
- •1.Закон Мура в електроніці.
- •2. Основні тенденції розвитку комп’ютерної електроніки.
- •3. Продуктивність комп’ютерних систем та методи їх підвищення.
- •4. Фізичні обмеження в елементах комп’ютерів.
- •5. Інформація, інформаційний процес, вимоги до інформації.
- •6. Носії інформації та їх класифікація.
- •7. Сигнали та їх класифікації
- •8. Математичне представлення сигналів. Типи сигналів
- •9. Закони для булевих операцій.
- •10. Аналітичне представлення булевих функцій.
- •11. Арифметичні операції над числами, представлених в додаткових кодах.
- •12. Основні булеві функції Функції:
- •13. Способи задання булевих функцій
- •14. Буливі функції однієї змінної
- •15. Типи логічних елементів
- •16Аналітичне представлення булевих операцій
- •17. Елементи, вузли, пристрої кс
- •18. Потенціальні та імпульсні сигнали
- •Позитивний.
- •Негативний.
- •19.Класифікація елементів в комп’ютері
- •20. Імс та їх класифікація
- •26. Основні параметри цімс
- •27.Характеристики мікросхем
- •28.Швидкодія логічних мікросхем
- •29.Зп пристрої та їх класифікація
- •30. Функціональна схема ram. Статичні озп
- •32. Динамічні озп. Класифікація динамічних озп
- •36Елемент пам’яті на мнон транзисторі
- •37. Елемент пам’яті на лізмон транзисторі
- •38.Тригери та їх різновиди
- •39.Синхронізація роботи тригерів
- •40. Схемотехнічні принципи побудови тригерів. Jk тригери
- •41.Д тригери і т тригери
- •42. Лічильники імпульсів.
- •43. Асинхронні і синхронні лічильники
- •44. Дешифратори. Класифікація, основні характеристики.
- •45. Мультиплексори
- •46. Демультиплексори
- •47. Архітектура комп’ютерів:. Прінстонська і Гарвардська
- •48. Основні принципи Нейманівської архітектури є 2 блоки формування цих принципів.
- •49. Класифікація архітектур обчислювальних систем
- •50. Класифікація архітектур за взаємодією цп, пп, оп.
- •51. Класифікація архітектур за взаємодією потоків команд і даних
- •52. Способи вдосконалення архітектур
- •53. Мікропроцесор та його функції
- •54. Основні параметри мп.
- •55. Характеристика мп 80386 та 80486.
- •56.Характеристика мп типу Pentium
- •57. Характеристика мп типу Pentium Pro
- •58. Характеристика мп ммх та Pentium II
- •59.Характеристика мп Pentium III
- •60.Технологія нт.
- •61. Характеристика мп типу Celeron.
- •62.Характеристика мп Pentium 4.
- •63. Технологія гіперконвеєрної обробки.
- •64.Характеристика мп типу risk.
- •65. Характеристика мп Over Drive.
- •66. Компоненти що входять до складу мп.
- •67. Операційна та інтерфейс на частини мп.
- •68. Функціональна схема пу мп.
- •69. Функціональна схема алп.
- •Мікропроцесорна пам'ять.
- •71. Типи регістрів мпп.
- •72. Універсальні регістри.
- •73. Сегментні регісти.
- •74. Регістри зміщень.
- •75. Регістри прапорців.
- •76. Управляючі прапорці.
- •77. Призначення інтерфейсної частини мп.
- •78. Інтерфейси евм.
- •79. Шини розширень.
- •80. Локальні шини.
- •81. Периферійні шини.
- •82.Універсальні послідовні шини.
- •83. Послідовна шина usb.
- •84. Станадарт ieee(Fire Wire).
- •85. Послідовний інтерфейс sata.
- •86. Послідовний інтерфейс sas.
- •87. Сімейство послідовних інтерфейсів pci Express.
- •88. Безпровідні інтерфейси.
- •89. Інтерфейс IrDa.
- •90. Інтерфейс Bluetooth.
- •91.Інтерфейс wusb.
- •92.Сімейство інтерфейсів wi fi.
- •93. Інтерфейс wi Max.
- •94. Синхронний та асинхронний sr-тригери.
- •95. Асинхронний сумуючий лічильник.
- •99. Часові характеристики цифрового сигналу. Синхроімпульси.
- •100. Архітектура, як інтерфейс між рівнями фізичної підсистеми.
- •101. Лічильники. Логічна стуктура лічильника. Режими роботи.
- •102. Шифратори:характеристика,класифікація.
- •103. Способи підвищення продуктивності кс.
- •104. Тегова пам'ять. Дискриптори.
- •105. Домен-як адресний простір.
- •106. Ключ на біп- транзисторі.
- •107. Вхідна характеристика логічного елемента.
- •108. Вихідна характеристика логічного елемента.
- •109. Передаточна характеристика логічного елемента.
- •110. Динамічні параметри логічних елементів.
- •111. Швидкодія логічних мікросхем.
- •112. Вимірювання часових параметрів сигналів.
109. Передаточна характеристика логічного елемента.
вхідні UI і вихідні UO рівні напруг (індекси – від англійських слів Input і Output); вхідні напруги низького UIL і високого UIH рівнів; для них установлюються максимальне значення низького рівня UIL max та мінімальне значення високого рівня UIH min (рис. 1.8, а); вихідні напруги низького UOL і високого UOH рівнів; для них установлені максимальне значення низького рівня UОLmax та мінімальне значення високого рівня UОH min (рис. 1.8, б); вхідний II і вихідний IO струми;
вхідний струм IIL – при низькому рівні напруги на вході, IIH – при високому; вихідний струм IOL – при низькому рівні напруги на виході, а IOH – при високому;
UCC – значення напруги джерела живлення;
IСС – струм, споживаний ІМС від джерела живлення; PСС – потужність, споживана ІМС від джерела живлення;
вхідні граничні напруги, при яких відбувається перемикання елемента: UTIH – найменше значення для високого рівня і UTIL – найбільше значення для низького рівня.Основні параметри логічних елементів визначають за допомогою вхідної, вихідної і передатної характеристик. Типові графіки цих характеристик для інвертувальних елементів транзисторно - транзисторної логіки наведені на рис. 1.9.Вхідна характеристика логічного елемента II = f (UI)
–
це залежність вхідного
струму від зміни вхідної напруги. Струми,
що втікають у схему елемента, вважають
додатними, а ті, що витікають – від’ємними
(рис.1.9, а). З цієї характеристики визначають
вхідні струми IIL
для напруги UIL
max і струм IIH
для напруги.
UIH min.
Рис. 1.9. Характеристики логічного транзисторно - транзисторного елемента: а – вхідна; б – вихідна; в – передавальна
Вихідна характеристика логічного елемента UO = f (IО) визначає залежність вихідної напруги від струму навантаження для станів високого і низького рівнів (рис.1.9,б). - 54 -
110. Динамічні параметри логічних елементів.
Швидкодія визначається динамічними параметрами цифрових мікросхем, до яких відносяться:
· t 0,1 – час переходу їз стану низького рівня в стан високого рівня;
· t 1,0ЗТР – час затримки розповсюдження при включенні;
· t 1,0ЗТ – час затримки включення;
· t 0,1 ЗТ – час затримки виключення;
· t 0,1ЗТР – час затримки розповсюдження сигналу при виключенні;
· tЗТРСР – середній час затримки розповсюдження сигналу; · tі – тривалість імпульсу; · Fр - робоча частота.
111. Швидкодія логічних мікросхем.
Швидкодія визначається динамічними параметрами цифрових мікросхем, до яких відносяться:
· t 0,1 – час переходу їз стану низького рівня в стан високого рівня;
· t 1,0ЗТР – час затримки розповсюдження при включенні;
· t 1,0ЗТ – час затримки включення;
· t 0,1 ЗТ – час затримки виключення;
· t 0,1ЗТР – час затримки розповсюдження сигналу при виключенні;
· tЗТРСР – середній час затримки розповсюдження сигналу; · tі – тривалість імпульсу; · Fр - робоча частота.
Швидкодію мікросхем визначають за значеннями таких тривалостей:
фронту tLH і спаду tHL (рис. 1.11, а);
власне вмикання tTHL і вимикання tTLH (рис. 1.11, б); та їх затримки відповідно tDHL та tDLH; затримок поширення сигналу при вмиканні tPHL і вимиканні tPLH (рис. 1.11, в).
Для практичних розрахунків використовують середній час затримки поширення сигналу tР = (tPHL + tPLH) / 2.
Для оцінки якості елемента широко використовують узагальнений параметр – роботу перемикання AП = P*CC tP.