46. Демультиплексори

Демультиплексор – це функціональний вузол комп’ютера, який забезпечує передачу цифрової інформації, що поступає по одному каналу на декілька вихідних каналів(ліній). Вибір вихідної лінії здійснюється за допомогою сигналів, що поступають на адресні входи.

Структурну схему мультиплексора можна представити як схему, яка складається з двох блоків:

Вхідний сигнал Х поступає на вхід комутатора і через нього подається на виходи ___. Адресні сигнали мають аналогічне призначення, що і в мультиплексора. Сигнал Е(стробуючий сигнал) дозволяє передачу вхідного сигналу через комутатор.

Демультиплесори поділяютьсь на повні і неповні. Поділ відбувається за аналогічним принципом

мультиплексора, однак розуміють число виходів а не входів як мультиплексор.

Схема демультиплексора на шифраторі: Схематичне позначення такої мікросхеми:

47. Архітектура комп’ютерів:. Прінстонська і Гарвардська

Архітектура – це логічна організація і структура апаратних і програмних ресурсів апаратної і обчислювальної системи. Вона включає в себе вимоги до функціональності і принципи реалізації зв’язків.

Існує на сьогоднішній день(відомі) два типи архітектури:

1. Прістонська. Родоначальником є Фон Нейман.

2. Гарвардська.

Обидві ці структури передбачають функціонування двох кардинальних зв’язків(CPU, GPU).

Відмінності:

1. Прінстонська: Програми і дані зберігаються в одному масиві пам’яті і передаються до процесора по одному каналу.

2. Гарвардська: для програм і даних передбачені окремі сховища і передача команд і даних здійснюється по різних каналах.

Конкретна архітектура включає структурну схему ЕОМ:

1. Засоби і способи доступу до елементів структурної схеми.

2. Організація і розрядність інтерфейсів.

3. Організація пам’яті і способи адресації.

4. Формат машинних команд процесора.

5. Способи представлення і формати даних.

48. Основні принципи Нейманівської архітектури є 2 блоки формування цих принципів.

Блок А – він стосується пристроїв комп’ютера. Комп’ютер повинен містити:

1. АЛП(арифметико-логічні пристрої).

2. Пристрій керування, який організовує процес виконання команд.

3. Запам’ятовуючий пристрій для зберігання програм і диних.

4. Зовнішні пристрої для введення і виведення інформації.

Ці пристрої повинні взаємодіяти між собою за такою схемою:

Блок Б. По принципу функціонування комп’ютера.

1. Програма розташовується у пам’яті, при чому пам’ять повинна бути двох типів:

   1. Швидка(оперативна).

   2. Повільна(зовнішня).

2. Програмне керування виконання завдань.

3. Наявність умовного переходу, що дає змогу змінювати послідовність виконання команд розташованих у пам’яті підряд.

4. Для відображення інформації необхідне застосування двійкової системи числення.

49. Класифікація архітектур обчислювальних систем

Архітектура – це абстрактне багаторівневе представлення логічної системи з точки зору програміста із закріпленням функцій за кожним рівнем і встановленням інтерфейсу між різними рівнями. З цих позицій архітектуру можна класифікувати наступним способом:

1. Обчислювальні і логічні можливості обумовлюються системою команд, форматом даних і швидкістю виконання операцій. Структура системи команд в залежності від класу розв’язуваних задач поділяються на:

1. О перації над числами з фіксованою комою.

2. Операції над числами з плаваючою комою.

3. Операції управління.

4. О перації десяткової арифметики.

2. Апаратні засоби. Найпростіша вичислю вальна система включає модулі п’яти типів:

1. CPU.

2. Основна пам’ять. Призначена для зберігання команд і даних і забезпечує адресний доступ до них від процесора.

3. Канали. Це спеціальні пристрої, що керують обміном даних із зовнішніми пристроями.

4. Контролери(вводу, вивводу). Служить для під’єднання зовнішніх пристроїв до каналів і забезпечує обмін управляючою інформацією із зовнішніми пристроями а також присвоєння пріоритетів і видачу інформації про стан каналу.

1. Зовнішні пристрої.

3. Програмні ресурси(програмне забезпечення).

Програмне забезпечення є складовою частиною архітектури і суттєво впливає на весь обчислювальний процес. Широкий спектр мов програмування дозволяє описувати практично довільні задачі а існуюча різноманітність компіляторів їх ефективно реалізовувати.