Питання 17

Основи МКТ :

1. Будь які речовини мають дискретну будову. Вони складаються з найменших частинок – молекул та найдрібніших – атомів.

2. Молекули знаходяться у стані неприливного теплового хаотичного руху що називається – тепловим рухом. При нагріванні цей рух збільшується, а при охолодженні – зменшується.

3. Молекули взаємодіють одна з одною із силами електромагнітної природи, причому на великих відстанях вони притягуються, а на малих відштовхується. Ці сили діють постійно.

Основне завдання МКТ :

Установити зв'язок між макроекономічними та мікроскопічними параметрами речовини й виходячи з цього визначити рівняння стану цієї речовини.

Відносна молекулярна маса дорівнює відношенню молекули певної речовини до 1/12 маси карбону. ( Mr = m₀/ 1/12m₀C )

Один моль – це кількість речовини, що містить спільних молекул у певному тілі стільки, скільки атомів карбону у 12 грам вуглецю

Питання 18

Температура характеризує стан теплоти речовини. Усі тіла, що перебувають у тепловій рівновазі, містять однакову температуру.

( T_кел = С + 273 )

Температура – це фізична величина, що характеризує ступень нагрітості тіла, і вимірюється за допомогою термометра.

Температура – це міра середньої кінетичної енергії молекул.

( E = 3/2 * kT )

Питання 19

Ідеальний газ – це газ, для якого можна знехтувати розмірами молекул, і силами молекулярної взаємодії.

Основне рівняння МКТ :

( P = 1/3 m₀nV², де – P тиск газу, m₀ - маса 1 молекули, n - концентрація молекул, V - середня швидкість молекул).

Рівняння Клайперона:

( P*V / T = const. )

Якщо газ переводить зі стану 1 в стан 2, то параметри, що характеризують стан газу у кожному із цих станів, пов’язані виразом :

( P₁*V₁ / T₁ = P₂*V₂ / T₂ )

Питання 20

Рівняння Мендєлєєва – Клапейрона :

(P*V / T = ϻ * R, де ϻ - кількість речовини, R= 8,31 )

Закон Авогадро:

За однакових абсолютних температур і тисків, однаковий об’єм різних газів містить однакову кількість молекул.

Ізопроцеси – це процеси, що відбуваються за постійного значення одного з трьох макропараметрів.

P = const.	V = const.	T = const.
V/T = const.	P/T= const.	P*V= const.
V1/T1 = V2/T2	P1/T1 = P2/T2	P1*V1 = P2*V2
Ізобарний	Ізохорний	Ізотермічний
Закон Гей Люссака	Закон Шарля	Закон Бойля - Маріота

Питання 21

Процес утворення пари з води називається – процес пароутворення. Якщо він відбувається з вільної поверхні рідини, то він називається випаровуванням.

Швидкість випаровування залежить від:

- температури рідини

- роду рідини

- швидкості видалення пари з поверхні рідини

- площі вільної поверхні рідини

Сублімація – це процес випаровування твердих тіл.

Конденсація – це процес переходу молекул с пари в рідину. Він супроводжується виділенням великої кількості енергії.

Кипіння – це процес при якому відбувається інтенсивний перехід рідини в пару, що супроводжується інтенсивним утворенням бульбашок пари в усьому об’ємі рідини певної температури.

( Q = Lm, де L – питома теплота пароутворення, Q – кількість теплоти).

Пару, що перебуває у динамічній рівновазі, зі своєю рідиною називають насиченою.

Питання 22

Рідина – це один з агрегатних станів речовини, в розташуванні молекул якого існує лише ближній порядок.

Поверхнева енергія – це частина внутрішньої енергії рідини, яка прямо – пропорційна площі вільної поверхні рідини.

( E =ᵹS )

Сила яка діє з боку рідини на контур, що зменшує її поверхню, намагаючись зменшити площу поверхні рідини називають – силою поверхневого натягу.

( E=ᵹL )

Питання 23

Якщо сили щеплення частинок рідини і твердого тіла, більше ніж сили щеплення частинок рідини, то цю рідину називають змоченную, і це тверде тіло.

Якщо сили щеплення частинок рідини і твердого тіла, менші за сили щеплення частинок рідини, то рідину називають не змочуваною, і це тверде тіло.

Явища змочування :

Склеювання, паяння, фарбування, проектування космічних тіл.

Питання 24

Капіляри – система сполучних пар трубок з дуже вузьким діаметром.

Явища підняття рідини в капілярах називають капілярністю.

Використання:

- Процес живлення рослин у ґрунту.

- Будівельна практика.

Питання 25

Усі тверді тіла поділяються на : кристали та аморфні тіла.

Криста́л тверде тіло з упорядкованою внутрішньою будовою, що має вигляд багатогранника з природними плоскими гранями: впорядкованість будови полягає у певній повторюваності у просторі елементів кристала що зумовлює виникнення т.зв. кристалічної ґратки.

Завдяки подібній будові кристалічні речовини мають характерні властивості, як:

• стала температура плавлення

• спайність

• анізотропія

• пружність

З кристалів складаються сніг і крига, гірські породи, цукор тощо.

Речовини, що не мають кристалічної ґратки, називають аморфними речовинами.

Аморфні речовини — твердотільні речовини, які не мають далекого порядку в розташуванні атомів.

Прикладами аморфних речовин є скло, пластик.

Аморфні речовини йонної та йонно-ковалентної природи утворюються при швидкому охолодженні розплавів, під час якого атоми не встигають зайняти термодинамічно вигідні положення й залишаються в локальних мінімумах, чи при конденсації з газової фази. Аморфність твердих тіл ковалентної природи (наприклад, полімерів) пояснюється великою ентропією ланцюгів.

Аморфні речовини термодинамічно нетастабільні. З часом вони кристалізуються, проте процес кристалізації при кімнатних температурах може тривати багато років, століть чи навіть тисячоліть.

Аморфні речовини не мають чітко визначеної температури плавлення. При нагріванні вони розм'якають. Температура, яка характеризує цей процес називається температурою склування.