32. Влада та вплив. Форми влади та впливу

Влада – це можливість впливати на поведінку інших людей, і, нарешті,

Вплив – це будь-яка поведінка одного працівника, яка вносить зміни в поведінку, відносини, відчуття іншого працівника. Отримуючі формальні повноваження, керівноик набуває необхідної влади.

Менеджер повинен розуміти, що кількіть влади визначається не лише рівнем його формальних повноважень, а і ступенем залежності підлеглих від нього.

Американський менеджмент (дослідження Френча і Рейна) виділяє такі форми влади, які може застосовувати будь-який керівник:

Ø Влада примусу – це вплив через страх. Наприклад, старах

втратити роботу, любов, повагу.

Ø Влада винагороди використовує бажання підлеглих

отримати певну винагороду в обмін на виконану роботу. Винагорода повинна бути

досить цінною.

Ø Законна влада базується на традиціях, які здатні

задовольнити потребу виконавця в захищеності і приналежності. Традиції, на

відміну від страху, спрямовані на задоволення потреб (а це вже винагорода).

Виконавець при цьому реагує не на людину (керівника), а на відповідну посаду.

Це забезпечує стабільність організації.

Ø Влада прикладу (еталонна) формується а засадах харизми,

тобто не на логіці, не на традиціях, а на силі особистих якостей або здібностей

лідерів. При цьому велике значення мають характеристики лідерів:

енергійність, впливова зовнішність, незалежний характер, добрі ораторські

здібності, освіченість, інтелігентність, достойні манери поведінки, впевненість

та інші.

Ø Влада експерта у своїй основі має вплив через «розумну»

віру. Виконавець свідомо і логічно приймає на віру цінність знань експерта

(керівника)

Високий рівень освіти ліквідовує відмінності між керівником і підлеглими. Тому важко формувати владу тільки на примусі, винагородах, традиції, харизмі чи компетенції. Отже, потрібно переконувати працівників і залучати до управління з метою здійснення впливу.

Форми впливу. Основними формами впливу можна вважати навіювання, переконання, прохання, погрозу, підкуп, наказ. Навіювання – це вплив на особу не критикою, а особистим прикладом поведінки, авторитетом, словом тощо. Переконання – це вплив на особу через логічне слово, емоції, дискусію, наведення прикладів з досвіду та історії. Прохання – це вплив на особу через слово при добрих стосунках. Погроза – це вплив на особу через залякування, обіцянки спричинити підлеглому зло тощо. Підкуп – це вплив на особу через схиляння її на свій бік будь-якими засобами (гроші, вільний час та ін.). Наказ – це офіційне розпорядження органів, що мають владу. Його не обговорюють, а виконують. 

33. Самоменеджмент, самореалізація та проф.-кваліф. Ріст менеджера

Самоменеджмент являє собою послідовне і цілеспрямоване використання випробуваних методів роботи в повсякденній практиці, для того, щоб оптимально і зі змістом використовувати свій час.

Основна ціль самоменеджменту – максимально використовувати власні можливості,

свідомо керувати перебігом свого життя і переборювати зовнішні обставини.

Самоменеджмент допомагає виконувати роботи з меншими витратами, краще організувати працю (отже, одержати кращі результати), зменшити завантаженість роботою і, виходить, зменшити поспіхи і стреси

Система самоменеджменту ґрунтується на реалізації наукових підходів в сфері:

- планування діяльності;

- взаємодії і інтеграції власної роботи в систему зовнішнього оточення;

- навчання і саморозвиток;

- наукова організація праці;

- моніторингу змісту власної роботи і її результатів;

- контролю відповідності особистої роботи вимогам зовнішнього і внутрішнього середовища;

- стимулювання власної діяльності.