- •1.Закон Мура в електроніці.
- •2. Основні тенденції розвитку комп’ютерної електроніки.
- •3. Продуктивність комп’ютерних систем та методи їх підвищення.
- •4. Фізичні обмеження в елементах комп’ютерів.
- •5. Інформація, інформаційний процес, вимоги до інформації.
- •6. Носії інформації та їх класифікація.
- •7. Сигнали та їх класифікації
- •8. Математичне представлення сигналів. Типи сигналів
- •9. Закони для булевих операцій.
- •10. Аналітичне представлення булевих функцій.
- •11. Арифметичні операції над числами, представлених в додаткових кодах.
- •12. Основні булеві функції Функції:
- •13. Способи задання булевих функцій
- •14. Буливі функції однієї змінної
- •15. Типи логічних елементів
- •16Аналітичне представлення булевих операцій
- •17. Елементи, вузли, пристрої кс
- •18. Потенціальні та імпульсні сигнали
- •Позитивний.
- •Негативний.
- •19.Класифікація елементів в комп’ютері
- •20. Імс та їх класифікація
- •26. Основні параметри цімс
- •27.Характеристики мікросхем
- •28.Швидкодія логічних мікросхем
- •29.Зп пристрої та їх класифікація
- •30. Функціональна схема ram. Статичні озп
- •32. Динамічні озп. Класифікація динамічних озп
- •36Елемент пам’яті на мнон транзисторі
- •37. Елемент пам’яті на лізмон транзисторі
- •38.Тригери та їх різновиди
- •39.Синхронізація роботи тригерів
- •40. Схемотехнічні принципи побудови тригерів. Jk тригери
- •41.Д тригери і т тригери
- •42. Лічильники імпульсів.
- •43. Асинхронні і синхронні лічильники
- •44. Дешифратори. Класифікація, основні характеристики.
- •45. Мультиплексори
- •46. Демультиплексори
- •47. Архітектура комп’ютерів:. Прінстонська і Гарвардська
- •48. Основні принципи Нейманівської архітектури є 2 блоки формування цих принципів.
- •49. Класифікація архітектур обчислювальних систем
- •50. Класифікація архітектур за взаємодією цп, пп, оп.
- •51. Класифікація архітектур за взаємодією потоків команд і даних
- •52. Способи вдосконалення архітектур
- •53. Мікропроцесор та його функції
- •54. Основні параметри мп.
- •55. Характеристика мп 80386 та 80486.
- •56.Характеристика мп типу Pentium
- •57. Характеристика мп типу Pentium Pro
- •58. Характеристика мп ммх та Pentium II
- •59.Характеристика мп Pentium III
- •60.Технологія нт.
- •61. Характеристика мп типу Celeron.
- •62.Характеристика мп Pentium 4.
- •63. Технологія гіперконвеєрної обробки.
- •64.Характеристика мп типу risk.
- •65. Характеристика мп Over Drive.
- •66. Компоненти що входять до складу мп.
- •67. Операційна та інтерфейс на частини мп.
- •68. Функціональна схема пу мп.
- •69. Функціональна схема алп.
- •Мікропроцесорна пам'ять.
- •71. Типи регістрів мпп.
- •72. Універсальні регістри.
- •73. Сегментні регісти.
- •74. Регістри зміщень.
- •75. Регістри прапорців.
- •76. Управляючі прапорці.
- •77. Призначення інтерфейсної частини мп.
- •78. Інтерфейси евм.
- •79. Шини розширень.
- •80. Локальні шини.
- •81. Периферійні шини.
- •82.Універсальні послідовні шини.
- •83. Послідовна шина usb.
- •84. Станадарт ieee(Fire Wire).
- •85. Послідовний інтерфейс sata.
- •86. Послідовний інтерфейс sas.
- •87. Сімейство послідовних інтерфейсів pci Express.
- •88. Безпровідні інтерфейси.
- •89. Інтерфейс IrDa.
- •90. Інтерфейс Bluetooth.
- •91.Інтерфейс wusb.
- •92.Сімейство інтерфейсів wi fi.
- •93. Інтерфейс wi Max.
- •94. Синхронний та асинхронний sr-тригери.
- •95. Асинхронний сумуючий лічильник.
- •99. Часові характеристики цифрового сигналу. Синхроімпульси.
- •100. Архітектура, як інтерфейс між рівнями фізичної підсистеми.
- •101. Лічильники. Логічна стуктура лічильника. Режими роботи.
- •102. Шифратори:характеристика,класифікація.
- •103. Способи підвищення продуктивності кс.
- •104. Тегова пам'ять. Дискриптори.
- •105. Домен-як адресний простір.
- •106. Ключ на біп- транзисторі.
- •107. Вхідна характеристика логічного елемента.
- •108. Вихідна характеристика логічного елемента.
- •109. Передаточна характеристика логічного елемента.
- •110. Динамічні параметри логічних елементів.
- •111. Швидкодія логічних мікросхем.
- •112. Вимірювання часових параметрів сигналів.
76. Управляючі прапорці.
Управляючі прапорці:
TF (Trap Flag) – прапорець системного переривання (трасування). Одиничний стан цього прапорця переводить процесор в режим покрокового виконання програми (режим трасування).
IF (Interrupt Flag) – прапорець переривань. При нульовому стані цього прапорця переривання заборонені, при одиничному – дозволені.
DF (Direction Flag) – прапорець напрямку. Використовується в рядкових операціях для задавання напряму обробки даних.
77. Призначення інтерфейсної частини мп.
Призначена для зв’язку і узгодження МП з системною шиною ПК, а також для приймання, попереднього аналізу команд виконуваної програми і формування нових адрес операндів і команд. Інтерфейсна частина включає:
адресні регістри МПП;
вузол формування адреси;
блок регістрів команд, який є буфером команд в МП;
внутрішню інтерфейсну шину МП;
схеми управління шиною і портами вводу – виводу.
78. Інтерфейси евм.
Інтерфейс (interface) - сукупність засобів сполучення і зв'язку пристроїв комп'ютера, що забезпечує їх ефективну взаємодію. Всі інтерфейси ЕОМ можна розділити на внутрішньомашинні і зовнішні. Внутрішньомашинний системний інтерфейс - система зв'язку і сполучення вузлів і блоків ПК між собою; являє собою сукупність електричних ліній зв'язку (проводів), схем сполучення з компонентами комп'ютера, протоколів (алгоритмів) передачі і перетворення сигналів. У якості системного інтерфейсу використовується системна шина. Шина (bus) - сукупність ліній зв'язку, по яких інформація передається одночасно. Під основною, або системною, шиною зазвичай розуміється шина між процесором і підсистемою пам'яті. Шини характеризуються розрядністю і частотою. В якості системної шини в різних ПК і можуть використовуватися:Шини розширень - шини загального призначення, що дозволяють підключати велике число різноманітних пристроїв;Локальні шини-часто спеціалізуються на обслуговуванні невеликої кількості пристроїв певного класу, переважно відеосистем.
Важливими функціональними характеристиками системної шини є кількість обслуговуваних нею пристроїв та її пропускна здатність (максимально можлива швидкість передачі інформації), яка залежить від розрядності шини (8-, 16 -, 32 -, і 64- розрядні шини) і тактової частоти , на якій шина працює.
Розрядність, або ширина шини (width) – кількість ліній зв’язку в шині, тобто число бітів , яке може бути передано по шині одночасно.
Тактова частота шини (bus frequency) – частота , з якою передаються послідовні біти інформації по лініях зв’язку.
В ролі системної шини в різних ПК використовуються:
шини розширень - шини загального призначення , що дозволяють підключати велике число самих різноманітних пристроїв,
локальні шини , часто спеціалізовані на обслуговуванні невеликої кількості пристроїв певного класу , переважно відео систем.
В комп’ютерах широко використовуються також периферичні шини – інтерфейси для зовнішніх запам’ятовуючих і багаточисленних периферичних повільно діючих пристроїв.