99. Часові характеристики цифрового сигналу. Синхроімпульси.

100. Архітектура, як інтерфейс між рівнями фізичної підсистеми.

З цієї позиції архітектура це абстрактне представлення фізичної системи з точки зору програміста. З цих позицій архітектура визначає набір функцій по обробці даних а також функцій, виконуваних ззовні системи користувачем. Система взаємодіє із зовнішнім світом через 2 набори інтерфейсів: Мова. Системні програми. Обидва інтерфейси задаються в процесі розробки архітектури вичислю вальної системи.

Тому процес проектування архітектури включає: Аналіз вимог до системи. Складання специфікацій. Вивчення відомих рішень. Розробка функціональної схеми. Розробка структурної схеми. Від лаштування проекту. Оцінка проекту. Апробація. Серійне виробництво на базі створеної архітектури.

101. Лічильники. Логічна стуктура лічильника. Режими роботи.

Лічильник у загальному випадку являє собою зв’язаний ланцюг T-тригерів, які утворюють пам’ять із заданим числом станів.

– кубічна структура лічильника.

Розрядність лічильника рівна числу T-тригерів.

К ожний вхідний імпульс змінює стан лічильника, який зберігається до наступного сигналу. Значення виходу тригерів лічильники відображають результат лічби у прийнятій системі числення.

Основне застосування лічильників:

1. Утворення послідовності адрес команд програми.

2. Підрахунок числа циклів при виконанні операцій ділення, множення та зсуву.

3. Одержання сигналів мікрооперацій та синхронізацій.

4. Аналогом цифрового перетворення. Побудова електронних таймерів.

Характеристика: Модуль личби. Ємність лічби.

Модуль лічби визначає число станів лічильника. Тоді модуль двійкового N-розрядного лічильника визначається цілим степенем двійки M 2ⁿ

Особливістю лічильника є те, що після лічби лічильник повертається у попередній стан.

Ємність лічби. Визначає максимальну кількість вхідних імпульсів, яку може зафіксувати лічильник при одному циклі роботи.

При роботі лічильника використовується 3 режими роботи: Керування. Накопичення. Ділення.

В режимі керування зчитування інформації відбувається після кожного вхідного лічильного імпульсу. В режимі накопичування головним є підрахунок заданого числа імпульсів або лічба протягом певного часу. В режимі ділення(перерахунку) основним є зменшення частоти надходження імпульсів в К_ЛЧ разів.

Стандартні лічильники можуть працювати у всіх трьох режимах.

52

102. Шифратори:характеристика,класифікація.

Ш ифратор – це кодовий перетворювач, призначений для перетворення вхідного MРозрядного унітарного входу у вихідний N-Розрядний двійковий позиційний код. Повний двійковий шифратор має m  2ⁿвходів і N-виходів.

• шифратор на інтегральній схемі.

• ш ифратор на принципіальній схемі.

Входи шифратора нумеруються послідовними десятковими числами(0 1 m1) а позначення виходів відображають ваги вихідний двійкових змінних.

Шифратори використовують:

1. Введення десяткових даних з клавіатури.

2. Передача інформації між різними пристроями при обмеженому числі ліній зв’язку.

3. Перетворення унітарного вхідного входу у вихідний двійковий позиційний код.