізації управління; коефіцієнт відповідності посаді; коефіцієнти співвідношення темпів нарощування обсягу реалізації та темпів зростання формалізації персоналу апарату управління та структурних підрозділів |
|
Оцінка ефективності технології управління |
коефіцієнт оперативності роботи з документами та іншими джерелами інформації; коефіцієнт використання інформації; коефіцієнт повноти реалізації управлінських рішень; коефіцієнт охоплення функцій управління автоматизацією; коефіцієнт зростання технічної озброєності управлінської праці; рентабельність використання основних засобів адміністративного призначення; питома вага прогресивних видів оргтехніки та ЕОМ у загальній їх вартості |
|
Оцінка ефективності організаційної культури |
рівень організації діяльності підрозділів управління персоналом; рівень стану трудової дисципліни; рівень задоволеності організацією робочих місць; рівень задоволеності умовами праці; рівень стану соціально-психологічного клімату в колективі; рівень задоволеності членством у колективі; рівень задоволеності прийнятими на підприємстві нормами поведінки працівників; рівень безпеки та охорони праці; значення особистості керівника для діяльності організації в цілому; рівень урахування інтересів працівників при управлінні підприємством; рівень умов соціального розвитку й соціального захисту персоналу |
|
Оцінка ефективності керованої підсистеми |
Оцінка ефективності управління операційною діяльністю |
коефіцієнт фондовіддачі основних засобів; коефіцієнт оновлення основних засобів; коефіцієнти фізичного та морального зносу основних засобів; питома вага основних засобів з обмеженим правом власності; коефіцієнт матеріаловіддачі; рентабельність матеріальних витрат; коефіцієнт використання виробничих потужностей; коефіцієнт дотримання норм екологічності операційної діяльності; питома вага витрат на виправлення браку в загальній сумі операційних витрат; рентабельність витрат операційної діяльності |
Оцінка ефективності управління персоналом |
коефіцієнти кількісної та якісної укомплектованості кадрового складу підприємства; питома вага працівників, які мають стаж роботи на підприємстві та в галузі більш як 5 років; питома вага працівників віком від 25 до 50 років; коефіцієнт сталості персоналу підприємства; коефіцієнт плинності персоналу підприємства; коефіцієнт заміщення персоналу підприємства; коефіцієнт співвідношення темпів зростання середньомісячної продуктивності праці та середньомісячної заробітної плати персоналу підприємства; коефіцієнт відповідності середньомісячної заробітної плати персоналу підприємства рівню реальної заробітної плати |
|
Оцінка ефективності управління фінансовою діяльністю |
коефіцієнт фінансової незалежності; коефіцієнт фінансового ризику; коефіцієнт забезпеченості оборотними засобами; коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності; рентабельність власного капіталу; коефіцієнти ліквідності; коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості; коефіцієнти оборотності дебіторської та кредиторської заборгованості; питома вага позитивного грошового потоку операційної діяльності в загальній його сумі; питома вага від’ємного грошового потоку операційної діяльності в загальній його сумі; коефіцієнт ліквідності грошового потоку операційної діяльності |
|
Оцінка ефективності управління маркетинговою діяльністю |
коефіцієнт ринкової частки продукції підприємства на національному ринку; коефіцієнт еластичності попиту на продукцію; коефіцієнт зміни обсягу реалізації продукції; рентабельність продажу; коефіцієнт співвідношення темпів нарощування обсягу реалізації та темпів зростання собівартості реалізованої продукції; коефіцієнт оборотності готової продукції та товарів; коефіцієнт окупності витрат у маркетингову діяльність; коефіцієнт окупності витрат на рекламну діяльність; питома вага суми штрафів за несвоєчасне відвантаження продукції в загальній сумі штрафних санкцій |
|
Оцінка ефективності управління інвестиційною діяльністю |
коефіцієнт реальної вартості майна; коефіцієнт забезпеченості необоротних активів власним капіталом; коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами; коефіцієнт маневреності; рентабельність інвестицій у необоротні активи; рентабельність інвестицій в оборотні активи; питома вага власних коштів у загальній сумі реального інвестування; рентабельність фінансових інвестицій; питома вага власних коштів у фінансовому інвестуванні; рентабельність інвестованого в підприємство капіталу; коефіцієнт виплати процентів |
|
Оцінка ефективності управління інноваційною діяльністю |
коефіцієнт зростання суми витрат на дослідження, розробку та впровадження нових видів продукції; питома вага високотехнічного обладнання в загальній вартості основних засобів; коефіцієнт зростання суми витрат на освоєння нових ринків збуту; коефіцієнт співвідношення темпів зростання прибутку від операційної діяльності та темпів зростання витрат на інновації в маркетинг; коефіцієнт зростання авторських і суміжних з ними прав; питома вага працівників та керівників, які підвищили кваліфікацію; коефіцієнт зростання суми витрат на підбір, навчання та підвищення кваліфікації персоналу |
|
Перелік показників оцінки зовнішньої ефективності управління підприємством подано в табл. 2.
Таблиця 2
Показники оцінки зовнішньої ефективності управління підприємством
Складники оцінки |
Показники оцінки |
Збалансованість інтересів між інвесторами та підприємством |
рівень ділової репутації підприємства; рівень кредитного рейтингу підприємства; рівень задоволеності базою даних про існуючих і можливих інвесторів; рівень задоволеності наявністю спеціальних засобів комунікації; рівень задоволеності наявністю ступеня ротації інвесторів; рівень задоволеності приростом вкладеного капіталу; рівень задоволеності виплатою процентів і дивідендів; рівень довіри до керівництва підприємства; рівень задоволеності доступністю до відповідних кредитних ресурсів; рівень довгострокових стосунків з інвесторами |
Збалансованість інтересів між постачальниками та підприємством |
рівень ділової репутації підприємства; рівень довіри до постачальників (до підприємства); рівень задоволеності базою даних про існуючих і можливих постачальників; рівень задоволеності оперативністю надходження інформації про/від постачальників; рівень задоволеності спеціальними засобами комунікації; рівень задоволеності швидкістю та якістю поставок; рівень задоволеності цінами та своєчасністю оплати за поставки; рівень задоволеності системою знижок і відстрочення оплати; рівень довгострокових стосунків з постачальниками; рівень задоволеності доступністю до основної інформації, яка сприяє поліпшенню поставок матеріальних ресурсів та надання послуг |
Збалансованість інтересів між споживачами та підприємством |
рівень ділової репутації підприємства; рівень довіри до споживачів (до підприємства); рівень задоволеності можливістю здійснення моніторингу думок споживачів; рівень задоволеності базою даних про споживачів підприємства; рівень задоволеності оперативністю надходження інформації про/від споживачів; рівень задоволеності спеціальними засобами комунікації; рівень задоволеності швидкістю та якістю поставки продукції; рівень задоволеності цінами на продукцію та системою знижок; рівень задоволеності своєчасністю оплати за продукцію; рівень довгострокових стосунків зі споживачами |
Збалансованість інтересів між органами, що регламентують, та підприємством |
рівень задоволеності дотриманням вимог законів і законодавчих актів; рівень достовірної звітності про діяльність підприємства і податки; рівень задоволеності своєчасною оплатою державних податків та зборів; рівень задоволеності стабільністю та ясністю нормативної бази, яка регламентує діяльність підприємства; рівень задоволеності наявністю джерел бюджетного фінансування в діяльності підприємства; рівень задоволеності заходами органів державної влади; рівень задоволеності високим рівнем компетенції апарату чиновників |
Збалансованість інтересів між конкурентами та підприємством |
рівень задоволеності оперативністю реакції підприємства на появу нової продукції на ринку; рівень задоволеності базою даних про конкурентів підприємства; рівень задоволеності можливістю проведення періодичної оцінки стану конкурентів; рівень можливості отримання вигоди від витрат на дослідження стану конкуренції; рівень задоволеності домовленостями про спрощення конкурентної боротьби |
Висновки. Ефективність – це комплексна характеристика управління підприємства, яка відображає ступінь досягнення цілей його діяльності. Для її оцінювання має бути застосована складна система показників, яка включає різні їх види (за способом визначення, значенням та характером впливу на кінцевий результат). Включення до загальної системи оцінювання ефективності управління підприємством значної кількості показників вимагає подальших досліджень в області порівнюваності їхніх значень через приведення до єдиної шкали виміру.