Література:

1. Хомяков В.І., Познякова І.В. Стратегія розвитку в умовах перехідної економіки //Регіональна бізнес-економіка та управління, Вінницький інститут регіональної економіки та управління 2004, №2

2. Economic Report of the President, Transmitted to the congress, United States Government Printing Office, USA, Washington, 2004

3. Статистичний щорічник України 2003 рік / За ред. Осауленко О.Г. – К.: „Консультант”, 2004

/Оцінка промислового комплексу Черкащини

Хомяков В.І., Невесенко В.Д.

Вирішення проблеми формування ефективної стратегії розвитку регіональної економіки неможливе без всебічної оцінки сучасного стану промислового комплексу як одною з важливих складових частин сукупного економічного потенціалу. Представлена нижче оцінка ефективності промислової діяльності в Черкаській області є результатом комплексного дослідження, виконаного кафедрою економіки та управління ЧДТУ спільно з головним управлінням економіки облдержадміністрації. Динаміка основних показників області за видами економічної та промислової діяльності представлена на рисунку. Як видно з наведених даних промисловість за обсягами доданої вартості та по чисельності зайнятих займає друге місце (після сільського госпо­дарства). Але на неї припадає 65% всіх збитків, 75% спожитих паливно-енергетичних ресурсів та 69% шкідливих викидів в атмосферне повітря. Наведені дані дають підстави про необхідність більш детального аналізу та оцінки промислового комплексу з точки зору підвищення ефективності його функціонування. Крім того, з рисунку випливає, що за період з 1990 по 2000рр. значно погіршилася структура промисловості регіону. Так, частка в зага­льному виробництві легкої промисловості та машинобудування зменшилася відповідно з 12 та 26% в 1990 році до 1,7 та 8,6%, в 2002 році а частка хімічної промисловості – збільшилася з 12 до 29,2%. Як видно з наведених на рисунку даних, на перші дві групи промислових галузей припадало в 2002 році зайнятих 30,64%, основних засобів 31,5%, інвестицій в основний капітал 7,2%, використаних паливно-енерге­тичних ресурсів 2,9%, а шкідливих вики­дів в атмосферу 2,81%. В той же час на підприємства хімічної промисловості припадало 16,1% зайнятих, 27% основних засобів, 15,9% інвестицій в основний ка­пітал, 41,5% спожитих паливно-енергетич­них ресурсів та 48,1% шкідливих викидів в атмосферне повітря. Наведені дані вима­гають проведення більш детальної оцінки складових частей промислового компле­ксу з метою обґрунтованого формування напрямів його розвитку. За останні три з половиною роки більшість видів промислової діяльності області ілюструють відчутне зростання. Темпи приросту виробництва продукції за видами діяльності у промисловості об­ласті за останні три роки характеризу­ються такими даними, наведеними в таблиці 1. Незважаючи на в цілому високі темпи зростання виробництва триває його падіння у галузях з високим рівнем нау­коємності та великою додатковою вартістю продукції. Це сталося через те, що до цього часу не знайшли свого місця на ринку обласні гіганти машино- та приладобудування: черкаський приладобудівний, завод телеграфної апаратури, „Строммашина” та „Фотоприлад”, „Укрп’єзо”, „Орізон” у Смілі, „Магніт” у Каневі та інші підприємства, які в основному працювали на оборону. На цих підприємствах не вдалося здійснити ефективну конверсію виробництва та переорієнтацію на інші ринки збуту, і, як ре­зультат, промислові гіганти фактично сто­ять. Заморожено величезні матеріальні цінності, кваліфікований робітничий клас цих підприємств у переважній більшості звільнився з роботи. Поки що не спостерігається занадто обнадійливих тенденцій. Поступово руйнуються промислові споруди, старішає обладнання, звільняються, старіють та дискваліфікуються кадри підприємств...

Таблиця 1 Щорічні темпи приросту обсягів виробництв (%)

	2000р.	2001р.	2002р.	2003 р.
Всього промисловість	7,4	11,9	7,5	28,3
в т.ч. харчова та перероблення сільськогосподарських продуктів	-3,3	16,8	11,6	34,2
легка промисловість	8,8	4,4	2,0	-12,9
целюлозно-паперова промисловість; видавнича справа	98,2	9,1	10,1	21,4
Хімічна та нафтохімічна	15,2	10,1	7,9	25,5
металургія та оброблення металу	7,8	81,4	-10,8	22,8
Машинобудування	9,5	25,4	5,9	52,0
виробництво та розподілення електроенергії, газу та води	3,3	-0,8	-4,4	16,1

                                                                                                                                            

Сказане частково можна проілюст­рувати наступним прикладом. В 1990-1992 рр. на підприємстві „Черкаський хімреактив” працювало 3300 людей, сього­дні залишилося трохи більше 600 працівників Хто купував продукцію „Хімреактива”, кому вона була найбільш потрібна і в якій кількості – як в країні так і за рубе­жем, цього черкаські хіміки до 1990 року не знали. І те, що інформація про ринковий попит – це двигун, який і рухає підприємство вперед по шляху розвитку, зрозуміли надто пізно, коли разом з Сою­зом розсипалися і його надструктури, так і не розкривши „таємниці” своїх стосунків з замовниками. Опинитися в інформаційному вакуумі на порозі ринко­вих перетворень – це дійсно, випробування. Окрім того, зникло звичне для за­воду фінансування, сировина, яка надхо­дила переважно з Росії. Потенційні підприємства – споживачі в машино­будівній, радіоелектронній, медичній та інших галузях опинилися в аналогічному скрутному становищі. Відмовилась від замовлень через власну неплатоспроможність оборонна промисловість, на яку ко­лись було зорієнтовано майже 40% продукції. Інфляційні процеси „вимили” обігові кошти з заводу. Один за одним почали зупинятися цехи. Кваліфіковані спеціалісти, залишившись без роботи, йшли з підприємства хто куди. У другій половині 90-х років підприємство стали активно розкрадати... Знищення ма­теріально-технічної бази відбувалося дуже активно. Сім років працівники „Хімреак­тиву” не отримували в повному обсязі на­лежну їм зарплату. Сьогодні „Хімреактив” починає потроху оживати. Стадії значної некомпетентності на початку перехідного періоду, втрати най­більш цінного кадрового потенціалу, роз­крадання технічної бази, появу та посилення технологічної деградації і нерозуміння ефективних шляхів виходу з кризової ситуації пройшли або проходять і значна кількість інших підприємств, таких як ДНВП “Ротор”, ЧЗТА, “Орізон” тощо. Для машинобудування у виробництві окремих видів продукції виробничо- технічного призначення спостерігалися тенденції до зменшення або повної заміни  виробництва товарів складної, наукоємкої конструкції на більш прості, примітивні. Наприклад, з 2000року повністю припи­нилося виробництво металорізальних вер­статів, виробництво ковальсько–пресових машин практично зникає (0,4% порівняно з 1990роком), електродвигунів малої по­тужності для комплектування електропо­бутових приладів зменшилось і в 2003 році складає 6,8 % проти 1990року. Виро­бництво персональних ЕОМ в 2002 р. та­кож знизилось і складає 1,7% проти1995 року (до 1990р. взагалі не вироблялися). Це свідчить про те, що на ринку з’явилася більш конкурентоспроможна продукція зарубіжних виробників, яка витіснила віт­чизняну. В результаті вітчизняні підприємства втратили ринок збуту, а працезда­тне населення - робочі місця. Такі види продукції як технологі­чне устаткування для легкої промислово­сті і запасні частини до нього, хімічне обладнання і запасні частини до нього взагалі зникли. Виробництво технологічного устаткування для переробних галузей АПК і запасні частини до нього в останні 3 роки має тенденцію до зростання. Після стрімкого спаду в 1990-1995 роках, в 2000 – 2002 рр. почали нарощуватися обсяги виробництва агрегатів і машин для виго­товлення тіста, що свідчить про зростання попиту населення на нові види продукції хлібобулочних виробів, хоча в 2003 р. і для прогнозного 2004 р. спостерігається зменшення обсягу на 527 шт. Слід відмітити і позитивні зру­шення. Починаючи з 2000 року виробляються автобуси, обсяг яких зріс в 2003 р. в 30 разів, порівняно з 2000 роком. Дана продукція хоча і є конкурентноздатною на внутрішньому ринку, проте основні вузли та механізми постачаються з–за кордону, хоча технологічні, сировинні та інтелек­туальні можливості для виробництва власних комплектуючих на підприємствах Черкаської області є в явності. Особливе місце займає легка про­мисловість. Свого часу (в 1990р.) на підприємствах легкої промисловості Черкаської області працювало більше 21 тис. осіб, а в 2002р. – всього 6,3 тис. або в 3,4 рази менше. Де решта? Одні влаштувалися реалізаторами на базарах, дехто наймитує за кордоном, але є немало високопро­фесійних фахівців, які трудяться за спеціальністю. Тільки не на підприємствах, де вони колись отримали кваліфікацію. Їхнє місце тепер – біля швейних машинок на приватних фірмах. Зарплата нерідко в конвертах. Незва­жаючи на інвестиції, хай і мізерні, стабільно знижуються обсяги виробниц­тва. Статистика не дозволяє відслідковувати будь-яку інформацію про діяльність малих підприємств в цій галузі промисловості. Давальницька сировина, з одного боку прив’язала цю галузь до внутрішніх розрахунків в доларах, з дру­гого, викривила звітність, бо реалізація, скажімо в легкій і харчовій промисловості має різну базу, в другій – це ціни ре­алізації, а в перший – тільки вартість переробки. Спостерігається таке явище, що збиткові підприємства мають більш високі фактичні нормативи нарахувань на амортизацію (10,3 – 11,2% до суми ре­алізації), а прибуткові – нижчі нормативи (5,1 – 5,6 %). Аналогічна картина, за деякими винятками, і з матеріальними витратами (див. таблицю 2). Незважаючи на загальну позитивну динаміку фізичних обсягів кожне друге підприємство збиткове (див. таблицю 3), а розміри збитків не корелюють з позитив­ною динамікою фізичного зростання про­мислового виробництва. Це справедливо для всіх галузей промисловості за винят­ком хіба що целюлозно-паперової промисловості та видавничої справи. Очевидно, цим пояснюється в цілому несприятлива динаміка податкових платежів до бюджетів усіх рівнів промисловими підприємствами області (див. таблицю 4). Дані, наведені в таблицях 3; 4, свід­чать про значне погіршення фінансового стану в промисловості порівняно з 2000 роком. Збитки від звичайної діяльності до оподаткування продовжували щороку зростати і за перше півріччя 2003 року перевищували цей показник за той же період 2000 року в 8,3 рази. Але незважаючи на таке суттєве зростання збитків, сума сплачених податків зменшилася лише на 20%, оскільки значно зросли розміри прибуткового податку (в 1,6 рази). Тобто бю­джет поповнюється не за рахунок зростання ефективності підприємств, а за рахунок посилення податкового тиску на працюючих.

Таблиця 2 Порівняльні показники для окремих підприємств легкої промисловості (в середньому за 2000-2002рр.)

		Р*, тис. грн.	Паливно-енергетичні ресурси	А*, тис. грн.	Пр*, тис. грн.	Матеріальні витрати, тис. грн.
Золотоніська швейна фабрика	тис. грн..	7109,7	226,6	377,9	1267,6	910,9
	на 1 грн. реалізації		0,032	0,053		0,128
Уманська швейна фабрика	тис. грн.	16490	762	926	738	1941
	на 1 грн. реалізації		0,046	0,056		0,118
Шполянська швейна фабрика	тис. грн.	10539	708	1088	-1171	1086
	на 1 грн. реалізації		0,067	0,103		0,103
„Вайсе”	тис. грн.	13389,8	783,1	1496,4	-2216	3175,9
	на 1 грн. реалізації		0,058	0,112		0,237
Корсунь-Шевченківська швейна фабрика	тис. грн.	10323	590	523	444	1378
	на 1 грн. реалізації		0,057	0,051		0,133

* Р – виручка від реалізації; А – амортизаційні відрахування; Пр – прибуток до сплати податку.

Таблиця 3