
- •1.Закон Мура в електроніці.
- •2. Основні тенденції розвитку комп’ютерної електроніки.
- •3. Продуктивність комп’ютерних систем та методи їх підвищення.
- •4. Фізичні обмеження в елементах комп’ютерів.
- •5. Інформація, інформаційний процес, вимоги до інформації.
- •6. Носії інформації та їх класифікація.
- •7. Сигнали та їх класифікації
- •8. Математичне представлення сигналів. Типи сигналів
- •9. Закони для булевих операцій.
- •10. Аналітичне представлення булевих функцій.
- •11. Арифметичні операції над числами, представлених в додаткових кодах.
- •12. Основні булеві функції Функції:
- •13. Способи задання булевих функцій
- •14. Буливі функції однієї змінної
- •15. Типи логічних елементів
- •16Аналітичне представлення булевих операцій
- •17. Елементи, вузли, пристрої кс
- •18. Потенціальні та імпульсні сигнали
- •Позитивний.
- •Негативний.
- •19.Класифікація елементів в комп’ютері
- •20. Імс та їх класифікація
- •26. Основні параметри цімс
- •27.Характеристики мікросхем
- •28.Швидкодія логічних мікросхем
- •29.Зп пристрої та їх класифікація
- •30. Функціональна схема ram. Статичні озп
- •32. Динамічні озп. Класифікація динамічних озп
- •36Елемент пам’яті на мнон транзисторі
- •37. Елемент пам’яті на лізмон транзисторі
- •38.Тригери та їх різновиди
- •39.Синхронізація роботи тригерів
- •40. Схемотехнічні принципи побудови тригерів. Jk тригери
- •41.Д тригери і т тригери
- •42. Лічильники імпульсів.
- •43. Асинхронні і синхронні лічильники
- •44. Дешифратори. Класифікація, основні характеристики.
- •45. Мультиплексори
- •46. Демультиплексори
- •47. Архітектура комп’ютерів:. Прінстонська і Гарвардська
- •48. Основні принципи Нейманівської архітектури є 2 блоки формування цих принципів.
- •49. Класифікація архітектур обчислювальних систем
- •50. Класифікація архітектур за взаємодією цп, пп, оп.
- •51. Класифікація архітектур за взаємодією потоків команд і даних
- •52. Способи вдосконалення архітектур
- •53. Мікропроцесор та його функції
- •54. Основні параметри мп.
- •55. Характеристика мп 80386 та 80486.
- •56.Характеристика мп типу Pentium
- •57. Характеристика мп типу Pentium Pro
- •58. Характеристика мп ммх та Pentium II
- •59.Характеристика мп Pentium III
- •60.Технологія нт.
- •61. Характеристика мп типу Celeron.
- •62.Характеристика мп Pentium 4.
- •63. Технологія гіперконвеєрної обробки.
- •64.Характеристика мп типу risk.
- •65. Характеристика мп Over Drive.
- •66. Компоненти що входять до складу мп.
- •67. Операційна та інтерфейс на частини мп.
- •68. Функціональна схема пу мп.
- •69. Функціональна схема алп.
- •Мікропроцесорна пам'ять.
- •71. Типи регістрів мпп.
- •72. Універсальні регістри.
- •73. Сегментні регісти.
- •74. Регістри зміщень.
- •75. Регістри прапорців.
- •76. Управляючі прапорці.
- •77. Призначення інтерфейсної частини мп.
- •78. Інтерфейси евм.
- •79. Шини розширень.
- •80. Локальні шини.
- •81. Периферійні шини.
- •82.Універсальні послідовні шини.
- •83. Послідовна шина usb.
- •84. Станадарт ieee(Fire Wire).
- •85. Послідовний інтерфейс sata.
- •86. Послідовний інтерфейс sas.
- •87. Сімейство послідовних інтерфейсів pci Express.
- •88. Безпровідні інтерфейси.
- •89. Інтерфейс IrDa.
- •90. Інтерфейс Bluetooth.
- •91.Інтерфейс wusb.
- •92.Сімейство інтерфейсів wi fi.
- •93. Інтерфейс wi Max.
- •94. Синхронний та асинхронний sr-тригери.
- •95. Асинхронний сумуючий лічильник.
- •99. Часові характеристики цифрового сигналу. Синхроімпульси.
- •100. Архітектура, як інтерфейс між рівнями фізичної підсистеми.
- •101. Лічильники. Логічна стуктура лічильника. Режими роботи.
- •102. Шифратори:характеристика,класифікація.
- •103. Способи підвищення продуктивності кс.
- •104. Тегова пам'ять. Дискриптори.
- •105. Домен-як адресний простір.
- •106. Ключ на біп- транзисторі.
- •107. Вхідна характеристика логічного елемента.
- •108. Вихідна характеристика логічного елемента.
- •109. Передаточна характеристика логічного елемента.
- •110. Динамічні параметри логічних елементів.
- •111. Швидкодія логічних мікросхем.
- •112. Вимірювання часових параметрів сигналів.
93. Інтерфейс wi Max.
Технологія безпровідного зв’язку Wi Max – це комерційна назва стандарту IEEE 802.16a, заявленого в січні 2003р.
Третя версія стандарту IEEE 802.16a використовує «нищий» діапазон частот від 2 до 11 Г Гц, збільшена дальність зв’язку до 50 км. Зв’язок здійснюється і не в межах прямої видимості але знижена швидкість передачі до 75 Мбіт/с.
Інтерфейс Wi Max розроблявся для організації роботи безпровідних мереж, що охоплюють великі міста, регіони (стандарт MAN).
По етр-рі ці інтерфейси дуже подібні на стандарт мережі стільникового зв’язку. Для Wi Max також необхідні базові станції.
Т. ч. інтерфейси Wi Max і Wi Fi взаємно доповнюють один одного: Wi Fi – в локальних мережах всередині приміщень або на невеликих відкритих площадках, а Wi Max – для організацій більш глобального зв’язку в регіоні, місті.
По нових проектах споживач в приміщені працює по Wi Fi, а вийшовши – автоматично переходить на протокол Wi Max.
Сьогоднішня ера знаменує кардинальним оновленням інтерфейсів. Фірма Intel майже всі порти (COM, LPT, PS/2) і паралельні інтерфейси (ISA, PC, IDE – ATA) замінює на швидкісні послідовні. Вже є системні плати лише з інтерфейсами USB, а скоро – лише Serial ATA або PCI Express. А зв’язок із зовнішніми пристроями, а тим більше локальними і портативними мережами, буде виключно безпровідним.
94. Синхронний та асинхронний sr-тригери.
Асинхронний SR-тригер складається з двох комірок типу «І-НЕ»(«АБО-НЕ») замкнутих у кільце і є по суті елементарною коміркою без додаткового логічного пристрою.
Переключення SR-тритера відбувається сигналом 0, що подаються на входи S і R.
Синхронний SR-тригер містить ще й логічний пристрій з двох комірок «І-НЕ».
Переключення цього сигналу в ____, що подається на входи ____, але лише при наявності синхросигналу на вхід ЦЕ.
JK-тригер. Виконується по двохступінчастій структурі, що складається з двох синхронних SRтригерів і двох логічних схем «І-НЕ». Для цієї схеми S1=JQ і R1=KQ. Якщо J рівне одиниці і K рівне нулю, то при J рівне нулю S1 рівне одиниці. І після закінчення першого тактового імпульсу на вході C тригер встановлюється в стан Q=1.
Якщо J=1 і K=0,то при Q=1 обидва вхідних сигнали тригера першої ступені S1 і R1 будуть рівні нулю. І відповідно весь двохступеневий тригер не буде змінювати свого стану при приході синхроімпульса на вхід ЦЕ. Таким чином при J=1 і K=0 вихід тригера QN=1. Якщо QMN1 0 або 1 подібним чином по відношенню до стану Q0діє сигнал K 0 при J 0. Якщо ж J K 1то отримаємо S1 1 і R1 1. При Q0або S1 0 ____ при Q1. В наслідок цього при J K 1 тригер переключиться в протилежний стан при відповідному фронту сигналу на вході C .
95. Асинхронний сумуючий лічильник.
Асинхронний сумуючий лічильник виконують на тригерах довільного типу. Переважно використовують JK або D-тригери в лічильному режимі.
Найпростіший чотирьох розрядний лічильник на D-тригерах скадаєтсья із з’єднаних послідовно чотирьох лічильних тригерів таким чином щоб вихід кожного тригера з’єднаний з входом наступного. При надходженні лічильних імпульсів на вхід C тригери будуть змінювати свій стан. Для преведення лічильника у початковий стан використовуються сигнал скидання R, що поступає одночасно на всі входи R тригерів.
– схема асинхронного сумуючого лічильника.
Для побудови асинхронного реверсивного лічильника, який може функціонувати в режимі віднімання достатньо замінити виходи _____. В цьому випадку при надходження імпульсу скидання R на всіх виходах лічильника встановляться одиничні рівні. А при надходженні лічильників на вхід ЦЕ1 тригери лічильника будуть змінювати свої стани.
Для побудови асинхронного реверсивного лічильника можна за допомогою логічної схеми забезпечити подачу сигналів з інверсного виходу Q при сумуванні або з прямого виходу Q при відніманні від попереднього тригера на лічильний вхід наступного тригера.
96. JK-тригери.
Має 2 інформаційні входи: J і K. Подібно
до SR-тригера це входи, установки тритера
в стан 1 або 0.
97. D-тригер.
98.T-тригер.