Стратегія управління потенціалом промислового комплексу

Хомяков В.І., Вяткіна Т.Г., Познякова. І.В.

В статье рассматриваются стратегии управления потенциалом промышленного комплекса, приводятся результаты расчетов структуры объемов реализации, заработной платы и коэффициента конкурентных преимуществ в соответствии с предложенными стратегиями за период 2003-2011гг. In clause strategy of management in potential of an industrial complex are considered, results of calculations of structure of volumes of realization, a wages and factor of competitive advantages are resulted according to the offered strategy for the period 2003-2011years.

Успіх у будь-якій підприємницькій діяльності в основному визначається правильно обраною стратегією управління потенціалом підприємств та їх сукупностей, мета якого полягає, по суті в управлінні їх конкурентоспроможністю. На регіональному рівні сукупність підприємств різних галузей та типів виробництва формує промисловий комплекс. Дослідження показують, що за останні роки структура як загальноукраїнського так і регіональних промислових комплексів в значній мірі деформована, що привело до зниження рівня їх конкурентоспроможності. Дослідження 73% підприємств Черкаської області показали, що  середньозважений показник енерговіддачі, який є важливим показником конкурентних переваг регіональної промисловості зменшився з 8,46 грн/грн в 1990 році до 4,59грн/грн в 2002 році або в 1,84 разу. Іншими словами енергетична складова в ціні реалізованої продукції збільшилася з 11,8% до 21,8%. Тому пошук шляхів до ефективності  функціонування  промислового комплеку є досить актуальною метою. Проблемам стратегічного управління присвячені праці як вітчизняних так і закордонних вчених, таких як І.Ансофф, М.Портер, М.Хаммер, А.Томпсон, Дж.Стрікленд. Але вони в основному стосуються корпоративного рівня або рівня бізнес-одниниць. Особливості ж стратегічного управління потенціалом регіональних господарських утворень вивчені недостатньо. Тому мета даної праці полягає в тому, щоб зробити крок в бік вирішення вказаної проблеми. В роботі розглянуто період прогнозування до 2011 року. Багатогранність промислового комплексу Черкащини та різноманітність продукції потребують застосування певних стратегій розвитку. Основною стратегічною метою промислового розвитку має бути забезпечення адекватного рівня добробуту працівників за рахунок виходу економіки (промислового комплексу) на траєкторію довгострокового стратегічного зростання шляхом оптимального формування і розподілу потоків грошових коштів. Враховуючи дуже тривалий період кризи економіки України порівняно навіть з класичною „депресією” тридцятих років ХХ століття потрібен нетиповий підхід до вирішення проблем промислового розвитку. Сутність запропонованого підходу полягає в наступному. Для розвинутих капіталістичних країн характерними були і є періодичні спади виробництва, які потім долалися таким чином, що в наступному довгостроковому періоді забезпечувалося навіть прискорене зростання. Тому при розробці стратегії розвитку промислового комплексу області   орієнтуємося на досягнення рівня докризового періоду (1990-1992рр.), а також рівня досягнення відповідного показника (обсягів виробництва,  середньої заробітної плати, продуктивності праці тощо) в t-му році  при умові досягнення „нормальних довгострокових темпів” зростання. Слід розглядати темпи зростання адекватні періоду виходу з кризи і нормальні довгострокові темпи зростання, які включають як докризовий, так і післякризовий періоди (або декілька кризових циклів). Середній темп зростання промислового виробництва Черкаської області в 2003р. порівняно з 1998р., коли закінчилося його падіння, тобто за 5років, становив 10,4%, що дозволило досягти 82,4% від докризового рівня (1990р.). Довідково: середній темп зростання промислового виробництва США в 1937р. порівняно з 1932р. (теж за 5 років) становив 14,1%, що дозволило досягти 103,3% від докризового рівня (1929р). За останні півстоліття середні загальносвітові темпи промислового зростання становлять 3,5%, а реальної заробітної плати 2,5% на рік. Ці темпи приймаємо для визначення траєкторії довгострокового зростання промисловості області. Стратегічною метою розвитку промислового комплексу повинен бути вихід на відповідну траєкторію зростання. Це означає, що якщо в 1990р. в цінах 2003р. обсяг промислового виробництва області становив 4608 млн. грн., то цей рівень в 2003р. повинен скласти:   4608 • 1,03513 = 7207 млн. грн., а в 2011р. 4608•1,03521 =9488 млн. грн.  Розрахункові значення  середньомісячної заробітної плати за промисловими галузями, які відповідають докризовому рівню та траєкторії довгострокового зростання в цінах 2003 року представлені в таблиці 1. При розрахунках врахований індекс споживчих цін, який в 2003 році склав 3,72, якщо прийняти рівень 1990 року за 1,0. Як видно з таблиці середня заробітна плата всього по промисловості в 1990 році становила 263 руб. З врахуванням індексу споживчих цін середня заробітна плата в 1990 році дорівнює 978 гривань 2003 року. При врахуванні нормальних довгострокових темпів зростання середня грошова заробітна плата в промисловості області складає в 2003 році 1345 грн. та в 2011 році – 1638 грн. В 1990 році заробітна плата з добавленням виплат і пільг із суспільних фондів споживання становила 372 руб., що в гривнях 2003 року складає 1384 грн. За умов нормальних довгострокових темпів зростання заробітна плата з добавленням виплат і пільг із суспільних фондів споживання в 2003 році досягає 1903 грн., а в 2011 – 2318 грн.  Очевидно, що чим більш пасивними будуть економічна і промислова стратегії, тим пізніше ми вийдемо  на середню довготривалу лінію зростання  як обсягів виробницва, так і рівня заробітної плати. Здійснення прогресивних трансформаційних процесів в економіці країни та Черкаської області зокрема вимагає значних коштів. В зв’язку з цим постає  проблема пошуку нових факторів та резервів структурної перебудови і економічного зростання, а також оцінки і визначення галузей (видів промислової діяльності), що є найбільш пріоритетними. Основними джерелами інвестиційних ресурсів за рахунок власних засобів є чистий прибуток (Пч) та амортизаційні відрахування (А). Джерелом власних грошових засобів підприємств, які продукують додаткове зростання виробництва є приріст цих засобів порівняно з попереднім роком або Δ(kПЧ + А). Постановою № 11174 КМУ від 18 липня 2003р. при розробці програми розвитку промисловості передбачається, що власні кошти підприємств становитимуть 67%, а іншими фінансовими ресурсами  мають стати державні інвестиційні ресурси (10%), ресурси фінансово – кредитної сфери

Таблиця 1 – Середньомісячна заробітна плата за галузями промисловості

Галузі	Заробіна плата в 1990 році				Заробітна плата в гривнях 2003 року відповідно траєкторії стратегічного зростання
	грошова, руб.1990 року	грошова, грн. 2003 року (2)х3,72	з добавленням виплат і пільг із суспільних фондів споживання		2003 р.			2011 р.
			руб. 1990, року	грн. 2003 року (4)х3,72	грошова (3)хІзп	з добавленням виплат і пільг (5)х Ізп	грошова (3)хІзп		з добавленням виплат і пільг (5)х Ізп
1	2	3	4	5	6	7	8		9
Вся промисловість	262	975	372	1384	1345	1903	1638		2318
В т.ч. електроенергетика	299	1115	423	1574	1575	2172	1870		2645
машинобудування	261	975	369	1373	1340	1895	1633		2311
хімічна та нафтохімічна	249	928	352	1309	1278	1808	1557		2203
деревообробна та целюлозно-паперова	226	842	320	1190	1160	1641	1413		1999
будівельних матеріалів	242	902	342	1279	1242	1757	1514		2142
легка	208	775	294	1094	1067	110	1300		1840
харчова	221	825	313	1164	1135	1605	1383		1957

(7%), іноземний капітал (8%), кошти населення (3%) і інші джерела (5%). Така структура враховує  сучасні тенденції вкладення інвестицій в основний капітал. При розрахунках структур промислового комплексу області приймали додаткові інвестиційні ресурси (ΔІ) від 5 до 44 % до величини Δ(kПч+А). Вони обчислені при умові середньої вартості фінансово-кредитних ресурсів, іноземного капіталу, коштів населення та інших джерел фінансування рівній 15% (ставка дисконту). При розробці проекту програми розвитку промислового комплексу області промодельована динаміка як власних так і залучених коштів та їх вплив на основні результати видів економічної діяльності за наступними стратегіями: А . Група стратегій формування власних грошових засобів: 1) “пасивного” зростання, яка полягає в простому збільшенні обсягів виробництва в результаті деякого пожвавлення загальної кон’юнктури, і не супроводжується  докорінними змінами виробничого процесу; 2) “раціоналізації” (ресурсо-зберігаючий розвиток). Ця стратегія полягає в розробці системи заходів, які забезпечують зниження затрат ресурсів на одиницю продукції. Однак ці засоби в основному не мають капітального характеру. В результаті організаційних зусиль підприємству вдається зменшити питомі змінні витрати на ΔС % на рік, що є в основному реалізацією внутрішніх резервів колективу, технології і організації виробництва; 3) зменшення нарахувань на заробітну плату пропорційно зростанню обсягів виробництва та, відповідно, збільшення загального фонду оплати праці; 4)прискореної амортизації, що передбачає оцінювану коефіцієнтом пріоритетності галузі частину додаткового прибутку від збільшення обсягів виробництва спрямовувати на прискорену амортизацію. Для формування прогресивної структури промисловості пропонується в межах сум прибутків, які виникають при збільшенні обсягів виробництва використовувати прискорену амортизацію. Відповідно, найбільший вплив вказана пропозиція повинна мати на пріоритетні галузі промисловості. На прискорену амортизацію, тобто на збільшення розміру амортизаційного фонду в кожному виді промислової діяльності, спрямовуємо ту частину додаткового прибутку, що оцінюється коефіцієнтом пріоритетності галузі [1]. Б. Група стратегій формування власних та залучених коштів:

1. “пасивного” зростання із залученням зовнішніх інвестицій. До створених підприємствами власних фінансових ресурсів долучаються додаткові інвестиції в обсязі від 5 до 44% від власних. Вони розподіляються у відповідності до коефіцієнта пріоритетності. Механізм розподілу додаткових інвестицій за окремими проектами передбачає проведення конкурсів та тендерів;

2.  “раціоналізації” із залученням зовнішніх інвестицій;

3. комплексне використання стратегій (1), (2), (3), (4) із залученням зовнішніх   інвестицій.

 В таблиці 2 наведені результати розрахунків очікуваної структури промислового комплексу області в 2011 році  порівняно з 2003 роком за основними стратегіями. Як видно, в 2003 році найбільшу частку складала харчова промисловість (39,14%), хімічна та нафтохімічна – 29,87%, виробництво та розподіл електроенергії, газу, тепла та води - 10,32%, машинобудування – 8,82%, целюлозно – паперова – 5,74%,  добувна промисловість – 2,08%, легка промисловість – 1,74%,  виробництво деревини та виробів з деревини – 1,52%, найменшу частку мала металургія та оброблення металу – 0,78%. Використання запропонованих стратегій дозволяє змінити структуру виробництва промислового комплексу області на користь пріоритетних галузей. Як видно з табл.2 стратегія “пасивного” зростання із залученням додаткових інвестицій (стратегія 5)дасть можливість збільшити в 2011 порівняно з базовим 2003 роком частку харчової промисловості на 1,69%, машинобудування – в 2,3 рази. При комплексному використанні стратегій „пасивного” зростання, раціоналізації, зменшення нарахувань на заробітну плату, прискореної амортизації та залучення зовнішніх інвестицій (стратегія 7) збільшує частку харчової промисловості в 2011 порівняно з базовим 2003 роком  на 31%, легкої промисловості  - в 2 рази, машинобудування –  в 1,7 рази. Таблиця 2 – Динаміка структури промислового комплексу  області за період 2003-2011рр.

Види промислової діяльності	2003р.	Структура обсягів реалізації продукції в 2011 р. за стратегіями
		1	2	3	4	5	6	7
Вся промисловість	100	100	100	100	100	100	100	100
Добувна промисловість	2,08	1,85	1,38	1,58	1,21	1,6	1,05	0,63
Харчова промисловість та перероб-лення с/г продуктів	39,14	39,83	43,74	40,22	41,90	42,72	46,76	51,09
Легка промисловість	1,74	1,62	3,03	3,28	4,77	1,51	4,17	5,34
Виробництво деревини та виробів з деревини	1,52	1,59	1,39	1,37	1,58	1,7	1,21	1,24
Целлюлозно-паперова, видавнича справа	5,74	5,37	4,32	4,58	4,64	5,08	3,47	3,41
Хімічна та нафтохімічна промисловість	29,87	28,28	23,02	24,15	18,74	25,97	17,68	10,92
Металургія та оброблення металу	0,78	0,82	0,75	0,70	0,55	0,81	0,62	0,39
Машинобудування	8,82	11,27	15,30	16,11	20,45	11,95	19,67	23,78
Виробництво та розподіл електроенергії., газу, тепла та води	10,32	9,38	7,06	8,00	6,15	8,57	5,38	3,21

В залежності від здійснення тієї чи іншої із запропонованих стратегій розвитку промислового комплексу області, мають місце різні рівні та темпи росту середньої заробітної плати. Тому докризовий  рівень 1990р. та прогнозний рівень при  умові дотримання нормальних довгострокових темпів зростання за показником середньої заробітної плати досягається  в кожному окремому випадку в різний період часу. На рисунку 1 представлена середня заробітна плата в промисловості області в період з 2003р. по 2011р. при використанні семи основних стратегій.

Як видно з рисунка докризовий рівень за показником середньої заробітної плати по всій промисловості досягається для 7-ї стратегії відповідно в 2011 році. Для всіх інших стратегій рівень середньої заробітної плати не виходить на траєкторію довгострокового зростання. Таким чином, більш доцільним є застосування стратегії, що враховує комплексний вплив зниження нарахувань на заробітну плату та амортизації при умові зниження змінних витрат та отриманні промисловими підприємствами додаткових інвестиційних коштів. В таблиці 3 представлені індекси середньомісячної заробітної плати, обсягів виробництва та доданої вартості, створеної в промисловості області в 2003 році порівняно з 1990 роком. Як видно з таблиці, за період дотеперішньої трансформації економіки найбільше відставання порівняно з докризовим рівнем характерне для реальної заробітної плати, рівень якої в 2003 році, порівняно з 1990 роком, становив 32,5% порівняно з 64,9% для загального рівня промислового виробництва. При низькій заробітній платі підривається зацікавленість власників і роботодавців у впровадженні нової техніки і технології. В свою чергу у найманих працівників знижуються мотиви до високопродуктивної праці. Крім того, низька заробітна плата стримує формування ринку житла. Її наслідком є також слабкий платоспроможний попит, гальмуючий розвиток економіки. До проблем, викликаних цим фактором можна добавити і корупцію, контрабанду дешевих товарів тощо. Таблиця 3 - Індекси середньомісячної заробітної плати, обсягів виробництва та доданої вартості, створеної в промисловості області в 2003 році порівняно з 1990 роком

І­­з			І­­в		І­­д
Грошова зарплата	Зарплата з урахуванням виплат і пільг
46,2	32,5	64,9		47,4

Відношення фактичних рівнів середньомісячної заробітної плати (ηз), обсягів виробництва (ηв) та доданої вартості (ηд) в  промисловому комплексі в 2011 році порівняно з їх нормативними рівнями, розрахованими у відповідності з довгостроковими щорічними темпами зростання заробітної плати (2,5%) та промислового виробництва (3,5%) для розглянутих стратегій  розвитку наведені в таблиці 4. Як видно з наведених даних, лише 7-ма стратегія розвитку забезпечує на кінець періоду здійснення програми досягення нормативного сталого довгострокового рівня реальної оплати праці зайнятих в промисловому комплексі області. Що стосується нормативного рівня обсягів доданої вартості (обсягів виробництва), то він забезпечується при використанні 7 – ої стратегії в 2007-2011 рр. Таблиця 4- Відношення фактичних рівнів  середньомісячної заробітної плати, обсягів виробництва  та доданої вартості в промисловому комплексі в 2011 році, порівняно з їх нормативним рівнем

Стратегія	η­з,%		η­в,%	η­д,%
	Грошова заробітна плата	Зарплата з урахуванням виплат і пільг
І	37,7	27,0	41,2	41,1
ІІ	45,7	32,7	47,8	58,7
ІІІ	39,7	28,0	41,7	41,3
ІV	50,2	35,5	59,7	75,4
V	48,5	34,3	50,0	60,2
VІ	63,5	44,9	62,7	91,0
VІІ	124,8	88,2	105,1	197,7

Що стосується коефіцієнта конкурентних переваг Кк, визначеного як обсяг реалізації продукції Р або доданої вартості ДВ на спожиті паливно-енергетичні ресурси Е за основними стратегіями розвитку, то він приймає   значення наведені в табл.5. Таблиця 5. Значення коефіцієнту конкурентних переваг за період 2003-2011 рр.

Показники	Кк в 2003р.	Кк в 2011 р. за стратегіями
		1	2	3	4	5	6	7
Р/Е, грн/грн	4,55	5,18	5,46	5,21	6,02	5,75	6,29	7,81
ДВ/Е, грн/грн	0,97	1,51	1,96	1,51	2,23	2,02	2,66	4,25

Як видно із наведених даних, коефіцієнт Р/Е для 1-ї та 7 – ї стратегій більше базового відповідно в 1,14 та 1,72 рази. Що стосується коефіцієнта ДВ/Е, то для названих стратегій він відповідно більший базового в 1,56 та 4,38 рази. Це свідчить про значне якісне поліпшення структури промислового комплексу та підвищення його конкурентоспроможності. Література: 1. Хомяков В.І., Бєлінська В.М. Визначення пріоритетних напрямків розвитку промислового комплексу. Збірник наукових праць ЧДТУ. Серія: економічні науки. Вип. 10. 2004