29. Методичні прийоми ознайомлення молодших школярів із числівником.

У 4 класі учні одержують загальне уявлення про числівник як частину мови, засвоюють вимову і правопис найуживаніших числівників, вживання їх у мовленні. Для усвідомлення учнями істотних ознак числівника як частини мови слід організувати спостереження за сюжетним малюнком, на якому зображено різну кількість певних предметів:

— Розгляньте малюнок. Кого зображено?я?

— Назвіть слова, які означають кількість предметів. На які питання вони відповідають?Учитель ознайомлює четвертокласників з терміном числівник, підкреслюючи, що це також частина мови. Можна запропонувати учням визначити, чим вона відрізняється від інших частин мови. Важливу увагу слід приділити формуванню вмінь правильно вживати числівники в усному і писемному мовленні. На організацію мовленнєвої діяльності учнів з використанням числівників орієнтують учителя і вправи з підручника, наприклад:

1. Які числівники вжито у вірші?

2. Прочитай речення.

3. Поєднай числівники з іменниками. Утворені словосполучення запиши.

4. Дай письмові відповіді на запитання: О котрій годині ти прокидаєшся? 5. Запиши повні відповіді на запитання: Зі скількох днів складається тиждень?

6. Від поданих числівників, що відповідають на питання скільки?, утвори числівники, що відповідають на питання який? котрий?. Ефективними є завдання, які передбачають правильну вимову і написання числівників: робота з таблицями «Правильно вимовляй і пиши»; складання прикладів на додавання та віднімання; аналіз текстів, насичених числівниками; складання текстів з використанням числівників.

Методика опрацювання малих жанрів.

До малих жанрів відносяться: скоромовки, потішки, дитячі пісеньки, прислів’я, приказки). Із скоромовками і загадками діти ознайомлюються ще в дошкільному віці. Скоромовки вводяться як елемент вироблення орфоепічних норм, як засіб розвитку дихання, від якого залежить виразність читання і декламування. Скоромовку прочитують кілька разів: мовчки для ознайомлення; вголос – для колективної роботи над усвідомленням змісту. Спочатку читають повільно, щоб усі звуки називалися правильно, потім швидше, щоб подумати над правильним диханням, і, нарешті, максимально швидко. У навчальному процесі загадки можна використати для вироблення правильної вимови, а також для вироблення навички “читати” розділові знаки. Як дидактичну вправу на вироблення правильної вимови звука [дж] доцільно застосовувати прислів’я “Раді люди літу, бджола – цвіту”. Над загадками і прислів’ями корисно працювати як на уроках пояснення нового матеріалу, так і на уроках узагальнення опрацьованого. Помилково вважати, що оскільки загадки і прислів’я у читанках розміщені після текстів художніх творів і нарисів, то й залучати їх до аналізу слід по завершенні роботи над ними. Зміст і форми прислів’їв різноманітні, а тому дають змогу звертатися до них на уроках опрацювання різних жанрів.

30. Опрацювання однорідних членів речення. Методичні прийоми засвоєння теми «Однорідні ч Однорідні члени речення вивчають у 4 класі, однак це не означає, що з явищем однорідності учні ознайомлюються тут уперше. Цьому передують численні спостереження речень з однорідними членами, що в 1—3 класах називають перелічуванням. У процесі читання окремих речень, текстів постійно звертається увага на інтонацію перелічування, на наявність коротких пауз між словами і позначення цих пауз на письмі, де це потрібно, комами. На уроках, відведених на формування власне поняття «однорідні члени речення», учні повинні засвоїти, що:

1) однорідні члени відповідають на одне і те саме питання і зв’язані з одним і тим самим словом;

2) однорідними можуть бути підмети, присудки і другорядні члени речення;

3) при однорідних членах можуть бути залежні слова;

4) однорідні члени поєднуються за допомогою інтонації і сполучників і(й), а, але;

5) за відсутності сполучників між однорідними членами ставляться коми;

6) перед сполучниками а, але завжди ставляться коми.Учні мають засвоїти, що однорідні члени речення можуть мати при собі залежні слова. Передусім треба зосередити увагу учнів на поширенні однорідних членів.Роботу над однорідними членами не слід завершувати уроками, присвяченими їх вивченню. Вона має тривати до кінця навчального року під час опрацювання інших тем граматики. У текстах вправ є чимало речень з однорідними членами,і вчитель повинен постійно сприяти принагідному повторенню теоретичних відомостей, закріпленню пунктуаційних умінь і навичок учнів. Крім того, слід заохочувати учнів використовувати однорідні члени під час написання робіт творчого характеру.

Види переказів і методика їх проведення. Перекази і твори – основні вправи з розвитку узагальнених умінь зв.мовлення. -Переказ, близький до тексту (детальний). Дає широкі можливості аналізувати вихідний текст, розкривати техніку його створення і на досвіді майстрів вчити користуватися словом, його стилістичним і виражальним багатством. Завдання учня – зрозуміти задум автора, осмислити текст-зразок як тематичне, структурне і стилістичне ціле і правильно, виразно відтворити його. Ефективним прийомом підготовки до письмового переказу є вільний диктант. - Вибірковий переказ. Цей вид переказу має на меті передати якусь лінію, вузьку тему тексту. Готуючись до творів на літературну тему. - Стислий переказ. Діти вчаться бачити головне, суттєве у тексті і передавати його, використовуючи мовні засоби узагальненої передачі змісту. - Перекази з додатковим завданням (творчі перекази). Це перехідна форма роботи між переказом і твором.