Україна в 1943 році

Дата	Назва події	Зміст події

УРОК – ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ

Тема уроку: Друга світова війна 1939–1945 рр. та її наслідки для долі українського народу. Мета уроку:

• Узагальнити знання учнів, створити цілісну картину розгортання подій Другої світової війни в Україні; акцентувати увагу учнів на ключових проблемах вивчення історії Другої світової війни, сформувати уявлення про колабораціонізм і його місце в Україні під час окупації Німеччиною.

• Закріпити уміння узагальнювати, порівнювати, складати конспект, аргументовано вислов- лювати свої погляди, користуватися історичною термінологією.

• Виховувати активну громадянську позицію, шанобливе ставлення до історичного минулого.

Тип уроку: нетрадиційний урок

Вид заняття: урок – прес-конференція.

Основні уявлення і поняття теми: колабораціонізм, остарбайтери.

Навчально-методичне забезпечення.

Хід уроку

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Вступна розповідь:

Друга світова війна стала поворотним рубежем в історії людства. Вона принесла численні матеріальні втрати та людські жертви, породила ряд проблем, над якими і сьогодні дискутують вчені-історики. Спробуємо і ми з вами підсумувати наші знання та уявлення про події в Україні в умовах розгортання Другої світової війни.

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ

План теми уроку:

1. Винуватці Другої світової війни.

2. Колабораціонізм і Україна.

3. Друга світова війна: переможці і переможені.

Ведучий прес-конференції:

Серед багатьох чинників, що призвели до війни, вирішальне значення мали дипломатичні угоди, які безпосередньо вплинули на долю українців.

Підписавши ЗО вересня 1938 р. Мюнхенський пакт, західні держави на чолі з Англією вдалися до спроби умиротворення Гітлера, дозволивши йому розчленувати Чехословаччину. Але цей вияв безхребетності західних держав лише розпалив у нацистів апетит до подальших територіальних загарбань. Ще безпосередніший зв'язок з вибухом'війни мав підписаний 23 вересня 1939 р. нацистсько-радянський пакт. Гітлер, що не приховував ненависті до радянської системи та своїх територіальних претензій на сході, хотів перш за все напасти на своїх противників на Заході, нейтра- лізувавши Радянський Союз. Сталін, зі свого боку, прагнув підписати з Гітлером угоду про ненапад та нейтралітет, сподіваючись тим самим спрямувати агресивність нацистів проти Франції і

Великобританії і в такий спосіб виграти час для накопичення власних сил, коли між капіталістами почнеться війна на взаємне виснаження.

Крім задоволення першочергових потреб двох держав, нацистсько-радянський пакт також передбачав обмін сировиною та зброєю. Більш того, був підписаний і таємний протокол, у якому Гітлер і Сталін домовились про розподіл Європи на відповідні сфери впливу і окупаційні території.

Маючи гарантії нейтралітету СРСР, Гітлер напав на Польщу, поклавши початок Другій світовій війні.

Запитання журналістів:

1. Які країни підписали з Німеччиною Мюнхенський пакт? Визначте його значення.

2. Яку назву в історії отримав нацистсько-радянський пакт про ненапад і нейтралітет 1939 р.?

3. За таємним протоколом на які сфери впливу і окупаційні території було поділено Європу?

4. Яке значення мав радянсько-німецький договір 1939 р.?

5. Як складались відносини між Німеччиною і СРСР після 1939 р.?

6. Як реалізував Радянський Союз можливості, що випливали з таємного протоколу, підпи- саного з Німеччиною?

7. Чому напад на Польщу вважається початком Другої світової війни?

Висновок еспсртів:

Незважаючи на те, що головним винуватцем розпалювання вогнища війни є Німеччина, не можна знімати відповідальність з СРСР і західних держав за те, що вони розв'язали руки Гітлеру і підштовхнули його до війни.

Ведучий прес-конференції:

Колабораціонізм і Україна – ця проблема є актуальною навіть на порозі третього тисячоліття. Тому на нашій конференції ми виділили час, щоб ще раз переглянути і проаналізувати наявні факти. Для того щоб отримати найдостовірнішу інформацію, ми скористаємося машиною часу і запросимо в аудиторію трьох очевидців подій Другої світової війни в Україні.

Першим гостем на нашій прес-конференції буде офіцер німецько-фашистської армії із оточення Еріха Коха.

Офіцер німецько-фашистської армії:

Згідно з доктриною мого командування, усі слов'яни є людьми другого сорту (ип1егтеп8спеп) і їхня роль зводиться до того, щоб слугувати вищій німецькій расі. Фюрер вважає Україну першочерговим об'єктом завоювання життєвого простору, необхідного для нормального розвитку німецької нації. Україна – це майбутня колонія, її населення – раби німецьких колоністів.

Мій безпосередній начальник Еріх Кох визначає завдання і політику в Україні німецьких військ:

«У висмоктуванні з України всіх товарів, які лише можна захопити, без огляду на почуття і власність українців».

«Якщо мені трапиться українець, достойний сидіти зі мною за одним столом, я муситиму наказати, щоб його розстріляли».

Створення незалежності української держави не потрібно вермахту. «України не існує, це лише географічне поняття».

Ведучий прес-конференції:

Наступний гість на прес-конференції, присвяченій Другій світовій війні, – представник більшовицької партії, командир військового з'єднання.

Командир військового з'єднання:

Партія і народ поставили завдання знищити зрадників, які переховуються в лісах Полісся і західноукраїнських землях. Боротьба з ними на користь СРСР має вестися будь-якими методами. Тому після вступу радянських військ ми розпочали спільні дії з військами НКВС по знищенню націоналістичного підпілля. Це була невиправдано жорстока боротьба. Фактично вона перетворилась у громадянську війну. Я вважаю, що правда була на нашому боці, бо ми боролись за нашу соціалістичну радянську Україну – державу трудящих. Тоді як націоналісти боролись за Україну для українців. .

Ведучий прес-конференції:

Ми надаємо слово останньому гостеві – це воїн-повстанець УПА.

Воїн-повстанець УПА:

Я звичайний український хлопець, і моя мрія, для досягнення якої я покладу і життя, – незалежність Батьківщини.

Надії на допомогу Німеччини не справдились, вона показала своє справжнє обличчя після подій 30 червня 1941 р. УПА бореться як проти нацистів, так і проти більшовиків.

Керівники УПА відзначали: «Оскільки ОУН бореться проти імперіалізму та імперій, тому ОУН бореться проти СРСР та німецької «Нової Європи». А мета УПА: «Українська Повстанська Армія бореться за Українську Самостійну Соборну Державу і за те, щоб кожна нація жила вільним життям у своїй власній самостійній державі. Тому ми проти російського комунізму-більшовизму і проти німецького націонал-соціалізму».

Ведучий прес-конференції:

Дякуємо нашим гостям за цікаву інформацію.

Отже, у взаєминах з німцями перед українцями постала дилема: підкорятись чи чинити опір. Величезна більшість населення вирішила підкоритись. Та коли підкорення переходило за межі насильного виконання німецьких наказів, воно перетворювалось на колабораціонізм. У Західній Європі, де відданість своїй державі була зрозумілою і де єдиними ворогами були нацисти, співпраця з німцями вважалась різновидом зрадництва.

В Україні ж це було складнішим питанням.

Незрозумілим було насамперед те, кому українці мали зберігати відданість: сталінському режиму чи польській державі, які кривдили їх, хто більший ворог: сталінська система, яка принесла стільки страждань у 30-х роках XX ст., чи нацистський порядок?

І, нарешті, з огляду на надзвичайну жорстокість обох режимів в Україні, багато українців ціною колабораціонізму врятували тисячі життів. Такою була доля народу без держави.

Закінчилась Друга світова війна.

Ціна Перемоги у цій війні була величезною.

Вчений-історик:

Найбільше з усіх європейських країн постраждала Україна. На її території протягом чотирьох років велись активні бойові дії – вона була центральною ареною війни. Про це свідчать такі факти:

На території України було знищено 700 великих і малих міст та 28 тис. сіл, безпритульними залишились 10 млн. чоловік. Цілковите і часткове знищення понад 16 тисі підприємств. Загальні збитки становили понад 40 %національного багатства. З України вивезено – тисячі культурних і історичних цінностей, тонни продукції с/г, устаткування.

Не можна допустити, щоб при відступі з України ми залишили після себе хоч одну людину, хоч одну голову худоби. Ворогові повинна дістатись цілковито спалена і знищена земля А. Гітлер.

Отже, наслідки Другої світової війни жахливі. Величезні людські і матеріальні витрати знесилили український народ. Лише одним позитивним наслідком Другої світової війни є об'єднання більшості українських земель в одній державі.

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ПОДАЧА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ:

Скласти газетний репортаж «Із залу прес-конференції».

УРОК КОНТРОЛЮ ТА КОРЕКЦІЇ ЗНАНЬ, ВМІНЬ ТА НАВИЧОК

Тема уроку: Світло крізь темряву: культура України в роки війни Мета уроку:

• Поглибити знання про стан розвитку культури України під час війни 1941–1945 рр.

• Формувати навички самостійної роботи з текстами документів.

• Виховувати патріотизм, високі моральні якості та повагу до історії свого народу.

Тип уроку: урок формування умінь та навичок.

Вид заняття: урок-семінар. Навчально-методичне забезпечення:

1. Турченко Ф.Г. Новітня історія України, 10 кл., – К., 2000.

2. Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Львів, 1993.

3. Історія Української культури, т.З. – К., 1995.

4. Портрет О. Довженка.

Хід уроку

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Вступна бесіда

Війна вплинула і на розвиток української культури. Пригадайте:

Які заходи були вжиті радянським керівництвом для збереження духовних цінностей українського народу?

Яку недбалість було виявлено при організації евакуації надбань культури?

Яку політику повела німецька окупаційна влада у сфері культури на окупованих територіях.

ФОРМУВАННЯ УМІНЬ ТА НАВИЧОК План теми уроку-семінару:

1. Освіта в роки війни.

2. Наука – для перемоги!

3. Література й мистецтво.

4. Внесок українських письменників, кінематографістів у перемогу над фашистською Німеччиною.

1. Відповідно до пунктів плану учням пропонуються для обговорення реферативні повідомлення, з якими виступають учні, за тематикою у відповідності до пунктів плану.

Тематика реферативних повідомлень:

• «Трагічна доля народної освіти на окупованих територіях».

• «Усе для фронту, усе для перемоги: подвиг українських вчених в роки війни».

• «Трагедія у Києві: Спілка українських письменників».

• «Павло Тичина: панегірист Сталіна чи патріот України?»

• «О. Довженко – видатний кіномитець XX ст.».

• «Внесок діячів української культури та науки у перемогу над фашизмом».

2. У ході семінарського заняття вчитель організовує обговорення основних положень рефератив- них повідомлень, пропонуючи учням серію проблемних запитань:

• Доведіть, опираючись на факти, що війна справила трагічний вплив на культурне життя

• України. Який вклад у зміцнення Червоної Армії внесли в роки війни українські вчені? Як, на ваш погляд, можна пояснити подвійну оцінку сталінським керівництвом творів

• видатних українських поетів, письменників, драматургів?

3. На такому занятті вчитель може запропонувати роботу з текстами документів, поставивши перед класом відповідні завдання.

Роботу з документом учні починають, попередньо ознайомившись з пам'яткою «Як працювати з текстом документа»:

• Уважно ознайомтеся з усіма запропонованими вам документами.

• Визначте їх основну думку і сформулюйте її у вигляді тези або гасла.

• Зробіть висновки – обґрунтуйте їх та узагальніть.

Постанова VII сесії Вермахту зони Б (Україна) стосовно навчання. 29 грудня 1941р.

(...) IV. Навчання. Згідно з постановою №30 від 8.12.41.р. початкові школи дозволені.

Крім того дозволені: промислові, сільськогосподарські, лісогосподарські, професійні школи, так само як і професійні школи жіночого персоналу для навчання ведення господарства, кравецької справи, охорони здоров'я та гігієни.

Не дозволено високі навчальні заклади: університети, політехнічні інститути, вищі школи- гімназії, ліцеї та інші подібні заклади, середні школи, семінарії, загальні середні школи зі спеціалізацією для неповної спеціальності.

Всі школи, що належать до цих територій, треба закрити...

Завдання учням:

Підготуйте відповідь на питання: чим пояснюється дозвіл німецьких окупантів на навчання в початкових, промислових, сільськогосподарських, лісогосподарських та інших подібних школах і заборона відкриття середніх шкіл, університетів та інших вузів?