- •1.Менеджмент як професійна діяльність, галузь науки та мистецтво
- •3. Складові та чинники успіху організацій. Управління направлене на успіх
- •4.Школи управління
- •5. Інтегровані підходи до управління: процесний, системний та ситуаційний
- •6. Теоритичні засади менеджменту закономірності та принципи управління
- •7. Організація, як закрита та як відкрита динамічна система
- •8. Зовнішнє середовище організації: фактори прямої та непрямої дії
- •9. Сутність і зміст планування як функції менеджменту
- •10. Сутність і зміст організації та координації як функцій менеджменту
- •11. Вертикальна та горизонтальна структуризація управління. Рівні управління та групи менеджерів
- •12.Типи організаційних структур управління та їх характеристика
- •13. Сутність і зміст мотивації як функції менеджменту
- •14. Змістовні та процесуальні теорії мотивації
- •15. Сутність і зміст контролю як функції менеджменту
- •16. Сутність рішень та їх роль у процесі управління
- •17. Алгоритм процесу розробки, прийнятя та реалізації раціональних управлінських рішень
- •18. Середовище прийняття рішень:умови та фактори
- •19. Формалізація прийняття управлінських рішень
- •20. Необхідність системного підходу та комплексного забезпечення щодо процесу розробки, прийняття та реалізації рішень
- •21. Інформація та її роль у менеджменті
- •22. Інформаційні технології автоматизація управлінських рішень
- •23. Поняття і характеристика комунікацій . Різновиди внутрішніх і зовнішніх комунікацій.
- •24. Сутність та основні завдання управління персоналом
- •Основні аспекти формування та розвитку трудового колективу.
- •26. Набір та відбір персоналу
- •27. Формування організаційної культури. Феномен корпоративного духу
- •28. Сутність групової динаміки в організаціях. Формальні і неформальні групи
- •29. Позитивні та негативні аспекти пов’язані з існуванням неформальних груп.Специфіка впливу на неформальні групи.
- •30. Управління формальними групами. Фактори, що впливають на ефективність роботи групи
- •31. Керівництво і лідерство
- •32. Влада та вплив. Форми влади та впливу
- •33. Самоменеджмент, самореалізація та проф.-кваліф. Ріст менеджера
- •34. Відповідальність та етика в менеджменті
- •35. Складові ефективності та система показників, що визначають ефективність функціонування організації
- •36. Досягнення ефективності в контексті функціональних аспектів менеджменту
- •37. Основні складнощі та проблемні місця у сучасному менеджменті.
- •38. Комплексний підхід до удосконалення управління організаціями
3. Складові та чинники успіху організацій. Управління направлене на успіх
Найважливішими елементами організаційного механізму системи
менеджменту на підприємстві є: мета, принципи, функції, методи, кадри,
техніка і технологія, інформація, організаційна структура управління та ін.
Якщо в цій системі якийсь елемент виявиться малоефективним, то вплив
недосконалості цього елемента буде відчувати вся система управління і,
відповідно, вона буде менш результативною.
До організаційного механізму належать: функції управління;
організаційні структури управління; кадри управління; управлінські рішення;
техніка і технологія управління; наукова організація управлінської праці;
правові основи управління; ірраціональні фактори управління та ін.
Організація вважається такою, що досягла успіху, якщо вона досягла своєї мети.
Складовими успіху організації вважаються: — виживання;— результативність та ефективність;— продуктивність;— практична придатність.
З метою успішного функціонування протягом тривалого часу, виживання та досягнення цілей організація має бути як ефективною, так і результативною.
Успішним вважається таке рішення, що реалізується практично (перетворюється на дію), результативно й ефективно.
У підході до управління, яке спрямоване на успіх, є три головні принципи:1)узагальнення;2) необхідність ситуаційного підходу;3) потреба в інтегрованому підході.
За допомогою принципу узагальнення можна з'ясувати сутність роботи керівника загалом та взаємодію компонентів цієї роботи; також визначити загальний процес управління, що застосовується до всіх формальних організацій.
У процесі виконання управлінських функцій варто брати до уваги відмінності організацій, які називаються ситуаційними змінними. Вони поділяються на основні категорії: внутрішні та зовнішні.
Внутрішнє середовище містить цілі організації, ресурси, обсяги виробництва, горизонтальний і вертикальний поділи праці та людей. Такі змінні в різній мірі контрольовані, це результат управлінських рішень стосовно того, що має робити організація і хто в ній повинен виконувати необхідну роботу. У рішеннях, що приймає керівництво стосовно внутрішніх змінних, визначається, наскільки результативною, ефективною та продуктивною буде певна організація порівняно з іншими.
Зовнішні змінні — фактор середовища, розміщеного за межами організації, вони серйозно впливають на її успіх. До них належать: великі конкуренти, джерела одержання техніки та технологій, соціальні фактори, урядове регулювання та ін. Хоча зовнішні змінні не контролюються керівництвом компанії, воно має зробити так, щоб їх компанія реагувала на фактори та зміни в конкретному зовнішньому середовищі, якщо організація прагне досягти успіху. Щоб організації реагували на ці фактори правильно, їх керівники повинні зрозуміти, що зовнішнє середовище по-різному впливає на організацію.
Мотивація — процес, за допомогою якого керівники створюють ситуацію, коли люди працюють продуктивніше, прагнучи досягти цілей організації.
Контроль дає змогу керівництву простежити, наскільки успішна його робота, пов'язана з виконання планів, а також наскільки успішним було б задоволення потреб зовнішнього світу.